Постанова № 55368774, 27.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/8949/2015-п, Провадження №33/790/67/16 Головуючий 1 інстанції: Ольховський Є.Б.

Категорія: ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м.Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Остапчик С.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 4 січня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Стаханові Луганської області, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

4 січня 2016 року постановою судді Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік (а.с.20).

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену постанову судді, просив її змінити та призначити більш м'яке стягнення - штраф в розмірі 3400 гривень, посилаючись на те, що він не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, внаслідок чого судом при визначенні виду стягнення не було враховано його щире каяття, здатність сплатити штраф, а також, що керування автомобілем є його єдиним джерелом доходу, який він неофіційно отримує від перевезення вантажів та пасажирів (а.с.21-23).

Вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляція є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.п.2.5,2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами у стані алкогольного и іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння тягне за собою накладення на водіїв штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від 7 до 10 діб.

З матеріалів справи вбачається, що 4 жовтня 2015 року інспектором Патрульної служби 4 батальйону 4 роти УПС МВС України у м.Харкові Василенком В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення АП1 №879886, в якому зазначено, що 4 жовтня 2015 року о 7 годині 21 хвилини ОСОБА_1 перебував в автомобілі «Шевроле Лачетті» НОМЕР_1 перегородивши провулок Печерський з явними ознаками алкогольного сп'яніння та проїхав по провулку Печерському в напрямку будинку №17/10 (а.с.3).

До протоколу про адміністративне правопорушення додані рапорт поліцейського Василенка В.В., письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили факти, викладені в протоколі, а також результати проходження водієм ОСОБА_1 алкотесту (а.с.1,2,7-9).

Проаналізувавши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього документах, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та відомостей про особу правопорушника, наклав на нього адміністративне стягнення.

Доводи апеляційної скарги зазначені висновки не спростовують. Суд першої інстанції своєчасно і належним чином повідомив ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи, а призначене правопорушнику стягнення цілком відповідає вимогам ст.ст.1,23 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Воно є справедливим і достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

За таких обставин підстав для зміні постанови судді Ленінського районного суду м.Харкова від 4 січня 2016 року не вбачається.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 4 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Остапчик С.В.