Рішення № 55355324, 27.01.2016, Городоцький районний суд Львівської області

441/1639/15-ц 2/441/78/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Українець П.Ф.

з участю секретаря Боднар Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном та вселення, суд , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 01.12.2015р. звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном та вселення, вимоги мотивувала тим, що з 04.06.2004р. перебувала в шлюбі з відповідачем, 15.10.2015р. шлюб між ними розірвано. За час шлюбу ними було набуте спільне майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1379 га, що призначена для будівництва та обслуговування цього будинку. Просить визнати за нею право власності на 2/3 частини вищеозначених житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки, усунути перешкоди в користуванні майном та вселити її з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, 2005р.н. і ОСОБА_4, 2008р.н. у вищеозначений житловий будинок.

В суді позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, дала пояснення аналогічні, наведеним в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, просив задоволити такий, про що подав відповідну письмову заяву (а.с. 39).

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд задоволює позов.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду України, викладеними в п.24 постанови Пленуму №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання відповідачем позову повинно бути безумовним. В такому випадку суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Положеннями ч.3 ст.368 ЦК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За загальним правилом (ч.2 ст.372 ЦК України, ч.1 ст.70 СК України) частки подружжя у спільному майні є рівними. При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч.2 і 3 ст.70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя.

Як вбачається із рішення Городоцького районного суду Львівської області від 15.10.2015р. №2/441/504/15р., ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 04.06.2004р. по 15.10.2015р. були у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі, сторонами по справі 13.12.2005р. було придбано земельну ділянку площею 0,1379 га, що розташована на території с.Дроздовичі Городоцького р-ну Львівської обл., право власності на означену ділянку з 28.08.2007 року зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 (а.с. 16).

Окрім того, із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25814991 від 09.04.2010р. (а.с. 11) видно, що житловий будинок на АДРЕСА_1 зареєстрований на відповідача ОСОБА_2, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 09.04.2010р. (а.с. 12) виданого на підставі рішення виконкому Галичанівської сільської ради №15 від 24.03.2010р.

За положеннями ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

Сторонами визнано, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1379 га, що призначена для будівництва та обслуговування цього будинку є спільною сумісною власністю подружжя.

Оскільки визнання відповідачем позову є безумовним, сторонами погоджено про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини означених будинку та ділянки, вселення її з неповнолітніми дітьми в будинок та зобов'язання відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні та володінні 2/3 частинами житлового будинку та 2/3 частин земельної ділянки при ньому, суд приходить висновку про задоволення позову.

З огляду на положення 88 ЦПК України, суд також стягує із відповідача в користь позивачки понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст.4, 27, 31, 60-61, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 60-61, 69, 70 СК України, ст.ст. 357, 368, 372 ЦК України суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1379 га, що призначена для будівництва та обслуговування цього будинку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28.08.2007р.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.н.) право власності на 2/3 частини вищеозначених житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні та володінні 2/3 частинами житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та 2/3 частин земельної ділянки при ньому.

Вселити ОСОБА_1 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) у вищеозначений житловий будинок.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 5 203 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.

Суддя Українець П.Ф.