Ухвала суду № 55366687, 21.01.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2440/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Гладун Х.А., при секретарі Кулаковій І.О., за участю слідчого Заяць Р.О., прокурора Єгжова Р.Д., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Сухотіна Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Р.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні дітей: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працюючого на посаді головного інспектора Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської митниці Державної фіскальної служби України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Р.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Київського гарнізону Єгжовим Р.Д., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015110350001232, від 28.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Встановлено, що службові особи Державної фіскальної служби України у співучасті зі службовими особами Державної прикордонної служби України за попередньою змовою з метою незаконного збагачення, налагодили схему одержання неправомірної вигоди у фізичних осіб - пасажирів міжнародних авіарейсів на постійній основі, шляхом створення штучних перешкод у здійсненні ними переміщення товарів через митний кордон України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду головного інспектора Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської митниці Державної фіскальної служби України, в зв'язку із чим, відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України, є службовою особою.

У період з 15.11.2015 по 19.01.2016, діючи всупереч вимог діючого законодавства, головний інспектор Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 налагодив схему вимагання неправомірної вигоди у фізичних осіб-пасажирів міжнародних авіарейсів, на постійній основі, шляхом створення штучних перешкод у здійсненні ними переміщення не розмитнених товарів через митний кордон України, у зоні діяльності міжнародного аеропорту «Бориспіль», для незаконного збагачення, використовуючи надане йому службове становище при наступних обставинах.

19.01.2016 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

20.01.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні одержання неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий вказує, що підставою для внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто є підстави вважати, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Також слідством встановлені передбачені ст. 177 КПК України ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий, прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний, його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри та недоведеністю стороною обвинувачення наявності ризиків, встановлених ст.. 177 КПК України. Враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні дітей: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні №42015110350001232, від 28.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.01.2016 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

20.01.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується, обставинами, зафіксованими, протоколом допиту заявника ОСОБА_6, протоколом огляду мобільного телефону заявника ОСОБА_6 від 17.11.2015 та протоколами вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів, що надійшли з Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 17.11.2015 № 14/28-342, від 07.12.2015 № 14/4-29726 та від 05.01.2016 № 14/498, від 18.01.2016 № 14/4-675, протокол затримання ОСОБА_5 від 19.01.2016, протокол допиту ОСОБА_6 в якості потерпілого від 20.01.2016.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за вищевказаною статтею КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисників на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер, значну суспільну небезпеку кримінального правопорушення, його тривалість, ступень тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані, які характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації та проживання, його майновий стан, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у ОСОБА_1 дружини та трьох дітей, які перебувають на його утриманні, та приходить до висновку, що докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідності все ж таки може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, зазначені вище, слідчий суддя вважає, що застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньо для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

При визначенні на виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за належне призначити заставу у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 68900 грн. 00 коп., який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.

За умови внесення застави вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1, обов'язок прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

Крім того, виходячи з викладеного у клопотанні, вважаю за належне на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Бориспіль Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Р.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні дітей: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працюючого на посаді головного інспектора Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської митниці Державної фіскальної служби України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді визначити в межах строку досудового розслідування - до 18 березня 2016 року до 21-00 год.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 50 мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 68900 грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язок прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Бориспіль Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 20 березня 2016 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця утримання підозрюваного.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця утримання підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Х.А. Гладун