Ухвала суду № 55360170, 20.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3024/15-к Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 11-кп/780/47/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 20.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Зіміної В.Б., Гриненка О.І.

при секретарі - Казьміній А.В.

з участю прокурора - Сагей Л.І.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2015 року, щодо

ОСОБА_4, 09.1988р.народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, неодруженого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- закрито кримінальне провадження та звільнено за ч.1 ст. 286 КК України від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України та ст. 285 КПК України.

Згідно ухвали, до суду надійшло зазначене кримінальне провадження, під час судового розгляду якого, від захисників обвинуваченого, підтриманого останнім, надійшло клопотання про закриття зазначеного провадження за закінченням строків притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Суд прийшов до висновку про можливість задоволення даного клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям провадження.

При цьому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 2.3 «б», 2.9. «а», 10.1., 11.2 ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, водій ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. В судовому засіданні обвинувачений погодився з пред»явленним обвинуваченням. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі, а з часу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України на час звернення з даним клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності - минуло більше, ніж три роки.

В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати мотивувальну частину ухвали суду щодо визнання ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та замість цього зазначити, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, проте відповідно вимог п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності, провадження підлягає закриттю, а ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності.

Вказує, що захист не погоджується із мотивувальною частиною ухвали, в якій ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України, оскільки судом фактично не було проведено повне, всебічне дослідження обставин справи, не було усунуто однобічність, неповноту дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, вимога про необхідність з'ясування яких були покладені в основу рішення Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2014 року.

Крім того, не обґрунтованим є твердження про те, що обвинувачений погоджується з пред'явленим йому обвинуваченні, оскільки захисник в своєму письмовому клопотанні та обвинувачений в своєму усному поясненні заперечували про визнання ОСОБА_4 своєї вини у скоєному ДТП, проте суд своєю ухвалою стверджує, що «обвинувачений погодився з пред'явленим йому обвинуваченням».

Також, суд вийшов за межі своїх повноважень, визначених статтею 285 КПК України, якою встановлено, що після закінчення строку давності, а по цій справі це 24 червня 2015 року, судове провадження може продовжуватись тільки якщо обвинувачений заперечує проти закриття кримінального провадження, але судове провадження продовжувалось ще п'ять місяців до 26 листопада 2015 незаконно при відсутності заперечення обвинуваченого проти закриття справи і тому всі рішення по суті справи після 24 червня 2015 року суперечать вимогам ст. 285 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, захисників та обвинуваченого, які підтримали свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, згідно ст. 412 КПК України є, зокрема, такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Як вбачається із тексту ухвали суду, висновок суду про те, що ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 2.3 «б», 2.9. «а», 10.1., 11.2 ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, водій ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України ґрунтується на досліджених матеріалах кримінального провадження. Разом з тим, такі матеріали судом не досліджувались, що стверджується аудіо записами технічної фіксації судового процесу.

Крім того, як вбачається із клопотання захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, останній заперечував свою вину і вважав винним у скоєнні ДТП саме водія ОСОБА_6 / а.с. 96 /. В судовому засіданні при розгляді справи по суті та при апеляційному розгляді обвинувачений також заперечував свою вину у скоєному. Проте, суд в своєму рішенні вказав, що обвинувачений погодився з пред'явленим йому обвинуваченням.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності передбачено ст. 49 КК України.

Відповідно до ст. 285 КПК України, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Вищенаведених вимог закону суд не дотримався, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та прийняв формальне рішення.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені істотні недоліки відповідно до п. 3 ст. 404 КПК України.

При таких обставинах, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням провадження на новий судовий розгляд, в ході якого слід усунути вказані недоліки, всебічно, повно та об»єктивно розглядути провадження та прийняти законне, обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2015 року щодо ОСОБА_4 - скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді