Постанова № 55366702, 07.12.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6888/15-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О.,

при секретарі - Миколаєць Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання відмови у перерахунку пенсії за віком державного службовця протиправною та зобов'язання перерахувати розмір пенсійного забезпечення, з розрахунку 86 % від суми заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки про складові заробітної плати №17/1.3-4/1551 від 29.06.2011 р., виданої Департаментом розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва Державної митної служби України, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що з серпня 2011 р. перебуває на обліку в управлінні та одержує державну пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

При обчисленні розміру пенсії державного службовця на підставі довідки №17/1.3-4/1551 від 29.06.2011 р. про складові заробітної плати за період з червня 2009 до травня 2011 управлінням не врахувано всі види заробітної плати, зазначені в графі - «інші виплати», зокрема: матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувались та сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду.

26.05.2015 р. він звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням зазначених виплат, у задоволенні якої листом №4803/06 від 27.05.2015 р. було відмовлено з тих підстав, що ці виплати не входять до складових заробітної плати, і не можуть враховуватись для розрахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», що не відповідає вимогам закону.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні пенсії, тому в перерахунку розміру пенсії немає підстав ( а. с. 22).

У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з тих же підстав, просить задовольнити.

Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, в судове засідання повторно не прибув, належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неприбуття не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних даних і доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що з серпня 2011 р. позивач, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та одержує державну пенсію за віком у розмірі 86% від суми заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу».

При обчисленні розміру пенсії позивачу на підставі довідки про складові заробітної плати №17/1.3-4/1551 від 29.06.2011 р. за період з червня 2009 до травня 2011, виданої Департаментом розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва Державної митної служби України, управлінням не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, зазначені в графі - «інші виплати», на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

26.05.2015 р. позивач подав заяву про перерахунок розміру пенсійного забезпечення, з включенням «інших виплат», а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в задоволенні якої управління листом №4803/06 від 27.05.2015 р. йому відмовило з тих підстав, що ці виплати не входять до складових заробітної плати відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», що не відповідає вимогам закону з урахуванням наступного.

Так, за змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Суд, аналізуючи наведені положення законодавства, дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 цієї норми Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положення ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених положень законодавства отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва зобов'язане перерахувати позивачу пенсію з урахуванням всіх складових його заробітної плати, у тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 р. ( справі № 21- 430а11).

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 86 % від суми заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 26.05.2015 р., та виплатити недоплати.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 73 грн. 08 коп..

Ураховуючи наведене, позовні вимоги позивача правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 41, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. ст. 10, 11, 69-71, 160 - 162, 167, 244-2, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, - протиправною.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком державного службовця в розмірі 86 % від суми заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки про складові заробітної плати №17/1.3-4/1551 від 29.06.2011 р., виданої Департаментом розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва Державної митної служби України, починаючи з 26.05.2015 р., та виплатити недоплати.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 73 грн. 08 коп..

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Л. О. Трегубенко