Ухвала суду № 55346547, 25.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року м. Київ К/9991/21855/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012

у справі №2а-1670/6662/11

за позовом Приватного підприємства «Ресурс Трейд - Оіл»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 10.05.2011 №0004041502.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Нафта-Капітал» за період з 01.11.2010 по 30.11.2010, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 2327/15-2/36120882.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від?ємне значення між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту за листопад 2010 року в сумі 61121 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 №0004041502, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 61121 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2010 між ПП «Ресурс Трейд-Оіл» та ПП «Нафта-капітал» укладено договір поставки № 01/11/10, за умовами якого Постачальник (ПП «Нафта-капітал») зобов?язується поставити Покупцеві (ПП «Ресурс Трейд-Оіл»), а Покупець зобов?язується прийняти вказаний товар і оплатити його. Предметом поставки є нафтопродукти: дизельне паливо. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки на склад Покупця. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх асортимент, сортамент, номенклатура та інше визначаються у товарних накладних. В момент приймання поставки товару Покупець, здійснює перевірку відповідності кількості та якості товару. Якість товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Нафта-Капітал» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме, виданою ПП «Нафта-капітал» податковою накладною від 30.11.2010 № 654 на загальну суму 366726 грн., у т.ч. ПДВ - 61121 грн., реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 11 за листопад 2010 року, транспортування товару від Постачальника (ПП «Нафта-капітал») до Покупця здійснювалося спецмашинами (паливоцистернами) із використанням послуг перевізника ФОП ОСОБА_2, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном, свідоцтвами про державну реєстрацію транспортних засобів та товарно-транспортними накладними від 30.11.2010, факт приймання-передачі нафтопродуктів підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 15 від 30.11.2010, складеного відповідно до умов договору поставки від 01.11.2010 № 01-11/10, згідно якого позивачем прийнято дизельного палива об?ємом 54376 літрів, паспортом якості № 27-1 від 22.01.2010, згідно якого якість дизельного палива відповідає вимогам Держстандарту, технічним умовам, зберігання дизельного палива здійснювалося в орендованих резервуарах за адресою: вул.Харчовиків, 13, м. Полтава (договір найму (оренди) із ВАТ Полтавське АТП-1662 від 01.01.2010 року № 17), нафтопродукти використані у господарській діяльності позивача - для подальшої їх реалізації ПП «Агрофірма «Гаван» (договір поставки від 23.12.2010 № 23/12-1) та підтверджується видатковими накладними.

Заперечення контролюючого органу які полягають у тому, що договір поставки від 01.11.2010 № 01-11/10 від імені ПП «Нафта-Капітал» підписаний не уповноваженою особою, оскільки відповідно до наказу №1-К «Про виконання обов?язків директора ПП «Нафта-Капітал», ОСОБА_3 приступив до виконання обов?язків директора вказаного підприємства з 03.11.2010 не можуть бути підставою для висновку про нікчемність вищезазначеного правочину.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Частиною 2 статті 1158 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, доказів несхвалення ПП «Нафта-капітал» правочину, укладеного з позивачем, податковим органом суду надано не було.

Крім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вироків у кримінальних справах щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, постановлених стосовно посадових осіб позивача або ПП «Нафта-капітал», матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун