Вирок № 55353447, 02.02.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/16/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Покопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.І.,

за участю прокурора - Ніколаєнко Д.О.,

обвинуваченого -ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 року, близько 17.15 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи умисел на скоєння крадіжки чужого майна зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2, де побачив, що на огородженій території господарського двору знаходиться саморобна твердопаливна піч, зверху на якій знаходиться двоконфорочна чавунна плита пічного опалення.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, через відчинену калитку проник на огороджену територію господарського двору, підійшов до цієї пічки, де з корисливих мотивів, таємно, зняв з неї двоконфорочну чавунну плиту, вартістю 337 гривень 31 копійка, та таким чином викрав її.

Плиту ОСОБА_1 почав нести з двору, але не довів свій злочинний намір до кінця по незалежним від його волі причинам, так як був застигнутий на місці скоєння злочину власником домогосподарства - ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений показав, що на прохання потерпілої інколи допомагав їй по господарству, та бачив у неї на огородженому господарському дворі двоконфорочну чавунну плиту. У листопаді 2015 року похолодало, тому він вирішив викрасти цю плиту та використовувати для опалення. 23.11.2015р. він випив приблизно 200гр. горілки, та о 17.00год. пішов до будинку потерпілої, зайшов через хвіртку до господарського двору, взяв плиту, проніс її декілька метрів до хвіртки, але побачив потерпілу, викрадене кинув та втік.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що проживає в будинку АДРЕСА_3. Ввечері 23.11.2015 року вийшла з хати закрити курей, ввімкнула надворі світло, почула гуркіт металу та побачила ОСОБА_1, якій тікав з її двору. Зауважила, що обвинувачений попросив у неї вибачення, вона його пробачила та просить суворо не карати.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю і його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше сховище, яке не була доведена до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому, суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину визнав, розкаявся, попросив у потерпілої вибачення;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_2, яка просила не карати обвинуваченого суворо, оскільки вона його вибачила та не має претензій матеріального та морального характеру.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 рік - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Речові докази по справі - чавунну плиту пічного опалення, яка перебуває на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, згідно її розписки від 28.12.2015р. - їй повернути.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, судові витрати на залучення експерта (проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування) в розмірі 184грн. 14коп на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Покопцева Д.О.