Ухвала суду № 55346517, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/66833/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, третя особа - Управління Укртрансінспекції з безпеки на наземному транспорті в Одеській області, про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ПАТ «Одесавтотранс» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 16 квітня 2014 року №248.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Одесавтотранс» на підставі свідоцтва про атестацію автостанції виданого Державною адміністрацією автомобільного транспорту 11 серпня 2011 року використовувало в своєї господарської діяльності за призначенням автостанцію «Болград» розташовану в Одеській області м. Болград, вул. Варненська 14.

17 березня 2014 року працівниками сектору організації перевезень на наземному транспорті Управління Укртрансінпекції в Одеській області була проведена перевірка позивача на предмет дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт та складений акт №009821, яким встановлені порушення викладені у додатку №1 до нього, а саме: 1) відсутній договір, укладений між власником АС «Болград» ПАТ «Одесавтотранс» та Болградською районною державною адміністрацією, чим порушені вимоги п. 6.1 «Порядку регулювання діяльності автостанцій», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 вересня 2010 року №700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2010 року за №1068/18363; 2) АС «Болград» не відповідає вимогам до автостанцій наведеним у додатку 1 до «Порядку регулювання діяльності автостанцій», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 вересня 2010 року №700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2010 року за № 1068/18363, а саме: відсутні квиткові каси, що пристосовані для користування особами з обмеженими фізичними можливостями; відсутні громадські вбиральні, що пристосовані для осіб з обмеженими фізичними можливостями; відсутнє технічне обладнання, конструкції та засоби для забезпеченим вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями; 3) власник АС «Болград» ПАТ «Одесавтотранс» не укладає договори перевізниками за формою, затвердженою Мінтрансзв'язку, чим порушені вимоги статті 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 114 «Правил наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176; 4) відсутні підготовлені працівники для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями, чим порушені вимоги пункту 119 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176, а саме: не надані документи, що підтверджують проходження навчання відповідальними особами з питань надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями.

25 березня 2014 року Управління Укртрансінспекції в Одеській області видало припис №028483 яким пропонувало позивачу вжити заходи до усунення виявлених порушень у строк до 11 квітня 2014 року.

До отримання припису, позивач уклав договір від 20 березня 2014 року №3 про виконання робіт про виготовлення пандуса, обладнання кабін туалетних для інвалідів в чоловічому та жіночому відділеннях санвузла зі строком виконання робіт до 5 травня 2014 року.

Позивач 1 квітня 2014 року звернувся до голови Укртрансінспекції України з листом у якому повідомив, що для усунення недоліків щодо відсутності квиткових кас, громадських вбиралень що пристосовані для користування особами з обмеженими фізичними можливостями, технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпеченим вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями підприємство уклало договір підряду з будівельною організацією, яка зобов'язалась до 5 травня 2014 року виконати роботи, та просило перенести строки виконання припису до вказаної дати. Відповідач отримав вказаний лист 7 квітня 2014 року.

До встановленого в приписі строку для усунення виявлених порушень (до 11 квітня 2014 року), 3 квітня 2014 року працівниками сектору організації перевезень на наземному транспорті Управління Укртрансінпекції в Одеській області було проведено обстеження автостанції «Болград» та підтверджено відсутність квиткових кас, громадських вбиралень, що пристосовані для користування особами з обмеженими фізичними можливостями.

16 квітня 2014 року відповідачем виданий наказ №248, яким анульовано свідоцтво про атестацію автостанції «Болград» та вона виключена з переліку атестованих автостанцій.

6 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення атестації автостанції «Болград».

На підставі окремого доручення від 27 червня 2014 року №639/11/3-14 першого заступника Голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті була проведена перевірка та 24 липня 2014 року позивачу видано свідоцтво про атестацію автостанції «Болград» розташованої за адресою: Одеській області м. Болград, вул. Варненська 24а з строком дії до 2019 року.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.2.11 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 вересня 2010 року №700, у разі недодержання вимог, встановлених для автостанцій відповідного класу, Укртрансінспекція за результатами додаткового обстеження має право анулювати свідоцтво про атестацію та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій.

15 листопада 2013 року Міністерством інфраструктури України було видано наказ №923 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2013 року за №2051/24583) «Про затвердження Змін до Порядку регулювання діяльності автостанцій», яким внесено зміни у додаток №1 до Порядку, а саме щодо вимог, що висуваються до автостанцій за класами стосовно наявності квиткових кас, громадських вбиралень пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями, наявності підготовлених працівників для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями.

У зв'язку з набранням чинності вказаним наказом позивач неодноразово звертався до Міністерства інфраструктури України, Укртрансінспекція, з проханням роз'яснити: чи мають бути приведені автостанції, які отримали свідоцтво про атестацію раніше, до нових вимог щодо облаштування громадських вбиралень, кас та входів на автостанцію, зручних для користування особами з обмеженими фізичними можливостями, та якщо так, то у які строки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи правильно врахували обставини справи щодо: відповідності автостанції «Болград» вимогам, які висувались до автостанції відповідного класу на час отримання свідоцтва в 2011 році; відсутності у наказі Міністерства інфраструктури України від 15 листопада 2013 року №923 строку до якого діючи автостанції повинні бути приведені у відповідність новим вимогам; проведення перевірки щодо виявлених порушень до спливу терміну для усунення недоліків зазначеного в приписі; ненадання відповіді відповідачем на звернення позивача до прийняття оскаржуваного наказу щодо продовження строків для усунення недоліків; не врахування усіх факторів, про які повідомляв позивач у листі, а саме, що для приведення приміщень до вимог залучено стороннє підприємство з яким укладена угода, та належна оцінка обґрунтуванню продовженню строку на приведення у відповідність приміщень саме до 5 травня 2014 року дана не була.

У зв'язку з наведеним, правильними є висновки судів про задоволення позовних вимог.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман