Рішення № 55362670, 18.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/11331/15-ц Номер провадження 22-ц/786/120/16Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Винниченко Ю. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.,

При секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення грошових коштів; третя особа: Публічне акціонерне товариство «Полтава-Банк»,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення грошових коштів.

Свої вимоги мотивував тим, що 14.12.2012 року між ним та ПАТ «Полтава-банк» був укладений кредитний договір за №275, на підставі якого йому було надано споживчий кредит в розмірі 159100 гривень зі строком повернення по 13.12.2016 року та зі сплатою 27% річних. Цільовим призначенням наданого кредиту є придбання транспортного засобу, а саме автомобіля Hyundai IЗ0 (легковий комбі-В, 2012 року випуску).

На виконання вимог п.2.5. кредитного договору між сторонами був укладений договір застави від 14.12.2012 року, у відповідності до якого в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивачем було передано в заставу автомобіль Hyundai IЗ0 (легковий комбі-В, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, д.н.з.НОМЕР_1), заставною вартістю 159100 гривень.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору між позивачем, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» 20.02.2015 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №АМК-006/14П, з кінцевим терміном дії договору 20.02.2016 року. Загальну суму страхового платежу позивач сплатив у розмірі 7795,90 гривень.

14.05.2015 року близько 19 годин 50 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Hyundai IЗ0 (д.н.з.НОМЕР_1) з автомобілем марки Hyundai Accent (д.н.з.НОМЕР_3), внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 12.06.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

У відповідності до умов договору страхування на місце ДТП позивачем були викликані співробітники ДАІ, представник страхової компанії, евакуатор. 15.05.2015 року відповідачу було надано повідомлення про страховий випадок із доданням до нього інших, передбачених договором страхування, документів. Жодних документів, що стосуються визначення розміру збитків, відповідач позивачу не надав, тому незалежним експертом встановлена вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai IЗ0 (д.н.з.НОМЕР_1) станом на дату оцінки у розмірі 95828,22 гривень. Крім того, за участю представників ТОВ «Хюндай Центр Полтава» було складено кошторис відновлювального ремонту вказаного автомобіля від 19.05.2015 року на загальну суму 96557,06 гривень.

Листом №397 від 08.07.2015 року відповідачем відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.17.1.4., п.17.1.,п.17.2. та п.16.6.1. договору страхування, а саме: у зв'язку з невиконанням вимог стосовно проходження страхувальником медичного огляду та надання страховикові протоколу медичного огляду. Позивач вважає зазначене рішення відповідача безпідставним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує його права та охоронювані законом інтереси, тому з урахуванням безумовної фрагшизи в сумі 1 591, 00 грн. просив суд стягнути з відповідача на його користь 94 237, 22 грн. страхового відшкодування, 300 грн. витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля марки Hyundai IЗ0, д.н.з.НОМЕР_1, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 945, 37 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення грошових коштів; третя особа: Публічне акціонерне товариство «Полтава-Банк» - відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути судові витрати: 1985, 29 грн. судового збору та витрати на правову допомогу.

Посилається на те, що при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Строгов Ю.Д. підтримали апеляційну скаргу з мотивів та підстав, наведених у ній.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, направивши до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких прохала залишити рішення суду першої інстанції без змін та розглянути справу без участі представника ТДВ СК « Кредо».

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює нележність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на піставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що 14.12.2012 року між позивачем та ПАТ «Полтава-банк» був укладений кредитний договір за №275, на підставі якого йому було надано споживчий кредит в розмірі 159100 гривень зі строком повернення по 13.12.2016 року та зі сплатою 27% річних для придбання транспортного засобу, а саме автомобіля Hyundai IЗ0 (легковий комбі-В, 2012 року випуску) (а.с. 11-15).

Між сторонами був укладений договір застави від 14.12.2012 року, у відповідності до якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем було передано в заставу автомобіль Hyundai IЗ0 (легковий комбі-В, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, д.н.з.НОМЕР_1), заставною вартістю 159100 гривень (а.с.16-21).

Між позивачем, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» 20.02.2015 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №АМК-006/14П, з кінцевим терміном дії договору 20.02.2016 року (а.с.22-25).

Згідно з п. 8 цього договору розмір страхової суми становить 159 100, 00 грн.

У відповідності до п. 11 договору страхування безумовна франшиза в разі дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу, а також інших подій, що сталися в процесі руху цього транспортного засобу, складає 1% від страхової суми.

Згідно з п. 17.11 договору страхування страхове відшкодування зменшується на розмір безумовної франшизи за кожним страховим випадком.

14.05.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Hyundai IЗ0 (д.н.з.НОМЕР_1) з автомобілем марки Hyundai Accent (д.н.з.НОМЕР_3), внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень (а.с.28,62).

Як вбачається зі звіту про визначення вартості матеріального збитку №5/2 від 19.05.2015 року (а.с.33-46) та квитанцією (а.с.27) сума страхового відшкодування з урахування безумовної франшизи становить 94237,22 гривень та 300 гривень витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте йому було відмовлено на підставі пп.17.1.4, п.17.2, ч.7 пп.16.6.1, у зв'язку із тим, що ним не було надано страхувальнику копію протоколу медичного огляду (а.с. 64,96).

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінюючи докази по справі, суд вважає, що позивач довів та повністю обґрунтував свої позовні вимоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичним особам страхових платежів, та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положеннями ст.989 ЦК України визначено, що договором страхування, крім зазначених у цій статті, можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника. Відповідно до ст.21 Закону України «Про страхування» умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2015 року між позивачем та відповідачем у справі укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №АМК-006/14П, з кінцевим терміном дії договору 20.02.2016 року.

За умовами п.17.1.4 вказаного договору, у разі якщо сталася ДТП, страхувальник зобов'язаний негайно пройти медичний огляд для встановлення факту сп'яніння та вживання психотропної речовини (або відсутності цього факту) і одержати у медичному закладі копію протоколу медичного огляду встановленої форми.

Відповідно до п.17.2 договору, для одержання страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховикові в тому числі копію протоколу медичного огляду про встановлення факту сп'яніння та вживання психотропної речовини (або відсутність цього факту) для водія, який керував застрахованим ТЗ у момент ДТП.

Згідно з пп.18.2.8 п.18.2 договору страхування страхувальник зобов'язаний для вирішення питання про виплату страхового відшкодування надати страховику документи, зазначені у п.17.2 договору.

Відповідно до п.п.16.6.1 ч. 7 договору невиконання страхувальником прийнятих на себе обов'язків за договором страхування є підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про страхування», яка визначає підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат, передбачено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Відповідно до ч.2 ст.991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України « Про страхування» покладаються на страховика безумовний обов'язок за наявності страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування. Інші ж умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, на що звертає увагу Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові Пленуму за № 4 від 01.03.2013 року, а також Верховний Суд України в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування.

Дорожньо-транспортна пригода, що сталася 14.05.2015 року за участю застрахованого автомобіля Hyundai I30 (д.н.з. НОМЕР_1), в контексті положень п.10 договору страхування, підпадає під ознаки страхового випадку. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується усіма документами, що були надані відповідачеві разом із повідомленням про страховий випадок, та постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 червня 2015 року по справі № 554/6617/15-п. Окрім того, факт настання страхового випадку не заперечується представниками відповідача, про що свідчить як зміст листа № 397 від 08.07.2015 року, так і те, що відповідачем не були вчинені жодні дії щодо відкладення рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.17.16. договору страхування.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування"у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

З урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 14.05.2015 року близько 20 години в центральній частині м. Полтави за участю автомобіля позивача, тобто вечірнього часу та місця вказаної ДТП, необхідності очікування викликаних ним на місце ДТП співробітників ДАІ та представника страхової компанії, оформлення схеми дорожньо-транспортної пригоди, протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу страхового випадку, необхідності очікування евакуатора та транспортування пошкодженого автомобіля до сервісного центру Hyundai, колегія суддів вважає належними та обґрунтованими доводи позивача про відсутність у нього об»єктивної можливості виконати вимоги п.17.1.4 вказаного договору страхування щодо негайного проходження медичного огляду для встановлення факту сп'яніння та вживання психотропної речовини (або відсутності цього факту) та одержання у медичному закладі копії протоколу медичного огляду встановленої форми.

При цьому, у відповідності п. 17.2 страхового договору позивачем надано страховику всі інші належні документи, які підтверджують факт, обставини та причини настання події, яка має ознаки страхового випадку, та розмір заподіяного збитку і сам факт страхового випадку не заперечується представниками відповідача, тому у останнього відсутні законні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції першої інстанції ухвалено з порушенням вищенаведених норм матеріального права, тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат по оплаті судового збору в сумі 1985, 29 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 4 500 гривень є законними та обгрунтованими належними письмовими доказами: квитанціями про сплату судового збору ( а.с. 10, 159) та квитанцією від 06 серпня 2015 року за № 48 про оплату позивачем правової допомоги адвоката Строгова Ю.Д. та розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу ( а.с.111-112), тому підлягають задоволенню у відповідності до вимог ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України у повному об»ємі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п. 3,4, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2015 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» ( 69068,м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_2 94 237, 22 грн. страхового відшкодування та 300 грн. витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля марки Hyundai IЗ0, д.н.з.НОМЕР_1, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1985, 29 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4 500 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : __Ю.М. Винниченко

Судді: ___ Г.Л. Карпушин ___ Т.В. Одринська