Ухвала суду № 55345995, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/31567/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року

у справі № 825/294/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар'єр скляних пісків»

до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про визнання протиправною вимоги, -

встановив:

ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправною вимогу ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів в Чернігівській області від 01 жовтня 2014 року №53 на суму 351 517,64 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» задоволено. Визнано протиправною вимогу ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів в Чернігівській області від 01 жовтня 2014 року № 53.

У касаційній ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівській області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів в Чернігівській області 01 жовтня 2014 року винесено податкову вимогу № 53, згідно якої станом на 30 вересня 2014 року, сума податкового боргу ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 351 517,64 грн., в т.ч. 347 512,05 грн. за основним платежем та 4 005,59 грн. пені. Вказана сума боргу виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань зі сплати авансових внесків протягом березня - грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» за 2013 рік податкове зобов'язання зі вказаного податку (рядок 11 декларації) складає 2 698 802 грн. Сума авансових внесків з податку на прибуток та інших податків, які зараховуються в рахунок зменшення нарахованої суми податку за 2013 рік (рядок 13 декларації) становить 3 035 882 грн. Таким чином, за результатами 2013 року сума переплати з податку на прибуток становить 337 080 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Так, судами попередніх інстанцій досліджено, що ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» подано заяву до ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів в Чернігівській області про зарахування переплати з податку на прибуток в розмірі 339 180,64 грн. в оплату чергового авансового внеску з податку на прибуток за березень - квітень 2014 року від 04 березня 2014 року № 333.

Листом від 18 березня 2014 № 302/10/20-026 відповідач повідомив, що сума переплати зарахована в сплату наступних авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11024000) за березень місяць 2014 року.

Сплата авансових внесків ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» здійснювалась своєчасно і в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 16 січня 2014 року № 113, від 29 січня 2014 року № 243, від 27 лютого 2014 року № 560, від 29 квітня 2014 року № 145, від 28 травня 2014 року № 304, від 25 червня 2014 року № 531, від 29 липня 2014 року № 834, від 28 серпня 2014 року № 1153, від 26 вересня 2014 року № 1485, а за березень і частково за квітень 2014 року сплата авансових внесків здійснена шляхом зарахування переплати з податку на прибуток (224 900 грн. за березень і 114 280 грн. за квітень).

Також судами досліджено, що позивачем подано декларацію за 2013 року за формою затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства».

Листом Міністерства доходів і зборів України від 18 січня 2014 року № 1097/7/99-99-19-03-01-16 «Про податкову звітність з податку на прибуток» роз'яснено, що показники податкових декларацій за наказом Міністерства доходів і зборів України № 872 в повній мірі приведено у відповідність до внесених у Податковий кодекс України змін та доповнень. Зокрема, податкова декларація підприємств містить чіткий розрахунок авансових внесків з податку на прибуток як для 2014 року, так і майбутніх звітних (податкових) років.

Відповідно до абзацу 2 пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулось їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Станом на 30 вересня 2014 року у позивача відсутні податковий борг зі сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Емітент у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (засновникам) (яке приймається щорічно за результатами діяльності юридичної особи) виплачує їх незалежно від наявності прибутку. При цьому згідно із підпунктом 153.3.5 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України він нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі встановленої Кодексом ставки. Сума авансового внеску нараховується на суму фактично виплачуваних дивідендів; сума виплат акціонерам (засновникам) при цьому не зменшується. Нарахований авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Сума авансового внеску вноситься до бюджету обов'язково і у випадках перевищення суми податкових зобов'язань чи від'ємного його значення переноситься в рахунок наступних податкових періодів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо скасування оспорюваної податкової вимоги ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів в Чернігівській області від 01 жовтня 2014 року № 53, оскільки вона є протиправною.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев