Ухвала суду № 55346914, 26.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 876/6955/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «Ніка-Ріелті» та ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 813/2516/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2015 публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Волинське ОБТІ", відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення реєстратора комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_6 від 01.08.2012 року про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди у справі № 0314/985/2012, в результаті прийняття якого комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" було видано витяг про державну реєстрацію прав № 35028674 від 01.08.2012 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення, а саме рішення КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 01.08.2012 року про державну реєстрацію права власності на офіс за ОСОБА_2 винесене за наявності обтяження офісу іпотекою та заборони його відчуження. Відтак, враховуючи те, що під час проведення реєстрації державним реєстратором не встановлено відповідності заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства, не з'ясовано наявності чи відсутності інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна, вищевказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з моменту реєстрації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржили Приватне підприємство «Ніка-Ріелті» та ОСОБА_2, подавши на неї апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах апеллянти зазначають, що не погоджуються з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 26.11.2014 року на адресу ПАТ "ВіЕс Банк" з Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли копії матеріалів цивільної справи № 161/17664/14-ц, серед яких разом з ухвалою від 13.11.2014 року про відкриття провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ "ВіЕс Банк", ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди була копія витягу про державну реєстрацію прав № 35028674 від 01.08.2012 року, видане КП "Волинське ОБТІ".

З витягу про державну реєстрацію № 35028674 від 01.08.2012 року виданого КП "Волинське ОБТІ", 01.08.2012 року реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме офіс (приміщення № 1-1 по № 1-9/літер А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди в цивільній справі № 0314/985/2012 року.

Зазначеною ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року в цивільній справі № 0314/985/2012 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо врегулювання цивільного спору між сторонами цієї угоди, яка є предметом судового розгляду. Згідно з умовами мирової угоди відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості в сумі 265811,95 грн. передають у власність позивача ОСОБА_2 офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148, б кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1. Офіс належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 23.04.12 року, реєстрація якого була проведена КП "Волинське ОБТІ" 16.05.2012 року. Відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_4 по даній угоді підтверджують, що визнають за ОСОБА_2 право власності на офіс приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1. У зв'язку з визнанням за ОСОБА_2 права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, сторони вважають виконаними зобов'язання по договору позики та поруки, укладеного 10 липня 2008 року. ОСОБА_2, у зв'язку з вищевикладеним, відмовляється від будь-яких своїх претензій та позовних вимог за позовом до відповідачів. Крім того, мировою угодою було передбачено, що сторони визнають та гарантують, що правові наслідки за цією Угодою не призведуть до порушення прав будь-яких інших осіб.

На підставі вищеописаної мирової угоди КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" своїм рішенням від 01.08.2012 року провело державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та видало витяг про державну реєстрацію прав № 35028674 від 01.08.2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17.10.2014 року у справі № 0314/985/2012, ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відтак, документ, на підставі якого КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" своїм рішенням від 01.08.2012 року провело державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та видало витяг про державну реєстрацію прав № 35028674 від 01.08.2012 року, - скасований.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26.11.2014 року у справі № 0314/985/2012 позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу залишено без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних пояснень стосовно прийнятого оскаржуваного рішення чи заперечень на адміністративний позов, не надано доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Відтак, враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним рішення про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, проведену на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди в справі № 0314/985/2012.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно ст. 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, в тому числі відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього закону, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву подано після державної реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, або після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього закону.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Щодо порядку проведення державної реєстрації, то така проводилась до 01.01.2013 року (до дати втрати чинності наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Так, згідно п. 2.5 вищевказаного положення, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до правочинів, що не підлягають нотаріальному посвідченню, заявником подається витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.

У відповідності до п.п. 3.5.7 п. 3.5 цього положення, реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.

Матеріалами справи підтверджено, що між ВАТ "Фольксбанк" (правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк") та ОСОБА_5 03.11.2008 року було укладено іпотечний договір, предметом якого є надання іпотекодержателем іпотекодавцю кредиту в сумі 1600000,00 грн. Для забезпечення договору, ОСОБА_5 передав в іпотеку нерухоме майно - офіс загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425.

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. 03.11.2008 року.

Згідно даного іпотечного договору в Державному реєстрі іпотек було зареєстроване обтяження офісу іпотекою, а в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна була зареєстрована заборона відчуження офісу загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425, що підтверджується витягами з зазначених реєстрів від 03.11.2008 року.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 14.01.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію їх обтяжень від 14.01.2015 року підтверджується, що обтяження, зареєстроване на майно - офіс загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425, на даний час чинне і станом на дат прийняття оскаржуваного рішення - 01.08.2012 року - теж було чинне.

Таким чином, при прийнятті рішення від 01.08.2012 року, державним реєстратором КП «Волинське ОБТІ» допущені порушення вимогЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а саме не перевірено наявності у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту.

Крім того, оскаржуване рішення прийняте на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди в справі № 0314/985/2012, яка в подальшому скасована.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів апеляційного суду погоджується із рішенням суду першої інстанції, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних пояснень стосовно прийнятого оскаржуваного рішення чи заперечень на адміністративний позов, не надано доказів правомірності оскаржуваного рішення, а тому були відсутні вважати правомірним рішення про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, проведену на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 року про затвердження мирової угоди в справі № 0314/985/2012.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Ніка-Ріелті» та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 813/2516/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко