Постанова № 55346918, 25.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Справа № 876/3462/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. по справі №2а-1970/4280/12 за позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, Плотицької сільської ради про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2012 року Державна фінансова інспекція в Тернопільській області звернулась в суд з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції від 27.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження №34714438.

В обгрунтування позову представник позивача покликається на те, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року по справі №2а-1970/3129/12 задоволено позов Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про зобов'язання виконати вимоги в повному обсязі пункт 2 вимог Тернопільської об'єднаної Державної фінансової інспекції від 03.05.2012 р. № 19-17-13-14/1082, а саме: провести відповідну роботу щодо отримання несплачених коштів в сумі 21012,44 грн. та перерахувати їх до сільського бюджету. На виконанні у відділі ДВС Тернопільського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист №2-а-1970/3129/12, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом від 27.09.2012 року про зобов'язання Плотицької сільської ради виконати п.2 вимог від 03.05.2012 р. № 19-17-13-14/1082 у повному обсязі, а саме: провести відповідну роботу щодо отримання несплачених коштів в сумі 21012,44 грн. та перерахувати їх до сільського бюджету. 27.11.2012 року державним виконавцем на підставі п.11 ч.1 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Зазначену постанову відповідача представник позивача, вважав необгрунтованою та такою, що суперечить Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, відповідачем не вживались всі можливі заходи для виконання рішення суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року позов задоволено, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 27 листопада 2012 року №34714438, яку винесено старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Фіялкою О.В.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу, покликаючись на порушенням норм матеріального права. Так, в обгрунтування доводів скарги апелянт зазначає, що державним виконавцем вчинено всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а отже підстав для визнання постанови державного виконавця незаконною немає.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням відсутності клопотань від сторін, та осіб які беруть участь у справі про бажання взяти участь у її розгляді, розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження на підставі ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до постанови від 15.10.2012 р. старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Фіялки О.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-1970/3129/ виданого Тернопільським окружним адміністративним судом від 27.09.2012 року про зобов'язання Плотицької сільської ради виконати п.2 вимог від 03.05.2012 р. №19-17-13-14/1082 у повному обсязі, а саме: провести відповідну роботу щодо отримання несплачених коштів в сумі 21012 грн. та перерахувати їх до сільського бюджету. 27.11.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчі провадження №34714438. на підставі п.11ч.1 ст.49 та ст. 50 Закону України «Про виконавчого провадження».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець в постанові «Про закінчення виконавчого провадження» від 27 листопада 2012 року №34714438 не вказав, які дії були проведені ним у відповідності до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі яких саме висновків державний виконавець дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження, тим самим, державний виконавець порушив вимоги ч. 3 ст.49 вказаного Закону, а саме, без будь - якої мотивації виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанції виходячи з наступних міркувань.

Як зазначалось вище, постановою від 15.10.2012 р. старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Фіялки О.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-1970/3129/ виданого Тернопільським окружним адміністративним судом від 27.09.2012 року, та запропоновано добровільно виконати його вимоги до 22.10.2012 року.

Як слідує з матеріалів справи 23.10.2012 року виходом державного виконавця по місцю виконання , а саме Плотицька сільська рада встановлено, що боржником рішення суду не виконано, оскільки голова сільської ради ОСОБА_1. знаходиться в відпустці, про що складено акт державного виконавця.

Боржником в наданий добровільний термін виконавчий документ не виконано.

В ході дослідження матеріалів справи судом з'ясовано вказані нижче обставини.

23.10.2012 року керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з Плотицької сільської ради виконавчий збір 1360,00 грн. Постановою державного виконавця за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф в сумі 680 грн. Вимогою державного виконавця від 30.10.2012 року зобов'язано Плотицьку сільську раду виконати вищезазначений виконавчий документ до 15.11.2012 року. 16.11.2012 року на адресу Відділу сільським головою надано копію листа який направлявся директору ПП «Агроспецгосп» про сплату коштів в сумі 21012 грн. 44 коп. за користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди . З метою виконання рішення суду , керуючись п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» сільський голова направив на адресу прокурора Тернопільського району звернення про те що директор ПП «Агропромтехніка» в добровільному порядку не сплачує грошові кошти за користування земельною ділянкою в сумі 21012 грн. 44 коп. Плотипька сільська рада просить звернутися в суд про примусове стягнення заборгованості з приватного підприємця. 16.11.2012 року виходом державного виконавця по місцю проведення примусових дій, а саме до Плотицької сільської ради, встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця сільськими головою проведене претензійна робота до ПП «Агроспецгосп» про повернення до сільського бюджету 21013,44 грн. Грошові кошти в сумі 21013,44 грн. не перераховані до сільського бюджету.

19.11.2012 року керуючись ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем на Плотицьку сільську раду накладено штраф в сумі 1360,00 грн.

22.11.2012 року, керуючись ст. 89 Закону та ст. 382 Кримінального кодексу, державним виконавцем на адресу прокуратури Тернопільського району вчинено подання про притягнення до кримінальної від повільності сільського голову Плотицької сільської ради ОСОБА_1. В задоволенні подання органами міліції відмовлено.

27.11.2012 року керуючись п.11 ч.1 ст. 49 . ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, по виконанню виконавчого листа № 2-а-1970/3129/12 від 27 вересня 2012 року про: «зобов'язати Плотицьку сільську раду (вул. Садова,4, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21162468 ) виконати пункт 2 вимог від 03.05.2012 р.№ 19-17-13-14/1082 у повному обсязі, а саме : провести відповідну роботу щодо отримання несплачених коштів в сумі 21012,44 грн. та перерахувати до сільського і бюджету».

Згідно з вимогами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.1).

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Статтею 75 Закону встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст.75 Закону якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Однак, як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09. 2011 року по справі №2-а-1970/3129/12, виконання даної постанови суду не може бути проведено без участі боржника, оскільки державний виконавець Законом не наділений повноваженнями самостійно вчиняти дії по відшкодуванню коштів в бюджет, проводити донарахування і виплату коштів, а також вчиняти інші визначені вказаною постановою суду дії.

Згідно вимог ч.3 ст.75 Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

На виконання вимог ч.3 ст.75 Закону державним виконавцем накладено на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону , внесено подання від 22.11.2012 року №24175-07-44/03 до прокуратури Тернопільського району для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Зазначені відомості викладені у тесті оскаржуваної постанови.

Державним виконавцем здійснено всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Інших заходів, які би міг здійснити державний виконавець з метою примусового виконання рішення суду, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що державним виконавцем вжито всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" в межах наданих йому повноважень для примусового виконання судового рішення і лише після встановлення факту невиконання судового рішення боржником, на підставі ч. 3 ст. 75, п. 11) ч.1, ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

Інших заходів, які би міг здійснити державний виконавець з метою примусового виконання рішення суду за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає.

Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №34714438 від 27.11. 2012 року.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції задоволити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. по справі №2а-1970/4280/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.