Ухвала суду № 55357004, 27.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3976/15-ц

Провадження № 22-ц/779/295/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Бирич Н. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

секретаря Драганчук У.М.

з участю позивача ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82», треті особи без самостійних вимог: Коломийська міська рада, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, гаражем та знесення самочинно збудованих воріт за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» та ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 07 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищенаведеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 01.11.2014 року він уклав із ОСОБА_3 договір позички частини нежитлового приміщення (гаражу) для зберігання приватного автомобіля з терміном користування до 30.10.2017 року. ОСОБА_3 є власником гаражу на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.09.2010 року, відповідно до якого він придбав у ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» нежитлову будівлю (гараж на 25 автомашин) в м. Коломия по вул. Тютюнника, 8в. З метою обслуговування викупленої нежитлової будівлі (гаража) ОСОБА_3 02.09.2011 року уклав з Коломийською міською радою договір оренди землі строком на 10 років. Додатком до даного договору оренди є кадастровий план земельної ділянки, де зазначено, що межа від літери Г до літери Д є проїздом спільного користування. Відповідно до акту погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 01.09.2011 року всі межі погоджені, в тому числі і представником ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82». Незважаючи на це, відповідачі самовільно, без погодження з Коломийською міською радою та іншими суміжними землекористувачами зайняли частину земельної ділянки проїзд спільного користування, збудували ворота та закрили їх на замок. Внаслідок таких неправомірних дій відповідачів він з 29.11.2014 року і по даний час позбавлений можливості використовувати гараж за призначенням. У звязку з наведеними позивач просив позов задовольнити, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою проїздом спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия шляхом знесення самочинно збудованих воріт та заборонити відповідачам чинити будь-які перешкоди в користуванні вищевказаним проїздом.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07 грудня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2. Вирішено усунути перешкоду (ворота) в користуванні земельною ділянкою проїздом спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия Івано-Франківської області шляхом примусового знесення воріт за рахунок ОСОБА_4 та Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82»; заборонити ОСОБА_4 та Товариству з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» чинити будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою проїздом спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия Івано-Франківської області. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТзДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на неповне зясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначають, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції взяв до уваги тільки доводи позивача та не дав належної оцінки поясненням представника відповідачів про те, що між директором ТзДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» та ОСОБА_3 існувала усна домовленість про те, що після укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі вони погодять та підпишуть відповідну документацію щодо використання та порядку обслуговування прилеглої земельної ділянки, необхідної для здійснення підприємницької діяльності. Однак, після укладення даного договору питання щодо переоформлення на ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою не обговорювалося та не вирішувалося. Весь час з моменту купівлі останнім нежитлового приміщення виключно ТзДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» витрачало та витрачає кошти на обслуговування всієї земельної ділянки та залишається єдиним платником податку на землю, у тому числі і тієї земельної ділянки, що фактично використовує ОСОБА_3 для заїзду на територію. Наведене підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 18.04.1997 року, відповідно до якого Коломийська міська рада надала у постійне користування ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» 4,7422 га землі для виробничої діяльності по вул. Тютюнника, 8 в м. Коломия. На даний час вказаний Державний акт ніким не скасований, зміни до нього не вносилися, земельні ділянки із постійного користування ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» не вилучалися, що свідчить про законність використання та проведення товариством робіт з обслуговування вказаної спірної земельної ділянки. ОСОБА_3 ігнорує всі пропозиції керівництва ТзДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» щодо врегулювання конфлікту в досудовому порядку, зокрема і щодо реальної та більш зручної для всіх можливості використання іншого заїзду до належних йому на праві приватної власності нежитлових приміщень. Крім того, керівництвом товариства було повідомлено ОСОБА_3 про те, що на складських приміщеннях, розташованих безпосередньо біля заїзду, де встановлено спірні металеві ворота, знаходяться важливі засоби індивідуального захисту та інші високовартісні матеріали та обладнання, що потребують встановлення підвищених заходів безпеки, зокрема охорони та додаткових огороджень.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, а взяв до уваги тільки факт передачі земельної ділянки позивачу в користування, не давши оцінки законності такої передачі.

Крім того, суд помилково дійшов висновку щодо правомірності звернення ОСОБА_2 в суд з наведеним позовом. В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно договору позички частини нежитлового приміщення (гаражу) від 01.11.2014 року він вправі користуватися земельною ділянкою по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия, в тому числі і заїздом на її територію. Однак, договором оренди землі від 02.09.2011 року, укладеним між Коломийською міською радою та ОСОБА_3, не передбачено права орендаря ОСОБА_3 передавати земельну ділянку у суборенду, а між Коломийською міською радою і ОСОБА_2 жодних договорів оренди земельної ділянки по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия не укладалося.

З цих підстав апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В засіданні апеляційного суду позивач доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просив в задоволенні скарги відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 вважав апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Апелянти та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Коломийської міської ради в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.09.2010 року придбав у ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» нежитлову будівлю (гараж на 25 автомашин) загальною площею 560,6 кв.м. в м. Коломия по вул. Тютюнника, 8в (а.с. 9-10). Право власності ОСОБА_3 на вищевказану нежитлову будівлю зареєстроване в ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 20.10.2010 року (а.с. 12).

З метою обслуговування викупленої нежитлової будівлі (гаража) ОСОБА_3 02.09.2011 року уклав із Коломийською міською радою договір оренди землі (а.с. 16-19). Додатком до даного договору оренди землі є кадастровий план земельної ділянки, де зазначено, що межа від літери Г до літери Д є проїздом спільного користування (а.с. 24).

Відповідно до акту погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 01.09.2011 року (а.с. 25) всі межі погоджені, в тому числі і представником ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» в особі ОСОБА_5

01.11.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позички частини нежитлового приміщення (гаражу), відповідно до якого ОСОБА_3 надав в користування ОСОБА_6 приміщення гаражу по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия для зберігання приватного автомобіля з терміном користування до 30.10.2017 року (а.с. 8).

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі самовільно встановили ворота на проїзді спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия, чим створили позивачу перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням (гаражем) відповідно до договору позички частини нежитлового приміщення (гаражу) від 01.11.2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Судом встановлено та вбачається з договору оренди землі від 02.09.2011 року, такий не містить заборони орендарю земельної ділянки ОСОБА_3, який в даному випадку є наймодавцем нежитлового приміщення, що знаходиться на цій земельній ділянці, передавати право користування орендованою земельною ділянкою наймачу цього нежитлового приміщення. Крім того, право ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, на якій знаходяться приміщення гаражу, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до гаражу, у розмірі, необхідному для досягнення мети позички, передбачено сторонами в п. 1.5. договору позички частини нежитлового приміщення (гаражу) від 01.11.2014 року (а.с. 8).

Наведеним спростовуються доводи апелянтів про те, що ОСОБА_2 не вправі був звертатися в суд з наведеним позовом, оскільки договором оренди землі від 02.09.2011 року, укладеним між Коломийською міською радою та ОСОБА_3, не передбачено права орендаря ОСОБА_3 передавати земельну ділянку у суборенду, а між Коломийською міською радою і ОСОБА_2 жодних договорів оренди земельної ділянки по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия не укладалося.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_2 є належним користувачем орендованої ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі, необхідному для досягнення мети позички, а саме найму гаражу. Відтак, є належним позивачем.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу чиняться перешкоди у проїзді до нежитлової будівлі (гаражу), який останній винаймає у ОСОБА_3

Вказаний факт чинення позивачу перешкод в користуванні земельною ділянкою - проїздом спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия підтверджується висновком Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 29.12.2014 року (а.с. 27-28), а також копією розпорядження міського голови м. Коломия від 29.01.2015 року №9-р (а.с. 136).

Згідно копії висновку (а.с. 27-28) встановлено, що перешкоди ОСОБА_3 у проїзді до його нежитлової будівлі здійснює громадянин ОСОБА_4

За даними розпорядження міського голови (а.с. 136) по наслідках розгляду звернення ОСОБА_3 та проектів землеустрою ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» і підприємця ОСОБА_3, з метою забезпечення безперешкодного заїзду на територію колишнього ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» по вул. Тютюнника видано розпорядження ліквідувати перешкоду (металеві заїзні ворота) при заїзді на територію колишнього ВАТ та попередити директора ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» ОСОБА_5 про недопущення в подальшому перекриття вказаного проїзду.

Наведені обставини встановлені також рішенням Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82», третя особи без самостійних вимог: Коломийська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, гаражем та знесення самочинно збудованих воріт, яке набрало чинності відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду 01 грудня 2015 року.

В силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями п. «б» ч. 3 вказаної статті встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За змістом ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідачі вчинили самовільні дії, встановивши ворота на проїзді до будівлі, яка належить на праві власності третій особі ОСОБА_3, частину якої винаймає позивач, чим створили останньому перешкоди у користуванні як земельною ділянкою так і будівлею, у звязку з чим є підставним позов ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою проїздом спільного користування по вул. Тютюнника, 8в в м. Коломия Івано-Франківської області шляхом примусового знесення воріт за рахунок ОСОБА_4 та ТзДВ «Коломийська пересувна механізована колона №82» та заборони відповідачам чинити будь-які перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою.

Доводи апелянта про те, що ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» є законним користувачем всієї земельної ділянки по вул. Тютюнника, 8, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 18.04.1997 року, відповідно до якого Коломийська міська рада надала у постійне користування ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» 4,7422 га землі для виробничої діяльності по вул. Тютюнника, 8 в м. Коломия, у звязку з чим товариство вправі проводити роботи з обслуговування вказаної спірної земельної ділянки, а також, що ВАТ несе витрати по оплаті податку за всю земельну ділянку спростовуються матеріалами справи.

Рішенням Коломийської міської ради від 30.03.2011 року №248-4/2011 припинено ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» право постійного користування частиною земельної ділянки площею 5656,0 кв.м за адресою м. Коломия по вул. Тютюнника, 8-в у звязку з відчуженням нерухомого майна на підставі поданої заяви та переведено дану земельну ділянку до складу земель запасу міської ради. Також надано дозвіл фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 5656,0 кв.м по вул. Тютюнника, 8-в у м. Коломия для обслуговування викупленої нежитлової будівлі (гаражу) за рахунок земель міської ради.

Рішенням міської ради від 30 червня 2011 року №467-7/2011 (а.с. 22) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду третій особі ОСОБА_3 земельні ділянку площею 5656,0 кв.м по вул. Тютюнника, 8-в у м. Коломия для обслуговування викупленої нежитлової будівлі(гаражу) за рахунок земель міської ради.

Згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду від 01 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за даними відповіді Коломийської обєднаної державної податкової інспекції від 28.04.2015 року про надходження по орендній платі фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 року по 28.04.2015 року останнім сплачено за 2013 рік 17 595 грн., за 2014 рік 18 224 грн. та по квітень 2015 року 5 700 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також не спростовують висновки суду першої інстанції, не мають правового значення та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

В силу дії ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального судом не встановлено.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 308 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

ОСОБА_7