Ухвала суду № 55360176, 21.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/1943/15-ц Головуючий у І інстанції Опанасюк І. О.Провадження № 22-ц/780/338/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 54 21.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної організації "Лісове господарство "Білоозерське" про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, розмір якого збільшив в ході розгляду справі, і в якому посилається на те, що на підставі наказу директора Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» від 20.02.2009 року № 09/14-к його переведено на посаду майстра лісу.

Наказами директора Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» від 20.03.2015 року № 15/30 та від 30.04.2015 року № 15/47 йому оголошено догани, а 22.06.2015 року його звільнено із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Із зазначеними наказами про оголошення доган та про звільнення він категорично не згоден, оскільки вони є неправомірними та такими, що порушують його права, виходячи з того, що він не порушував норми посадової інструкції старшого майстра лісу, оскільки працює на посаді майстра лісу, а не старшого майстра лісу. Крім того, до кола його посадових обовязків не входить виконання обовязку з утилізації порубкових решток на лісосіці.

Щодо наказу від 30.04.2015 року № 15/47, то цим наказом в порушення ст. 61 Конституції України та ч. 2 ст. 149 КЗпП України його вдруге притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж порушення, якого він не вчиняв.

У порушення вимог ст. 149 КЗпП України відповідач взагалі не надав оцінку обєктивній ситуації, не врахував, що в даному випадку відсутні всі ознаки складу дисциплінарного проступку, та притягнув його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обовязків, які він не зобовязаний виконувати, не врахував його письмових пояснень і попопередньої роботи.

Щодо наказу про звільнення від 22.06.2015 року, то він є незаконним, оскільки його звільнено в період тимчасової непрацездатності, а також в даному випадку відсутня систематичність порушень, яких він не вчиняв.

Крім того, всупереч вимогам п. 10 ст. 247 КЗпП України ні при притягненні до дисциплінарної відповідальності ні при звільненні його з роботи не було отримано дозвіл профспілкового комітету.

Просив визнати незаконним та скасувати накази державної організації Лісове господарство Білоозерське від 20.03.2015 року №15/30 та від 30.04.2015 №15/47 про дисциплінарне стягнення; від 22.06.2015 року про звільнення позивача із займаної посади майстра лісу державної організації Лісове господарство Білоозерське; поновити позивача на роботі у державній організації Лісове господарство Білоозерське на посаді майстра лісу; стягнути з державної організації Лісове господарство Білоозерське на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.07.2015 року по день ухвалення судового рішення у сумі 14323,66 грн. та моральну шкоду в розмірі 7000 грн.; зобовязати державну організацію Лісове господарство Білоозерське письмово довести до відома всіх працівників державної організації Лісове господарство Білоозерське рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за яким оскаржувані накази визнано незаконними та скасовано. Судові витрати покласти на відповідача. (а. с. 159-161).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, яке полягає в тому, що суд не перевірив усі накази про дисциплінарні стягнення, що накладені на позивача, та не надав оцінку доводами позивача про незаконність вказаних наказів. Тобто, суд не перевірив чи відповідають оскаржувані накази про дисциплінарні стягнення вимогам чинного законодавства, чи допущено проступки саме позивачем, у чому вони конкретно виявилися, коли їх вчинено, чи є вина позивача у вчиненні вказаних проступків. Крім того, не встановлено період вчинення порушень, що в свою чергу позбавляє можливості встановити чи дотримано передбачений ст. 148 КЗпП України строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також суд не звернув увагу на те, що в даному випадку відсутні всі ознаки складу дисциплінарного проступку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний трудовий спір, суд першої інстанції вважав накази відповідача від 20.03.2015 року № 15/30, від 30.04.2015 року №15/47 Про дисциплінарне стягнення та від 22.06.2015 року №15/51-к «Про звільнення позивача із займаної посади майстра лісу державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» законними, та винесеними з дотриманням норм діючого законодавства, та не вбачав підстав для їх скасування.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно пункту 10 ч. 1 ст. 247 КЗпП Українивиборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Встановлено, що згідно наказу директора Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» від 20.02.2009 року № 09/14-к ОСОБА_2 переведено на посаду майстра лісу.

Згідно наказу директора Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» від 20.03.2015 року № 15/30 за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» розділу 4.1 п. 4 та п. 6 «Основні права та обовязки працівників організації», в порушення ст. 139 КЗпП України, порушення посадової інструкції старшого майстра лісу ДО «ЛГ «Білоозерське» п. 1 та п. 10 розділу 2 «Посадові обовязки», керуючись ст. 147 КЗпП України оголошено старшому майстру лісу ОСОБА_2 догану. (а. с. 15).

Згідно наказу директора Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» від 30.04.2015 року № 15/47 за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» розділу 4.1 п. 4 та п. 6 «Основні права та обовязки працівників організації», в порушення ст. 139 КЗпП України, порушення посадової інструкції майстра лісу ДО «ЛГ «Білоозерське» п. 1 та п. 10 розділу 2 «Посадові обовязки», керуючись ст. 147 КЗпП України оголошено майстру лісу ОСОБА_2 догану. (а. с. 16).

Встановлено, що 22.06.2015 року згідно наказу від 08.06.2015 року №15/57 комісією було проведено обслідування обходу № 2, який закріплений за майстром лісу ОСОБА_2Г на предмет виявлення самовільних порубів лісу. Комісією було виявлено самовільні поруби лісу в кварталі № 12, 18, 24 загальною кількістю 44 пеньки, що складає 9.3 кубічних метрів деревини. Загальний розмір заподіяної шкоди лісу склав 24907,30 грн.

Встановлено, що наказом ДО «ЛГ «Білоозерське» від 22.06.2015 року № 15/51-к за систематичне халатне та безвідповідальне невиконання службових обовязків, що призвело до допущення значних, самовільних порубок лісу в розмірі 44 шт. + 4 шт., які виявлені при весняній ревізії обходів, що в свою чергу нанесло шкоди лісу в розмірі 27054,54 грн. та враховуючи те, що наказом від 30.04.2015 року № 15/47 та наказом від 20.03.2015 року № 15/30 оголошені догани, майстра лісу обходу № 2 ОСОБА_2 звільнено з посади майстра лісу за п. 3 ст. 40 КЗпП України з 22 червня 2015 року. (а. с. 53-54).

Як убачається з наказу № 15/52-К від 22.06.2015 року в звязку з відсутністю майстра лісу ОСОБА_2 по тимчасовій непрацездатності на робочому місці з 22.06.2015 року дію п. 1, 4 наказу від 22.06.2015 року № 15/51-К призупинено на період перебування майстра лісу обходу № 2 ОСОБА_2 по тимчасовій непрацездатності на робочому місці. (а. с. 55)

Згідно наказу № 15/61-К від 02 липня 2015 року в звязку з виходом на роботу майстра лісу ОСОБА_2 після закінчення терміну його відсутності по тимчасовій непрацездатності введено в дію п. 1, 4 наказу від 22 червня 2015 року № 15/51-К 02 липня 2015 року.

Як убачається з листка непрацездатності серія АГЧ № 704795, ОСОБА_2 звільнений від роботи з 22.06.2015 року по 01.07.2015 року у звязку з хворобою. (а. с. 31).

Рішенням засідання профкому ДО «ЛГ «Білоозерське» від 02 вересня 2015 року дана згода на звільнення майстра лісу ОСОБА_2 з займаної посади за систематичне халатне та безвідповідальне невиконання службових обовязків. (а. с. 101).

Згідно п. 1 та п. 10 розділу 2 Посадової інструкції майстра лісу ДО «ЛГ «Білоозерське» «Посадові обовязки» майстер лісу зобовязаний: організовувати роботу робітників і виконання всіх видів робіт на закріпленій за ним лісогосподарській дільниці; керувати роботою тимчасових пожежних сторожів в дільниці. З даною інструкцією позивач ознайомився 26.11.2014 року. (а. с. 18-19).

Згідно п. п. 4 та 6 п. 4.1 розділу 4 «Основні права та обовязки працівників організації Правил внутрішнього трудового розпорядку Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» працівник зобовязаний: виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання (функціональні обовязки), забезпечувати належну якість виконуваних робіт та виготовлюваної продукції, не допускати браку та дотримуватися технологічної дисципліни; виконувати обовязки, покладені на нього трудовим договором. (а. с. 46-52).

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Згідно розяснень пунктів 22 та 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» з наступними змінами та доповненнями у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи

застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП),і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Судом першої інстанції з пояснень самого позивача з приводу допущених порушень, які були виявлені під час проведення перевірок встановлено, що у позивача на обслуговуванні дуже велика територія, і він об'єктивно не в змозі її проконтролювати, у зв'язку з чим ОСОБА_2 припускає можливість допущення порушень на підлеглих йому дільницях, однак зазначає, що він особисто до них не причетний.

Судом встановлено, що наказ №15/30 від 20 березня 2015 року прийнятий на підставі фактів несумлінного виконання трудових та посадових обовязків, встановлення наявності залишених не утилізованих порубкових решток на лісосіці площею 17 га, що є порушенням вимог санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1995 року № 555 та встановлення наявності лишок лісопродукції, а саме: пиловник хвойних порід (3 гатунок) обсягом 2,13 м3, дров хвойних порід обсягом 3,59 м3 та на підставі доповідної записки начальника Управління внутрішнього аудиту ОСОБА_3 № 18-10 від 16.02.2015 року «Про результати перевірки фінансово-господарської діяльності в ДО «ЛГ «Білоозерське». (а. с. 15).

Судом встановлено наявність допущеної помилки в даному наказі в назві посади ОСОБА_2, а саме: помилково зазначено про винесення догани старшому майстру лісу ОСОБА_2, замість майстра лісу.

Також судом встановлено, що наказ № 15/47 від 30 квітня 2015 року прийнятий на підставі фактів, викладених в доповідній записці начальника Управління внутрішнього аудиту Державного управління справами ОСОБА_3 № 18-17 від 04.04.2015 року «Про результати перевірки, усунення недоліків у роботі ДО «ЛГ «Білоозерське», а саме: залишені сухостійні дерева, які потребують негайного проведення відповідних санітарних заходів; мають місце обдири стовбурів лісових насаджень у місцях трелювання лісової продукції; недоруб та засмічені ділянки порубковими рештками лісу, які не утилізовані в установленому порядку, що створює загрозу виникнення пожежі. (а. с. 16).

Відтак, в обох оскаржуваних наказах при проведенні перевірок у лютому та квітні 2015 року зафіксовані порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції майстром лісу ОСОБА_2, які встановлені у лютому 2015 року і полягають у встановленні наявності залишених не утилізованих порубкових решток на лісосіці площею 17 га, що є порушенням вимог санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1995 року № 555 та встановлення наявності лишок лісопродукції, а саме: пиловник хвойних порід (3 гатунок) обсягом 2,13 м3, дров хвойних порід обсягом 3,59 м3.

А у квітні 2015 року зафіксовані порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції майстром лісу ОСОБА_2, які полягають у наступному: залишені сухостійні дерева, які потребують негайного проведення відповідних санітарних заходів; мають місце обдири стовбурів лісових насаджень у місцях трелювання лісової продукції; недоруб та засмічені ділянки порубковими рештками лісу, які не утилізовані в установленому порядку, що створює загрозу виникнення пожежі.

Встановлено, що підставами прийняття наказу від 20.03.2015 року є доповідна записка начальника Управління внутрішнього аудиту ОСОБА_3 № 18-10 від 16.02.2015 року «Про результати перевірки фінансово-господарської діяльності в ДО «ЛГ «Білоозерське», а наказу від 30.04.2015 року доповідна записка начальника Управління внутрішнього аудиту Державного управління справами ОСОБА_3 № 18-17 від 04.04.2015 року «Про результати перевірки, усунення недоліків у роботі ДО «ЛГ «Білоозерське»,

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що відповідач двічі притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж порушення, якого він не вчиняв, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені у даних наказах від 20 березня 2015 року та від 30 квітня 2015 року порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції майстром лісу ОСОБА_2 встановлені на дільницях, підпорядкованих позивачу, як майстру лісу ДО ЛГ Білоозерське і не є одним і тим же порушенням, а є різними самостійними порушеннями, передбаченими п. п. 4, 6 п. 4.1 розділу 4 «Основні права та обовязки працівників організації» Правил внутрішнього трудового розпорядку Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» та п. п. 1, 10 розділу 2 «Посадові обовязки» Посадової інструкції майстра лісу ДО «ЛГ «Білоозерське», вчиненими позивачем у лютому та у квітні 2015 року.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що наказ від 22.06.2015 року про звільнення позивача з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України прийнятий на підставі систематичного халатного та безвідповідального невиконання службових обовязків, що призвело до допущення значних, самовільних порубок лісу в розмірі 44 шт. + 4 шт., які виявлені при весняній ревізії обходів, що в свою чергу нанесло шкоди лісу в розмірі 27054,54 грн. та враховуючи те, що наказом від 30.04.2015 року № 15/47 та наказом від 20.03.2015 року № 15/30 йому оголошені догани.

Судом встановлено, що під час розгляду даної справи встановлені допущені позивачем порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції майстра лісу та ст. 139 КЗпП України, зясовано в чому конкретно виявились дані порушення та за який період вони ним вчинені, що стали приводом для звільнення ОСОБА_2Г з посади майстра лісу державної організації Лісове господарствоБілоозерське. Тобто, суд перевірив усі накази про дисциплінарні стягнення, що накладені на позивача, на їх відповідність вимогам чинного законодавства, перевірив у чому вони конкретно виявилися, коли їх вчинено, встановив, що вказані проступки допущено позивачем і з його вини.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач звільнив позивача з роботи за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, і до нього у березні та у квітні 2015 року застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді догани.

Відтак, суд вірно вважав накази відповідача від 20.03.2015 року, від 30.04.2015 року про дисциплінарне стягнення та від 22.06.2015 року про звільнення позивача із займаної посади майстра лісу законними та винесеними з дотриманням норм діючого законодавства і не вбачав підстав для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач в порушення вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України звільнив його з роботи в період тимчасової непрацездатності, не заслуговують на увагу, оскільки судом вірно встановлено, що дія цього наказу була призупинена наказом №15/52-к від 22.06.2015 року на період перебування майстра лісу обходу № 2 ОСОБА_2 по тимчасовій непрацездатності на робочому місці, а згідно наказу № 15/61-К від 02 липня 2015 року введено в дію п. 1, 4 наказу від 22 червня 2015 року № 15/51-К 02 липня 2015 року.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 212-213 ЦПК України повно і всебічно зясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно обєктивно та безпосередньо дослідив наявні у справі докази та оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності і дійшов вірного висновку про відмову в позові.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні позову, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2015 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді