Ухвала суду № 55348364, 18.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2016р. Справа № 876/7824/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Яворського І.О.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2015р. у справі №607/7672/15-а

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області

відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, просив, з врахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 05.06.2015р., визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними; визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стажу роботи трактористом в колгоспі "Зоря" з 01.01.1975р. по 31.12.1986р.; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", стаж роботи трактористом в колгоспі "Зоря" з 01.01.1975р. по 31.12.1986р. та стаж роботи трактористом в ПАП "Шанс" з 30.03.2000р. по 24.01.2003р.; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 03.12.2014р.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2015р. у справі №607/7672/15-а позовні вимоги позивача задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними; визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", стажу роботи трактористом в колгоспі "Зоря" з 01.01.1975р. по 31.12.1986р. протиправними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стажу роботи трактористом в колгоспі "Зоря" з 01.01.1975р. по 31.12.1986р. та стаж роботи трактористом в ПАП "Шанс" з 30.03.2000р. по 31.12.2001р.; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 03.12.2014р.; у задоволенні решти позовних вимог позивача відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач-1 у справі: управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

З урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.01.2015р. комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, розглянула заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та винесла рішення №8, яким вирішено підтвердити позивачу стаж роботи трактористом з 01.01.1987р. по 31.12.1994р., як такий, що дає йому право на призначення пенсії згідно п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом-відповіддю №274/03 від 27.02.2015р. управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах та роз'яснило, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області встановлено його трудовий стаж на посаді тракториста-машиніста, який становить 12 років 5 місяців 6 днів, чого недостатньо для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1974р. по 28.02.1997р. працював у колгоспі "Зоря" на посаді тракториста; 28.02.1997р. колгосп "Зоря" перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтневе" в зв'язку із реорганізацією; 30.03.2000р. сільськогосподарське ТзОВ "Жовтневе" перейменовано на Приватне агропромислове підприємство "Шанс"; 24.01.2003р. звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Фотокопією архівних довідок №362 від 15.09.2014р. та №362 від 13.09.2014р. підтверджується, що з 1981р. по 1999р. позивач працював в місцевому господарстві "Зоря" і виконував встановлений мінімум людиноднів.

У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що у всі зазначені у трудовій книжці періоди позивач, працюючи трактористом, був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, а в зимовий період зайнятий на перевезенні органічних добрив на поля, а також у тваринництві на перевезення кормів на тваринницькі ферми.

Водночас, з фотокопії військового білету серії НК №3836164 вбачається, що з 23.11.1978р. по 19.11.1980р. позивач перебував на військовій службі.

Задоволюючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції керувався тим, що стаж роботи позивача на посаді тракториста становить понад 20р., а відповідачі протиправно відмовили позивачу у зарахуванні до трудового стажу періоду, який дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, та у призначенні цієї пенсії.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується та зазначає наступне:

Відповідно до вимог п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Вимогами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.п.1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із вимогами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою Правління ПФУ від 10.11.2006р. №18-1, для підтвердження стажу роботи необхідно подати до управління ПФУ за місцем проживанням ряд документів, які підтверджують трудовий стаж. У разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, загальний трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на день звернення позивачем за пенсією за віком на пільгових умовах були наявні всі умови, що дають право на її призначення, визначені ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Вимогами ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961р., охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974р. №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993р. №58.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2015р. у справі №607/7672/15-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2015р. у справі №607/7672/15-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.О. Яворський

Суддя В.П. Сапіга