Постанова № 55361809, 22.01.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3868/15-а

Провадження № 2-а/553/7/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.01.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Юхно С.П.,

при секретарі: Шпак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави при УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2, ГУ Національної поліції в Полтавській області, Ліквідаційної комісії ОСОБА_3 ДАІ УМВС України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави при УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що інспектор ДПС ОСОБА_4 07 жовтня 2015 року безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки дана постанова винесена з порушенням вимог закону.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2015 року до участі у справі в якості відповідача залученого ОСОБА_3 ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Ухвалою суду від 18 грудня 2015 року замінено відповідача ОСОБА_3 ДАІ УМВС України в Полтавській області правонаступником ГУ Національної поліції в Полтавській області.

Ухвалою суду від 22 січня 2016 року до участі у справі залученого другого відповідача Ліквідаційну комісію УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Позивач та його адвокат в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Представник відповідачі ГУ Національної поліції в Полтавській області та Ліквідаційної комісії ОСОБА_3 ОСОБА_5 України в Полтавській області заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Відповідач інспектор ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави при УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2015 року інспектор ДПС ОСОБА_2 відносно позивача склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що 07 жовтня 2015 року об 11 годині 22 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA, номерний знак НОМЕР_1, та проїхав перехрестя вулиць Жовтнева Зінківська в м. Полтава на заборонений червоний сигнал світлофору.

Цього ж числа винесена постанова серії ПС2 № 545258, згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн.

Стаття 7 Закону України «Про міліцію», який діяв на час винесення оскаржуваної постанови, передбачав, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: державної автомобільної інспекції.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію», який діяв на час винесення оскаржуваної постанови, працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Отже, законодавством, яке діяло на час винесення оскаржуваної постанови, було надано право працівникам міліції, в тому числі працівникам державної автомобільної інспекції, при виявленні правопорушень, вживати заходи до їх попередження і припинення, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу.

Згідно пунктів 7, 8 ст. 11 вказаного Закону працівники міліції для забезпечення покладених на міліцію завдань мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у випадках передбачених КУпАП, накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності

Інспектор ДПС ОСОБА_2 має спеціальне звання та вповноважений складати адмінпротоколи, виносити постанови у справі про адміністративне правопорушення.

При виявленні порушення правил дорожнього руху, яке вчинено позивачем на перехресті вулиць Жовтнева та Зінківська в м. Полтава інспектор ДПС ОСОБА_2 зупинив автомобіль позивача, склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що інспектор ДПС ОСОБА_2 мав право зупинити автомобіль під керуванням позивача з метою припинення адміністративного правопорушення, попередження вчинення правопорушень в подальшому в сфері дорожнього руху та діяв у відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про міліцію», Положення про державну автомобільну інспекцію МВС України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року, які діяли на час винесення оскаржуваної постанови.

Вирішуючи питання щодо наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП суд приходить до наступних висновків.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух», передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення автомобіль під керуванням позивача проїхав перехрестя вулиць Жовтнева Зіньківська в м. Полтава на заборонений червоний сигнал світлофору.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідальність наступає у випадку проїзду на заборонений сигнал світлофора.

Згідно підпункту «е» пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до п. 8.10. Правил дорожнього руху у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух водії повинні зупинитись перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо вони відсутні та у всіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що правопорушення зафіксовано на відеозапис.

Згідно довідок начальника УДАІ за даними бухгалтерського обліку в складі необоротних активів УДАІ УМВС України в Полтавській області обліковувались відеокамери.

Відповідно до листа ДП «Державний сертифікаційний центр синтетичних миючих засобів та виробів електронної техніки «ЕЛМІХ» відеокамери не підлягають сертифікації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, відеозапис обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення є належним доказом по справі.

Доводи позивача в тій частині, що він не порушував правил дорожнього руху спростовуються даними відеозапису, наданого суду представником відповідача, на якому зафіксована подія правопорушення, вчиненого позивачем 07 жовтня 2015 року, з якого вбачається, що пояснення позивача не відповідають дійсності, а автомобіль під його керуванням проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора.

Позивач в судовому засіданні не заперечував той факт, що він 07 жовтня 2015 року об 11 годині 22 хвилин рухався на автомобілі та робив маневр на перехресті вулиць Жовтнева - Зіньківська та оглянутий в судовому засіданні відеозапис відображає рух його автомобіля перед його зупинкою інспектором ДПС.

Достовірність даних, відображених у відеозаписі, сумнівів не виникає, а тому обґрунтовано враховується судом при прийнятті рішення по справі, а пояснення свідка ОСОБА_6, який суду повідомляв про те, що автомобіль ОСОБА_1 проїхав перехрестя зелений сигнал світлофора, суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються досліденими в судовому засіданні матеріалами справи, тому не бере їх до уваги.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із місту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2015 року справа розглянута інспектором ДПС на місці вчинення правопорушення на вул. Зінківська, 6/1А в м. Полтава.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року № 5рп/15 дійшов до висновку, що положення частині першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, в редакції яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови, від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання. , розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Отже, інспектор ДПС ОСОБА_2, будучи уповноваженим розглядати справи про адміністративне правопорушення, розглянув дану справу в адміністративного-територіальній одиниці, на яку поширювалась юрисдикція ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави при УМВС України в Полтавській області.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними й задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 122 ч. 2, ст.ст. 287-289 Кодексу України про адміністративне правопорушення суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави при УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2, ГУ Національної поліції в Полтавській області, Ліквідаційної комісії ОСОБА_3 ДАІ УМВС України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7