ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2016 року м. Київ К/800/43353/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ткачова Сергія Олександровича, Державної екологічної інспекції у Харківській області, про визнання протиправним та скасування припису,
в с т а н о в и л а:
У січні 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ткачова Сергія Олександровича, Державної екологічної інспекції у Харківській області, про визнання протиправним та скасування припису, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Харківській області від 05.12.2013 року № 06-22-299.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.12.2013 року № 06-22-299.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року апеляційну скаргу прокурора Красноградського району Харківської області було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року - скасовано в частині скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.12.2013 року № 06-22-299 та ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія».
У касаційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання листа прокуратури Красноградського району Харківської області від 07.06.2013 року № 04-36-954 вих. 13 Державною екологічною інспекцією у Харківській області, видано наказ від 20.11.2013 року № 1624/-03 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія». В періоди з 21.11 - 22.11, 25.11-29.11, 02.12-04.12.2013 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія». За результатами перевірки складено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1624/-01-03/06-11, в якому зазначено порушення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» вимог природоохоронного законодавства, а саме:
1. Інформація щодо кількості забраної води по кожному джерелу водопостачання, а саме: з артсвердловини у період з 05.12.2010 року по 31.12.2010 року на момент перевірки - не представлено, що є порушенням статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
2. Спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами (підземні води) на момент перевірки відсутні, що є порушенням статтей 16, 19, 21, 23 Закону України «Про надра»;
3. При натурному обстеженні артсвердловин було встановлено, що на двох артсвердловинах зони санітарної охорони суворого режиму (за адресою с. Петрівка Красноградського району Харківської області) - не облаштовані, що є порушенням статтей 44, 93 Водного кодексу України.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області 24.12.2013 року винесено припис № 06-22-299, яким Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» зобов'язано:
1.Розробити план ортехзаходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану представити Державній екологічній інспекції у Харківській області в термін 20 днів після отримання припису;
2. Представити до Держекоінспекції інформацію щодо кількості забраної води по кожному джерелу водопостачання, а саме з артсвердловин у період з 22.11.2010 року по 31.12.2010 року в термін 20 днів після отримання припису;
3. Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) в термін до 05.03.2014 року - до отримання дозволу на користування надрами (підземні води);
4. Не допускати забір води без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) - до отримання дозволу на користування надрами (підземні води);
5. Встановити зони санітарної охорони першого поясу суворого режиму на артезіанських свердловинах в термін 20 днів після отримання припису;
6. Про хід виконання приписів надати звіт до інспекції по закінченню терміну.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно із статтею 1 Водного кодексу України,
водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);
водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);
водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.
Статтею 46 Водного кодексу України передбачено, що водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне.
Згідно із частинами 1, 2 статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Як встановлено частиною 1 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачений як обов'язок водокористувача здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу
Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
Таким чином, спеціальне використання надр на праві надрокористування, відповідно до статтей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр.
Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827, прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення.
Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).
Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Згідно із частиною 1 статті 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Таким чином, Кодексом України про надра встановлено обмеження для реалізації цього права виходячи з мети видобування - для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
З системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що господарсько-побутові потреби віднесено до потреб населення, а виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями «водокористування для потреб галузей економіки» та «промислові потреби».
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 01.04.2015 року № 3-32гс15, від 23.06.2015 року у справі № 21-431а14 та від 13.10.2015 року у справа № 21-2828а15.
Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як встановлено судом, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» має дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-6452 А/Хар від 13.05.2013 року терміном дії до 16.11.2017 року. Відповідно до зазначеного дозволу, водопостачання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія» для задоволення власних виробничих потреб здійснюється з 4 артезіанських свердловин; метою водокористування є сільськогосподарські потреби та госпобутові потреби населення.
Вищенаведене свідчить про те, що позивач здійснював використання води не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, тому наявність спеціального дозволу на користування надрами є обов'язкова, оскільки, з огляду на вищенаведене, видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами при використанні підземних вод за умови не перевищення продуктивності забору води в обсязі 300 м3 мають право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, отже, відповідач обґрунтовано вніс припис про зобов'язання позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) та не допускати забір води без спеціального дозволу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» - залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ткачова Сергія Олександровича, Державної екологічної інспекції у Харківській області, про визнання протиправним та скасування припису - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз
Судове рішення № 55346272, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1513/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: