Ухвала суду № 55347797, 19.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 р.Справа № 2-а-3699/10/1570

Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3Впри секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»до Саратської міжрайонної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановиЛА:

06 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Саратської міжрайонної податкової інспекції в Одеській області, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000062300/0 від 18.01.2010 р., №0000062300/1 від 12.02.2010 р., № 0000062300/2 від 22.03.2010 р. про податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму в 128 685,00 грн. (96430,00 грн. за основним зобовязанням та 32255,00 грн. штрафні санкції) та № 0000042300/0 від 18.01.2010 р., №0000042300/1 від 12.02.2010 р., №0000042300/2 від 22.03.2010 р. про податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму в 126 171,00 грн. (87511,00 грн. за основним зобовязанням та 38660,00 грн. штрафні санкції).

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»- відмовив повністю.

Відкрите акціонерне товариство «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову від 22.09.2010 р. Одеського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком правомірно встановлено, що ВАТ «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів» в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відніс до складу валових витрат послуги консультаційно-сервісного обслуговування підприємницької, фінансової, адміністративно-господарської, корпоративної та іншої діяльності, в результаті чого підприємство завищило суму валових витрат всього в сумі 385719,00 гривен, та, як наслідок, занизило податок на прибуток підприємств на суму 96430,00 гривень. У зв'язку із цим, в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2010 року №0000062300/0, від 12.02.2010 року №0000062300/1, від 22.03.2010 року №0000062300/2 про визначення податкового зобов'язання ВАТ «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»з податку на прибуток на загальну суму 128685,00 гривень - слід відмовити.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Тобто до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції (робіт, послуг).

З матеріалів справи не вбачається, які саме роботи та послуги були надані, не доведено економічної доцільності витрат на зазначені послуги, зокрема їх вплив на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому. З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

При розгляді справи суд дав оцінку доводам представника позивача про те, що надані контрагентом послуги, безпосередньо впливають на результати діяльності підприємства. З висновками суду першої інстанції колегія судів погоджується так як вище зазначені висновки суду відповідають обставинам справи та узгоджуються із матеріалами справи.

Відповідно до Акту №1593/2300/00955437 від 30.12.2009 року встановлено завищення податкового кредиту в сумі 77143 грн..

Завищення податкового кредиту виникло в результаті порушення підприємством п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ВАТ «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»включило до складку податкового кредиту суму ПДВ за вищевказаними господарськими операціями з контрагентом ПП «Об'єднана елеваторна компанія»за відсутністю підтвердження подальшого зв'язку такого придбання із здійсненням власної господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.3, п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ВАТ «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»в порушення п. 7.4.1, п. 7.4, ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що при придбані в лютому 2009 року автомобіля «Шевроле», ВАТ «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»включило до складу податкового кредиту зазначену операцію.

Відповідно до п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включаються до складу податкового кредиту та відносяться до складу валових витрат сума податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що підприємство завищило податковий кредит з ПДВ у податковій декларації з податку на додану вартість за 2009 рік на 37344,00 гривень.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 205 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів»до Саратської міжрайонної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_5 суддя ОСОБА_3