Рішення № 55349792, 01.02.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6689/15-ц

Провадження №2/265/155/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позову зазначив, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2, 09 березня 2011 року був укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 13700,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов наданого кредиту договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою. Однак відповідач вказаних умов договору не виконав, у звязку із чим станом на 31 серпня 2015 року має заборгованість перед банком в розмірі 35244,24 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 12665,91 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 21128,33 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 1450,00 грн. Від цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 21939,52 грн., яка вже була стягнута з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21.01.2014 року, тобто різниця становить 13304,72 грн. Крім того, з відповідача підлягають стягненню штрафи в сумі 500,00 грн. (фіксована частина) та 665,24 грн. (процентна складова). Посилаючись, зокрема на ст.ст.530, 598, 599, 629, 1054 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 14469,96 гривень та судові витрати в розмірі 1218,00 гривень.

В судове засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, не з'явилася, до суду від неї надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, на задоволені позовних вимог наполягала. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідно до інформації, одержаної в порядку передбаченому ч.3 ст.122 ЦПК України від Орджонікідзевскього РВ у м.Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/19 кв.3 у м.Маріуполі. На вказану адресу судом неодноразово надсилалися судові повістки про виклик. Однак, у призначений час відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, хоча про місце і час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляду справи за його відсутності до початку судового засідання до суду також не подав.

Не зявившись у судове засідання та не скориставшись своїм процесуальним правом надання доводів або заперечень проти позову, тим самим відповідач ОСОБА_2 не оспорює позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

09 березня 2011 року за заявою ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», було відкрито картковий рахунок б/н, та надано кредит в розмірі 13700,00 гривень з базовою процентною ставкою 2,5 % в місяць з розрахунку 360 днів на рік.

Згідно умов з даного кредитного договору погашення боргу здійснюється наступним шляхом: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення боргу за кредитом, що складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, за комісією, а також інших витрат згідно умов договору та порядку користування кредитною карткою.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належними чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 09 березня 2011 року вбачається, що у відповідача станом на 31 серпня 2015 року мається перед банком заборгованість борг на загальну суму 35244,24 гривень, з яких заборгованість за кредитом в розмірі 12 665,91 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 21128,33 гривні; заборгованість за пенею та комісією в розмірі 1450,00 гривень; Крім того, банком нарахована неустойка у вигляді штрафів: штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень та штраф (процентна складова) в розмірі 665,24 гривні.

Доказів того, що заборгованість у відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитом та процентами за користування кредитом відсутня, суду не надано.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до вказаного розпорядження м.Маріуполь було включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому, суд враховує суму в розмірі 21939,52 грн., яка вже була стягнута з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21.01.2014 року по справі №265/9058/13-ц.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом саме в розмірі 13304,72 грн. (35244,24 - 21939,52) є обгрутнованими та підлягають задоволенню.

В той же час, вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми штрафів у вигляді фіксованої частини та процентної складової задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Пункт 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснює, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом N 3674-VI).

Відповідно до платіжного доручення від 29.09.2015 року, ПАТ КБ «Приватбанк» за подання позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 1218,00 грн. Отже, виходячи з принципу пропорційності, з ОСОБА_2 на користь КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1119,95грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 09.03.2011 року станом на 31.08.2015 року в розмірі 13304 (тринадцять тисяч триста чотири) гривні 72 копійки.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1119 (одна тисяча сто девятнадцять) гривень 95 копійок.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

7. Позивач та інші особи, які беруть участь у справі, крім відповідача, а також особи, які не брали участі у справі, крім відповідача, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, крім відповідача, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

8. Відповідачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.В. Щербіна