Ухвала суду № 55343121, 27.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 755/18479/15-ц Головуючий в І інстанції: Виниченко Л.М.

Апеляційне провадження 22-ц/796/591/2016 Доповідач: Слободянюк С.В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року про відмову у задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі ПАТ «Універсал Банк») звернулись в суд із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, ухваленого 30 вересня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 905, 58грн. та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 228, 58 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року відмовлено в задоволені заяви ПАТ «Універсал Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ «Універсал Банк»подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, постановлення нової, якою заяву ПАТ «Універсал Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду задовольнити.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не правильно застосував п. 14 ст. Закону України «Про третейські суди», Закон України «Про захист прав споживачів» та норми ст. ЦПК України.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились (а.с.56).

Відповідно до положення ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції, керуючись п.2, ч.1 ст.389-10 ЦПК України виходив з того, що справа, у якій ухвалене рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не підвідомча третейському суду відповідно до п.14 ч.1 ст.6 Закону України "Про третейські суди". При цьому, районний суд керувався правовою позицією Верховного Суду України, висловленою при розгляді справи №6-856цс15.

В своїй апеляційній представник ПАТ "Універсал Банк" вказує на помилковість висновків районного суду про те, що третейським судом розглянутий спір про захист прав споживачів, який виключено з підвідомчості цього суду пунктом 14 ч.1 ст.6 Закону України "Про третейські суди", оскільки пред'явлений ПАТ "Універсал Банк" позов направлений на захист порушених прав Банку, а не прав відповідача - споживача банківських послуг.

Вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2012 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL12680 (а.с.5-13).

30 вересня 2014 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків в особі третейського судді Волошинович О.П. постановив рішення про стягнення з ОСОБА_1. на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором від 05 грудня 2012 року № CL12680 в розмірі 9 905, 47 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 228, 58 грн. (а.с.18).

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору (а.с.9).

Частиною 1 ст.3607 ЦПК України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові №6-64цс15, стосується застосування норм права при вирішенні позовних вимог про визнання правочину (третейської угоди) недійсним, як укладеного в порушення вимог п.14 ч.1 ст.6 Закону України "Про третейські суди".

Рішення третейського суду ухвалене у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Цей позов не є позовом про захист прав споживача послуг банку (кредитної спілки).

Водночас, ураховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі № 6-856цс15, відповідно до якої, оскільки боржник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" така справа не підвідомча, висновки районного суду про відсутність підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду є правильними.

З огляду на викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: