Ухвала суду № 55346222, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/43910/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Фокіної Анастасії Борисівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8, про визнання протиправним та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Фокіної А.Б. (далі - нотаріус), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2014 року № 17323914.

Зазначав, що оскаржуваним рішенням проведено держану реєстрацію права власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 19 листопада 2014 року № 3059.

Посилаючись на те, що державна реєстрація права власності проведена за відсутності належних правових підстав, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення спірна квартира перебувала під обтяженням внаслідок накладення арешту, просив таке рішення скасувати.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Розглянувши цей спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що він є адміністративним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає цей висновок помилковим.

Як вбачається зі змісту позову, пояснень представника позивача у судовому засіданні суду касаційної інстанції, кінцевою метою звернення з цим адміністративним позовом є розв'язання правового конфлікту про належність майна (квартири) щодо якого здійснено реєстрацію.

Так, судами встановлено, що 11 лютого 2011 року між ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, загальною площею 63,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

24 лютого 2011 року право власності ОСОБА_6 на цю квартиру зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1.

1 серпня 2012 року Рівненським міським судом Рівненської області постановлено ухвалу у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про розлучення та поділ майна подружжя, якою задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_6

3 серпня 2012 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 12823536 про реєстрацію арешту нерухомого майна ОСОБА_6 на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 1 серпня 2012 року.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 7 червня 2013 року у цивільній справі № 1715/14099/12 шлюб, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, розірвано; визначено місце проживання неповнолітньої дитини; виділено в приватну власність ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1; виділено у приватну власність ОСОБА_6 автомобіль марки «Honda Civic» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

27 грудня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області прийнято рішення № 9607120 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на вказану квартиру.

19 листопада 2014 року між ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири.

19 листопада 2014 року нотаріусом прийнято рішення № 17323914 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на квартиру.

Зазначені обставини підтверджують, що в основі спору лежить юридичний конфлікт стосовно належності майна.

Факт віднесення нотаріуса до суб'єктів, які здійснюють реєстраційні дії, у даному випадку, коли ці дії безпосередньо пов'язані з посвідченим договором купівлі-продажу, не перетворює спір у публічний, а лише підкреслює його приватний характер.

Більш того, чинне законодавство передбачає механізм поновлення права належного власника майна у випадку його перереєстрації на підставі правочину, який визнаний нечинним.

Так, частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 1 січня 2016 року) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З викладеного вбачається, що цей спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Пунктом першим частини першої статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та закрити провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов