Ухвала суду № 55346304, 25.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2016 р. м. Київ К/9991/28667/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Сперкача С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступника Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі №2а-7463/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек - Ойл»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва № 0008462310/0 від 22.10.2010 про сплату 522934,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 261467,00 грн. та №0008462310/1 від 28.01.2011 про сплату 522934,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 261467,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Лек-Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Кватро-Центр» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2010 № 763/23-10/34047083.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 522934 грн., а саме: за квітень 2008 року на суму 83333 грн., за травень 2008 року на суму 83333 грн., за серпень 2008 року на суму 52101 грн., за вересень 2008 року на суму 304167 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується, зокрема, на тому, що ТОВ «Кватро-Центр» згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 створено без мети здійснення господарської діяльності; на час перевірки підприємство має стан платника - припинено, але не знято з обліку; в результаті аналізу податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів та іншого майна, необхідного для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 0008462310/0 від 22.10.2010, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 784801 грн., у тому числі: 522934 грн. - основного платежу та 261467 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження скаргу платника залишено без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що між позивачем та ТОВ «Кватро-Центр» було укладено договір №1/9 від 01.09.2007, пунктом 1.1 якого передбачено, що виконавець зобов?язується надати замовнику послуги з пошуку покупців і постачальників нафтопродуктів, а замовник зобов?язується прийняти та оплатити їх відповідно до умов договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Кватро-Центр» виписано податкові накладні, які підписані директором ТОВ «Кватро-Центр» ОСОБА_3 та скріплені печаткою товариства, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними в розмірі 522934,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту за період квітень-вересень 2008 року.

Виконання договору підтверджується також актами приймання-передачі наданих послуг, виписками з банківських рахунків, якими підтверджується перерахування позивачем на користь ТОВ «Кватро-Центр» їх вартості, з урахуванням ПДВ.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 кримінальну справу №1-119/09 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 205, ч. 2 та ОСОБА_5 за ст. 205 ч. 2, ст. 358 ч. 1, 3 КК України, закрито у зв'язку з амністією. В мотивувальній частині постанови відсутні встановлені факти, які мають преюдиційне значення для прийняття рішення у справі, судом не надавалась оцінка діяльності ТОВ «Кватро-Центр», як фіктивної.

На час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, ТОВ «Кватро-Центр» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до діючого законодавства України.

Рішення, оформлене актом №1742/15-3 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Кватро-Центр» та виключення з реєстру платника ПДВ, не може мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до його прийняття, а відтак не можуть поширюватись на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

На момент здійснення господарських операцій, а саме в період з 01.09.2007 по 31.11.2008 ТОВ «Кватро-Центр» був зареєстрований як платник податку на додану вартість -ІПН 351963426558 свідоцтвом 100048341.

У зв?язку з чим за висновками судів попередніх інстанцій, доводи відповідача, що позивачем неправомірно завищено податковий кредит за операціями з придбання послуг у ТОВ «Кватро-Центр» є безпідставними.

Однак, судова колегія вважає, що зазначені висновки судами зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення відповідача, яким позивачу визначено податкове зобов?язання з податку на додану вартість.

Правила обчислення і сплати податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини щодо реального надання, передбачених договором, послуг та порядок документального оформлення результатів виконання цих операцій як підстави для формування даних податкового обліку позивача. Видані у відсутність встановлених законодавством юридичних фактів податкові накладні є такими, що не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору необхідно встановлювати обставини, з наявністю яких податковий орган пов?язував донарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість, а саме реальність господарських операцій з надання контрагентом позивача ТОВ «Кватро-Центр», передбачених договором, посередницьких послуг, у зв?язку з відсутністю у нього трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, тобто відсутністю у ТОВ «Кватро-Центр» реальних можливостей для здійснення відповідних видів діяльності.

Крім того, наявність судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, а саме - рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які організували створення ряду суб?єктів підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, зокрема, ТОВ «Кватро-Центр», яке зареєстровано на підставну особу ОСОБА_3., який значиться директором ТОВ «Кватро-Центр», проте заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та вказаними товариством та, як наслідок, потребує ретельного та всебічного дослідження обставин, які підтверджують або спростовують факт самого здійснення таких операцій.

Разом з цим, обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом належним чином судами перевірені не були.

Якщо сторони у справі не надали доказів які підтверджують або спростовують реальність операцій з придбання пального або надані докази були недостатніми, суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун