Ухвала суду № 55356230, 28.01.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/4291/15 Головуючий у 1 інстанції: Радченко Е.А.

Провадження № 22-ц/783/416/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області

в складі головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, в якому просив: стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, суму боргу станом на 20.05.2015 року в розмірі 3352667, 75 гривень ( в тому числі 2390178,75 грн. основний борг, 791771,39 грн. пені, 170717,61 грн. 3 % річних), судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги обгрунтовував тим, що між ним та відповідачами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 укладено договір позики грошової суми, відповідно до якого позивачем було передано відповідачам у власність строком до 31 грудня 2012 року грошові кошти у розмірі 899832 грн., що є еквівалентом 112479 доларів США за погодженим сторонами обмінним курсом 1 USD = 8.00 гривень, кожному в рівних частинах, а саме по 299945 гривень, що є еквівалентом 37493 доларів США за погодженим сторонами обмінним курсом 1 USD = 8.00 гривень. Однак, відповідачами не виконано зобовязань передбачених договором, грошові кошти не повернуті.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2015 року позов задоволено повністю. Вирішено:

- Стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за договором позики грошової суми від 19 лютого 2010 року з пенею та передбаченими законом трьома відсотками річних в розмірі 1117555 грн. 92 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн., загалом 1118773 грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 заборгованість за договором позики грошової суми від 19 лютого 2010 року з пенею та передбаченими законом трьома відсотками річних в розмірі 1117555 грн. 92 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн., загалом 1118773 грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором позики грошової суми від 19 лютого 2010 року з пенею та передбаченими законом трьома відсотками річних в розмірі 1117555 грн. 92 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн., загалом 1118773 грн. 92 коп.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2015 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2015 року у цій справі

Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2015 року оскаржено в апеляційному порядку відповідачем ОСОБА_4, який, покликається на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач не погоджується із оскаржуваним рішенням , оскільки вважає, що судом не враховано того, що апелянтом хоча і підписано договір позики, однак грошей ним не отримано. Вважає оскаржуване рішення передчасним та прийнятим із неповним зясуванням всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають дійсності, а тому просить задоволити його апеляційні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача і представника відповідача ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

У відповідності до ч.1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором позики.

Однак, відповідачем ОСОБА_4 не було пред»явлено зустрічного позову про оспорювання договору позики за його безгрошовістю, та не було надано судового рішення, яким було б доведено безгрошовість договору позики від 19.02.2010 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про нібито не отримання відповідачем ОСОБА_4 грошових коштів за договором позики, то такі спростовуються пунктом 1 нотаріально засвідченого договору позики від 19 лютого 2010 року, згідно з яким позикодавець при укладенні цього договору передав у власність позичальникам (одним із яких є ОСОБА_4) строком до 31 грудня 2012 року грошові кошти у розмірі 899832 грн, що є еквівалентом 112479 доларів США за погодженим сторонами обмінним курсом 1 дол. США -8 гривень, кожному в рівних частинах, а саме 299945 грн, що є еквівалентом 37493 доларів США, і відповідачем ОСОБА_4 не доведено протилежного.

Необхідно зазначити також, що хоча позивач просив стягнути борг з відповідачів в солідарному порядку, сума боргу судом першої інстанції правильно була стягнута з відповідачів в рівних частинах, тобто у відповідності до умов, встановлених п. 1 договору позики від 19 лютого 2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги обмежувалися твердженнями про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та про безгрошовість договору позики, однак не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, то виходячи з вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ч. ч. 1, 2 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий Тропак О.В.

Судді: Приколота Т.І.

ОСОБА_8