Постанова № 55354978, 28.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №33/778/24/16 Головуючий у 1-й інстанції Дмитрюк О.В.Категорія ст.124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області Мульченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_2, його захисника адвоката ОСОБА_3, учасника ДТП - ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його захисника на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови правопорушення вчинене за таких обставин.

27.09.2015 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по а/д Харків - Сімферополь з боку вул. Чарівна в м. Запоріжжі, на перехресті з вул. Магістральною, при початку руху не впевнився в безпеці, не надав дорогу автомобілю, що завершував рух через перехрестя, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив п.п. 10.1, 16.5 ПДД України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 вважають, що вказаною постановою, суд безпідставно, виключно на припущеннях, внаслідок упередженого ставлення до вивчення обставин справи, постановив необґрунтоване рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП України.

Вказують, що у другому абзаці постанови суддя зазначає, що нібито справа розглядалася 27.10.2015 року. Однак фактично 27.10.2015 року судове засідання по вказаній справі не проводилося. Зі слів помічника судді, суддя знаходилася у нарадчій кімнаті. Суд безпідставно вказує в постанові участь у розгляді справи в якості потерпілого ОСОБА_4 всупереч вимогам ст.269 КУпАП, що не входило в компетенцію суду при розгляді цієї справи.

В матеріалах адміністративної справи містяться протоколи відносно ОСОБА_2 та відносно ОСОБА_4, в яких вказується на те, що і ОСОБА_4 і ОСОБА_2 порушили ПДР, однак суд ні чим цю обставину не мотивував. В протоколі відносно ОСОБА_2 від 01.10.2015p., складеним працівником ДАІ ОСОБА_6 не зазначено взагалі, що він порушив ПДР, які регулюють проїзд перехрестя на відповідний сигнал світлофору, на відміну протоколу складеного працівником ДАІ ОСОБА_7В відносно водія ОСОБА_4 Це протиріччя також не було якимось чином мотивовано судом.

Водій ОСОБА_2 не порушував вимог п. 10.1 ПДР. В матеріалах справи відсутнє жодне посилання на наявність перешкод на перехресті а/д Харків-Сімферополь з вул. Магістральною у м. Запоріжжі на початок руху водія ОСОБА_2 27.09.2015 р. о 20.00 годин.

Судом не вказані дійсні фактичні обставини ДТП, одні загальні, ні чим не підтверджені твердження судді.

ОСОБА_2 не порушував п. 16.5. ПДР. Згідно висновків авто-технічної експертизи вбачається, що з урахуванням малої швидкості автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2, характеру та сили удару передньою частиною автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 в автомобіль «Міцубісі Лансер» свідчить про те, що саме водій ОСОБА_2 завершував рух через перехрестя, коли в його автомобіль з великою швидкістю здійснив наїзд ОСОБА_4.

Також з матеріалів справи вбачається, що з урахуванням зазначеного характеру та механізму удару, сили удару, в наслідок якого автомобіль «Міцубиси-Лансер» перевернувся на кришу, швидкість автомобілю ВАЗ 2111 під керуванням водія ОСОБА_4 була значна вищою, ніж вказана в поясненнях останнього і водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути зіткнення. Тому є всі підстави вважати, що водій ОСОБА_2 діяв в стані аварійної обстановки, створеної водієм ОСОБА_4.

Судом не встановлений об'єктивний причинний зв'язок між діями водія ОСОБА_2 і скоєним ДТП.

У звязку з викладеним, апелянти просять скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжявід18.12.2015 р. по справі № 336/7438/15-п про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження по даній справі.

Заслухавши ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ОСОБА_4 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, переглянувши справу в межах поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, аргументи скарги суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.

З матеріалів адміністративної справи про ДТП та підтверджуючих ці обставини пояснень водіїв-учасників ДТП встановлено, що 27.09.2015 року о 20.00 год. автомобілі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 знаходились на перехресті а/д Харків Сімферополь з боку вул. Чарівна в м. Запоріжжі вул. Магістральна, та при початку руху водій ОСОБА_2 не впевнився в безпеці, не надав дорогу автомобілю, яким керував водій ОСОБА_4, що завершував рух через перехрестя, та скоїв з ним зіткнення.

Відповідно до схеми ДТП, складеної інспектором ВДАІ в присутності водіїв та понятих, місце удару автомобілів (1 і 2) було встановлено на місці пригоди.

Оскільки схема ДТП складена безпосередньо на місці ДТП в присутності водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_4, уповноваженою особою, підписана без зауважень або доповнень, суддя приймає її до уваги в якості доказів на підтвердження фактичних обставин справи.

При складанні адміністративного протоколу були опитані учасники ДТП та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_8 в своїх поясненнях, даних на місці ДТП зазначив, що 27.09.2015 р. близько 20.00 год. він став свідком того, як на перехресті а/д Харків - Сімферополь з вул. Магістральною перекинувся автомобіль. В ході бесіди, водій автомобіля ВАЗ йому розповів, що він виїжджав на мигаючий сигнал світлофора.

Свідок ОСОБА_9 при допиті в суді пояснив, що він рухався по трасі Москва-Сімферополь, на перехресті зупинився на червоний сигнал світлофора. Зліва від нього зупинився автомобіль «Міцубісі», який, приблизно через 5 секунд, продовжив рух через перехрестя на червоний сигнал світлофора.

За клопотанням представника ОСОБА_2 постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2015 р. була призначена судова автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено експертам ДП Український експертний центр «Експерт - Сервіс - Авто».

Згідно висновку експерта № 127 від 16.11.2015p. при проїзді перехрестя а/д Харків - Сімферополь - вул. Магістральна, водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4, повинні були керуватися вимогами п. 8.7.3 (а,в) Правил дорожнього руху України, тобто перетинати перехрестя на дозволений сигнал світлофору.

З урахуванням режиму роботи світлофора, пройденого шляху, пошкоджень автомобілів, пояснень свідків, пояснення водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_2, є більш достовірними в частині того, що його автомобіль починав рух з нульової швидкості і рухався не менше 3,6 - 6,5 сек. І технічно міг набрати до зіткнення максимальної швидкості не більше 37,8 км/год. Швидкість автомобіля ВАЗ 2111 була значно вищою швидкості автомобіля Mitsubishi. Пояснення водія автомобіля ВАЗ 2111 ОСОБА_4М потребують уточнень в частині: швидкості його руху через перехрестя, на якій відстані знаходився автомобіль ВАЗ 2111 від світлофору в момент загорання на ньому зеленого світла, на якій відстані від місця зіткнення водій ОСОБА_4 виявив рухаючий через перехрестя автомобіль Mitsubishi, установити чи міг водій ВАЗ 2111 при під'їзді до світлофора бачити світлофор по а/д Харків - Сімферополь в зв'язку з тим, що дорога по вул. Магістральній має закруглення.

Вирішення питання щодо відповідності дій водіїв в ситуації, що склалася, вимогам Правил дорожнього руху України, можливе після додаткових даних указаних в п. 2. З урахуванням пояснень водіїв, що вони одночасно почали рух через перехрестя, то їх дії не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Вирішення виконання п. 16.5 Правил водіями можливе при наявності даних, указаних в п. 2.

В виниклій дорожній ситуації з урахуванням того, що водії указують на одночасний рух через перехрестя (Mitsubishi з нульовою швидкістю, а ВАЗ 2111 продовжуючи рух з раніше вибраною швидкістю), кожний із водіїв мав технічну можливість діючи згідно вимог п. 12.3 Правил, уникнути зіткнення. Разом з тим, цей висновок не може бути покладений в основу, т.я. з урахуванням пошкоджень, перекиданням Mitsubishi, швидкість ВАЗ 2111 була значно вищою і він міг виїжджати на перехрестя значно пізніше автомобіля Mitsubishi, тобто повинен був при цьому керуватися вимогами п 16.5 Правил дорожнього руху України.

Вирішення питання щодо того, яким був сигнал світлофору для водія, який рухався по а/д Харків - Сімферополь у той час, коли був жовтий сигнал світлофору для водія, який рухався по вул. Магістральній, з урахуванням режиму роботи світлофору, що знаходиться на перехресті а/д Харків - Сімферополь - вул. Магістральна в м. Запоріжжі, можливе після додаткових даних указаних в п.2.

Рух автомобіля через перехрестя в середині червоного світла суперечить здоровому глузду, і потребує дослідження після одержання додаткових даних.

Як передбачено п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Відповідно п. 16.5 Правил дорожнього руху України, при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний надати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя.

Характер пошкоджень автомобілів у даній ДТП свідчить про те, що водієм ОСОБА_4 були порушені вимоги п.16.5 Правил дорожнього руху України. Так, характер пошкоджень автомобілів у ДТП, при не встановленні точного часу зіткнення, свідчить про те, що водій ОСОБА_4 на великій швидкості виїхав на заборонюючий рух жовтий сигнал світлофору та допустив зіткнення передньою частиною автомобіля ВАЗ у право-передню частину автомобіля Mitsubishi (а.с.8,9), що спростовує твердження у постанові суду першої інстанції про завершення водієм автомобілю ВАЗ проїзду через перехрестя. В противному випадку зіткнення автомобілів було б передньою частиною автомобіля Mitsubishi в ліво-бокову частину автомобіля ВАЗ. Крім того, згідно схеми ДТП (а.с.6), з якою погодились і підписали її обидва водія напрямок руху автомобіля ВАЗ зафіксовано у правій крайній смузі по ходу руху перед перехрестям, а місце зіткнення зафіксовано на зустрічній для автомобіля смузі на перехресті, що не узгоджується з поясненнями водія ОСОБА_4 про напрямок його руху у напрямку вул.Стартової у м. Запоріжжі. Той факт, що водій автомобіля ВАЗ виїхав на перехрестя на заборонюючий рух жовтий сигнал світлофору не заперечує й сам ОСОБА_4 (а.с.27).

Оскільки можливість порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху, зазначена у висновках експерта носить характер припущення, залежить від встановлення точного часу зіткнення автомобілів, можливість встановлення якого втрачена, то суд не може прийняти таке твердження до уваги. Також до уваги не можуть бути прийняті пояснення водія ОСОБА_9В тому,що вони протирічить іншим доказам у справі, иа згідно з висновками експерта знаходяться за межами здорового глузду.

Згідно протоколу, складеним працівником ДАІ ОСОБА_6, водій ОСОБА_2 почав рух через перехрестя на дозволяючий сигнал світлофору. Ця обставина підтверджується послідовними поясненнями ОСОБА_2, що робить об'єктивним висновок, що він не порушував п.16.5 ПДР.

Таким чином характер пошкоджень транспортних засобів свідчить про наявність в діях ОСОБА_4 прямого причинного звязку з наслідками, що настали та про відсутність такого звязку в діях ОСОБА_2

Тому постанова суду щодо ОСОБА_2 не може бути визнана законною та обґрунтованою, підлягає скасуванню, а адміністративне провадження закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року в цій справі скасувати. Адміністративне провадження закрити на підставі ч.1 ст. 274 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Мульченко