Постанова № 55351932, 09.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2015 р. Справа № 804/11335/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Воронов Ю.В.;

представник відповідача Жерьобкін О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест", в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест", за результатами якої складено акт від 13 травня 2015 року за № 260/2201/20202177;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 травня 2015 року за № 0001922201, винесеного Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 45735,32 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 травня 2015 року за №0001932201, винесеного Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем 13.05.15р. складено акт №260/2201/20202177, відповідно до якого податковий орган зробив висновок про порушення ТОВ "Агропромислова фірма "Агроінвест" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених ст.57.1 ст.57 ПК України. На підставі зазначеного акта від 13.05.15р. винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № 0001922201 та № 0001932201. Позивач вважає протиправним проведення перевірки, за результатами якої складено акт №260/2201/20202177,оскільки перевірка проведена без направлення/вручення платнику податків відповідно рішення ДПІ. Позивача не повідомлено про призначення перевірки (ані розпискою, а ні поштовим зв'язком), а отже у податкового органу не виникло право на проведення перевірки. Акту перевірки підтверджується, що податковим органом донарахування здійснено у зв'язку із несвоєчасною сплатою позивачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань. При цьому, такі висновки відповідач зробив за результатами аналізу виключно звітності ТОВ АПФ «Агроінвест» з ПДВ за період з січня 2014 року по лютий 2015року. Позивач стверджує, що всі самостійно узгодженні суми податкових зобов'язань сплачено у належних розмірах та строки, визначені чинним законодавством. Враховуючи той факт, що оскаржувані рішення винесено на підставі акта перевірки, складеного за результатами проведення перевірки проведеної без наявності правових підстав та за відсутності встановленого порушення, позивач вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 28.08.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2015р.

Ухвалою суду від 06.10.15р. відповідача по справі №804/11335/15 замінено його правонаступником та відкладено розгляд справи на 09.10.15р.

09.10.15р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що згідно з п.76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ платником ТОВ «АПФ «Агроінвест» у 2014-2015 роках. З огляду на викладене податковий орган вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № 0001922201 та № 0001932201 прийнято обґрунтовано та правомірно.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зробив висновок про задоволення позову, виходячи з такого.

13 травня 2015 року Дніпропетровською ОДПІ на підставі пунктів 75.1 ст.75, п.78.1 ст.78 розділу ІІ ПК України, в порядку, який передбачений ст.86 розділу ІІ ПК України, фахівцем Дніпропетровської ОДПІ проведена перевірка стосовно порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства у межах компетенції з питання своєчасності сплати податку на додану вартість по строку 12.03.14р. по 13.05.15р., по результатам якої складено акт №260/2201/20202177 від 13.05.15р., яким зафіксовано, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

Грошові зобов'язання, по яким затримка сплати становить до 30 календарних днів включно:

-153 грн. (граничний строк сплати - 02.03.2014). затримка - 10 днів.

-483 грн. (граничний строк сплати - 31.03.2014). затримка - 8 днів.

153 грн. (граничний строк сплати - 12.03.2014). затримка - 6 днів.

-452 034 грн. (граничний строк сплати - 12.03.2014). затримка - 6 днів.

-2909 грн. (граничний строк сплати - 31.03.2014). затримка - 1 день.

-146.7 грн. (граничний строк сплати - 30.04.2014). затримка - 11 днів.

-5 грн. (граничний строк сплати - 30.04.2014). затримка - 2 дня.

-152.2 грн. (граничний строк сплати - 31.05.2014). затримка - 11 днів.

-152.7 грн. (граничний строк сплати - 30.06.2014). затримка - 11 днів.

-153.2 грн. (граничний строк сплати - 31.07.2014). затримка - 14 днів.

-154 грн. (граничний строк сплати - 31.08.2014). затримка - 12 днів.

-154.7 грн. (граничний строк сплати - 30.09.2014). затримка - 14 днів.

-105 грн. (граничний строк сплати - 31.10.2014). затримка - 14 днів.

-105 грн. (граничний строк сплати - 30.11.2014). затримка - 11 днів.

-11,1 грн. (граничний строк сплати - 31.12.2014). затримка - 11 днів.

-110, 5 грн. (граничний строк сплати - 31.12.2014). затримка - 11 днів.

-122.2 грн. (граничний строк сплати - 31.01.2015). затримка - 17 днів.

-123,4 грн. (граничний строк сплати - 28.02.2015). затримка - 17 днів.

-125,5 грн. (граничний строк сплати - 31.03.2015). затримка - 24 дня.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена ст.126 ПК України.

На підставі акта перевірки податковим органом 13.05.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001922201, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ визначеного ПК України та на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ ПК України визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 457353,2грн. (штраф у розмірі 10%), та податкове повідомлення-рішення №0001932201, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ визначеного ПК України та на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ ПК України за затримку на 42 календарних днів сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 50,5грн., визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 10 грн. 10 коп. (штраф у розмірі 20%).

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що у податкового органу не було правових підстав для проведення перевірки, а ТОВ "Агропромислова фірма "Агроінвест" не порушував строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, вважає, що штрафні санкції розраховано помилково та необґрунтовано, а тому оспорювані рішення є незаконними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України).

Згідно з підп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу Державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відповідно до вимог абзацу 2 п. 76.1 ст. 76 ПКУ, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності. Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платника податків до початку проведення камеральної перевірки. Також податковий орган не вправі вимагати надання будь-яких інших додаткових документів і під час її проведення.

З огляду на приписи п. 75.1 ст. 75.1 ПК України, можна зробити висновок, що під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, проводитися вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання зазначених угод не відображаються у податковій звітності, а отже під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.

Неотримання відповіді на запит податкового органу стосовно надання документів первинного обліку є підставою для проведення позапланової документальної (а не камеральної) перевірки. Документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку може бути призначено і за результатами камеральної перевірки, якщо під час проведення останньої буде виявлено порушення податкового законодавства.

Камеральна перевірка проводиться за вже наявними в органу ДПС служби документами (тобто після прийому декларації, а не під час її подання).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності за конкретний період.

Предметом камеральної перевірки є питання дотримання термінів подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також своєчасність сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

На підтвердження такої позиції вказують також відсутність інших, передбачених законом механізмів контролю за своєчасністю сплати грошового зобов'язання, судова та податкова практика.

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати (перерахування) суб'єктом господарювання до бюджету належних сум податків (зборів), податковим органом проводиться камеральна перевірка та за її результатами складається акт, який після реєстрації його в органі державної податкової служби вручається (надсилається) для підписання платнику податків протягом трьох робочих днів.

Податковим законодавством не визначено підстав для проведення камеральних перевірок.

З огляду на зазначене, у відповідача були законні підстави для проведення камеральної перевірки з питань дотримання підприємством встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ. При проведенні камеральної перевірки ним також не було порушено норм чинного податкового законодавства, тому підстав для визнання дій Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стосовно проведення перевірки на підставі пунктів 75.1 ст.75, п.78.1 ст.78 ПК України Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест", за результатами якої складено акт від 13 травня 2015 року за № 260/2201/20202177, протиправними немає.

Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1ст. 54 ПК України).

Встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.1, п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Також, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність платників податків стосовно несплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом строків визначених Податковим кодексом України у вигляді штрафу передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

Із аналізу наведених вище норм податкового законодавства можна зробити висновок, що на позивача, як на платника податку, покладено обов'язок по сплаті грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, при цьому, якщо платник податків самостійно виявляє факти заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів, такий платник податків зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, факт своєчасної та повної сплати підприємством самостійно узгоджених зобов'язань,а саме:

- за січень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.02.14р., дата подання звітності - 13.02.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань- 03.03.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 13.02.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 153грн.;

- за лютий 2014 року граничний термін подачі звітності -20.03.14р., дата подання звітності - 12.03.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань- 31.03.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 12.03.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 3392грн.;

- за березень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.04.14р., дата подачі звітності - 16.04.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.04.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 16.04.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 1220грн.;

- за квітень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.05.14р., дата подання звітності - 15.05.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань- 30.05.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 15.05.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 825грн.;

- за травень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.06.14р., дата подання звітності - 12.06.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань- 30.06.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 12.06.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 643грн.;

- за червень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.07.14р., дата подання звітності - 11.07.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.07.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 11.07.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 666грн.;

- за липень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.08.14р., дата подання звітності - 13.08.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 01.09.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 13.08.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 552грн.;

- за серпень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.09.14р., дата подання звітності - 12.09.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.09.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 12.09.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 501грн.;

- за вересень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.10.14р., дата подання звітності - 14.10.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.10.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 14.10.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 6465грн.;

- за жовтень 2014 року граничний термін подачі звітності -20.11.14р., дата подання звітності - 13.11.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.11.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 13.11.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 105 грн.;

- за листопад 2014 року граничний термін подачі звітності - 20.12.14р., дата подання звітності - 12.12.14р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.12.14р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 12.12.14р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 161 грн.;

- за грудень 2014 року граничний термін подачі звітності - 20.01.15р., дата подання звітності - 15.01.15р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.01.15р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 15.01.15р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 354 грн.;

- за січень 2015 року граничний термін подачі звітності - 20.02.15р., дата подання звітності - 16.02.15р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 02.03.15р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 16.02.15р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань - 205 грн.;

- за лютий 2015 року граничний термін подачі звітності - 20.03.15р., дата подання звітності - 17.03.15р., граничний термін сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 30.03.15р.; дата сплати самостійно узгоджених зобов'язань - 18.03.15р., розмір самостійно узгоджених зобов'язань співпадає з розміром сплачених зобов'язань -1165грн.

Наведені дані є тотожними з інформацією відображеною у податкових деклараціях з ПДВ поданих позивачем та підтверджуються платіжними дорученнями виданими банківськими установами.

Контролюючим органом здійснено зарахування проведених позивачем поточних платежів в порядку черговості в рахунок погашення недоїмки, що рахувалась за позивачем.

Однак, встановлено із записів в обліковій картці платника податків та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, єдиною обставиною, яка слугувала для висновку контролюючого органу про порушення підприємством граничних строків сплати узгоджених зобов'язань, була недоїмка в сумі 153грн. яка рахувалась станом на 02.03.14р., при цьому судом встановлено, що переплата за спірний період складала 350 грн.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1. ст. 109 цього Кодексу ).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивач не виконав своєчасно свій податковий обов'язок по сплаті узгоджених зобов'язань за період 2014- лютий 2015 р.р.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, робить висновок, що податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № 0001922201 та №0001932201 підлягають скасуванню, оскільки податковим органом не вірно пораховано позивачу порушені терміни сплати узгоджених зобов'язань, відповідно не правильно розраховано суми зобов'язань штрафних санкцій у розмірі 20% та 10%.

Враховуючи вище викладене, адміністративний позов ТОВ "Агропромислова фірма "Агроінвест" належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судові витрати позивача підлягають частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 257,00грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 травня 2015 року за № 0001922201, винесеного Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 45735,32 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 травня 2015 року за №0001932201, винесеного Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10,10 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агроінвест" судовий збір в сумі 257,00грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2015 року

Суддя С.В. Ніколайчук