Ухвала суду № 55346884, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 756/4069/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Земляної Г.В.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання перевести на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та здійснити перерахунок щомісячної компенсації,-

в с т а н о в и в:

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва неправомірними, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва перевести ОСОБА_3 на пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_5 у зв'язку із втратою годувальника та призначити їй згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.ст.36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію в розмірі 50% пенсії померлого чоловіка ОСОБА_5 з подальшою виплатою, починаючи з 30 вересня 2014 року, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 01 січня 2015 року, відсутні положення, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 06 травня 2006 року.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_2, виданого 05 серпня 2014 року, позивач являється дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, та має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3, виданого Державною адміністрацією м.Києва, та вкладки до посвідчення НОМЕР_4 ОСОБА_5 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 29 грудня 1979 року НОМЕР_5 з 28 грудня 1979 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07 травня 2014 року відділом реєстрації смерті у м.Києві.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій від 04 липня 2014 року №6244 захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_5, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

30 вересня 2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва з заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва від 30 жовтня 2014 року №15680/06/К-392 позивача було повідомлено, що за результатами розгляду її заяви виявлено, що згідно із довідкою форми №122 (без дати №1) ОСОБА_5 перебував в зоні відчуження з 16 червня 1986 року по 26 червня 1986 року. Первинні документи, на підставі яких складена довідка і які підтверджують перебування ОСОБА_5 в зоні відчуження та населений пункт, де проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні. Щодо заробітної плати за роботу в зоні відчуження годувальника (довідка від 29 червня 1994 року №105/10953) зазначено, що у цій довідці приведено розрахунок заробітку за період з 16 червня 1986 року по 26 червня 1986 року з урахуванням кратності та роботи у понаднормативний час. Первинні документи, які підтверджують правомірність застосування кратності, роботу у понаднормативний час відсутні. Довідка складена не по формі, яка відповідає вимогам чинного законодавства. Рекомендовано проведення перевірки щодо підстав та видачі зазначеної довідки, а також витребування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, форма якої відповідає вимогам чинному законодавству. Серед матеріалів пенсійної справи годувальника є документи, які підтверджують неможливість проведення перевірки достовірності видачі довідки, у зв'язку з відсутністю установи Укрбудматеріали за адресою: м.Київ, Музейний провулок, 12, на архівне зберігання документи не передавалися. Для розгляду питання переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника не має підстав. Крім того, призначена щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 113,88 грн.

Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 23 грудня 2014 року №27293/10/К-2239 позивачу фактично продубльовано відповідь Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва від 30 жовтня 2014 року №15680/06/К-392 та зазначено, що для визначення можливості призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника рекомендується надати довідку про заробітну плату годувальника за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв, як це передбачено ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що посилання відповідача на відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу померлого ОСОБА_5 в зоні відчуження, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право на вказану пенсію померлого встановлено судом, повторне підтвердження права на пенсію померлого нормами чинного законодавства не передбачено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно із ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно із ч.2 ст.36 вказаного Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 3 наведеної статті встановлено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Разом з тим, згідно із ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.2.3 якого до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків померлому годувальнику або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у мотивувальній частині ухвали Апеляційного суду м.Києва від 22 квітня 2011 року, якою залишено без змін постанову Оболонського районного суду м.Києва від 05 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та у відповідності до встановленої йому 1 категорії та ІІ групи інвалідності, має право на отримання державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, визначеному ст.54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, що діяла на момент виникнення та припинення спірних відносин).

Таким чином, право померлого чоловіка позивача - ОСОБА_5 на державну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено судом. Вказана пенсія ОСОБА_5 нараховувалась і виплачувалась до дня його смерті, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, при вирішенні питання стосовно наявності підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може.

Окрім того, час роботи померлого ОСОБА_5 в зоні відчуження у період з 16 червня 1986 року по 25 червня 1986 року підтверджуються наявними в матеріалах справи табелем роботи співробітників оперативного штаба Держпостач УРСР на Чорнобильській АЕС в червні 1986, затвердженого 25 червня 1986 року, та довідкою форми №122 (без дати №1).

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на 01 січня 2015 року) норми, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї, оскільки, виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника, а саме 30 вересня 2014 року.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу померлого ОСОБА_5 в зоні відчуження, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право на вказану пенсію померлого встановлено судом, повторне підтвердження права на пенсію померлого нормами чинного законодавства не передбачено, натомість, позивач у відповідності до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» використала своє право на вибір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, подала заяву та необхідні документи, а тому обґрунтовано зобов'язано відповідача перевести ОСОБА_3 на пенсію у зв'язку із втратою годувальника та призначити їй пенсію згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії померлого чоловіка ОСОБА_5 з подальшою виплатою, починаючи з 30 вересня 2014 року.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 80,39 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Оболонського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят грн. 39 коп.)

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

Г.В.Земляна

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Земляна Г.В.

Грищенко Т.М.