Вирок № 55342818, 28.12.2011, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 1-138/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2011м.Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, до арешту непрацюючого, раніше судимого:

- 22 грудня 1998 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 26 листопада 2003 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.1 ст.125, ч.1 ст.164 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- 16 грудня 2004 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

за п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, до арешту непрацюючого, раніше судимого:

- 22 вересня 1999 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.106, ч.1 ст.141, ч.1 ст.206 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 9 квітня 2002 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 8 травня 2003 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі,

за п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, а жительки м.Сміла, вул. Громова, 88, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не заміжньої, до арешту не працюючої, раніше не судимої, -

за ч.1 ст.396 КК України,

- за КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 13 жовтня 2010 року, в період часу з 22 до 23 години, за попередньою змовою між собою та разом, перебуваючи в стані алкогольного спяніння за місцем проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10, під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_4 в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин до останнього, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_4, вчинили умисне вбивство, а саме, діючи спільно та узгоджено нанесли йому чисельні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам, від яких той неодноразово падав на підлогу та намагався захищатись за допомогою деревяного макогона, який підібрав в цьому ж помешканні, але підсудні, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_4, відібрали у нього деревяний макогон та по черзі наносили ним удари по голові та тулубу ОСОБА_4, від чого наступила його смерть.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пересвідчившись, що потерпілий ОСОБА_4 не подає ознак життя, з метою приховання слідів вчиненого вбивства, близько 24 години замотали тіло ОСОБА_4 в простирадло і перенесли на міст, що на розі вулиць Громова-Корольова м.Сміла та скинули у водойму р. Тясмин.

Підсудня ОСОБА_3, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисного вбивства ОСОБА_4, оскільки вона в цей час знаходилась в будинку № 188 вул. Громова м. Сміла і була очевидцем вчиненого, заздалегідь не обіцяючи приховати цей особливо тяжкий злочин, з метою перешкодити правоохоронним органам розкрити даний злочин та притягти винних до кримінальної відповідальності , а також знищити сліди злочину, діючи умисно та разом ОСОБА_1 змила кров потерпілого з підлоги та дверей будинку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, в скоєному покаявся і пояснив, що ввечері 13 жовтня 2010 року він перебував в будинку № 188 по вул. Громова м.Сміла на запрошення ОСОБА_3 і розпивав з нею та її знайомими ОСОБА_2 і ОСОБА_4 спиртні напої. В процесі розпиття спиртного ОСОБА_4 поводив себе зухвало, сварився з ОСОБА_2, на його зауваження став агресивним, схопив кухонного ножа і кинувся до нього. Він та ОСОБА_2 стримували його, але ОСОБА_4 вибіг з кімнати і, повернувшись з макогоном, вдарив ним його по голові. ОСОБА_2 намагався заспокоїти його. Коли ОСОБА_4 схопив ножа, він макогоном захищався від нього, але попав по голові. ОСОБА_4 він не хотів вбивати, але від чергового удару макогоном по голові той упав на підлогу і відразу помер. Він завернув труп ОСОБА_4, якому перед цим звязав руки та ноги, в простирадло куди поклав цеглину та одяг ОСОБА_4 Труп з будинку він витягнув сам і разом з ОСОБА_2 віднесли труп на міст і кинули в р. Тясмин. ОСОБА_3 ОСОБА_4 не била і його труп не переносила. Після цього він та ОСОБА_2 пішли додому, а вранці він прийшов до ОСОБА_3 і вони прибрали в будинку, витерли кров.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе не визнав і пояснив, що ввечері 13 жовтня 2010 року він разом з ОСОБА_4 у ОСОБА_3 вечеряли та вживали горілку. ОСОБА_4 почав вести себе агресивно, виражатися на їхню адресу нецензурними словами, зневажливо розповідав про його знайомого, намагався вдарити його, на що він у відповідь вдарив його кулаком в щелепу від чого той впав та раз в живіт, коли він піднімався. ОСОБА_4 він макогоном не бив. Проте бачив, як ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 руками, ногами і макогоном. Останній раз той ударив ОСОБА_4 по голові, від чого той упав і в нього почались конвульсії. ОСОБА_1 не роздягав ОСОБА_4, той сам роздягнувся до поясу, а під час бійки ОСОБА_1 потягнув його за штани і вони спали з нього. Труп ОСОБА_4 ОСОБА_1 витяг з хати, звязав йому руки та ноги, завернув в простирадло і поклав туди цеглину. На його прохання він допоміг нести труп і кинути його з мосту у річку. ОСОБА_3 участі в бійці, а також перенесенні трупа, не приймала.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе визнала і пояснила, що вона з співмешканцем проживали в будинку по вул. Громова, 188 м.Сміла. 13 жовтня 2010 року ввечері в її будинку вона, ОСОБА_1Г, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вживали горілку. Вона декілька разів виходила з кімнати і як протікала бійка і між ким вона не бачила. Коли повернулась, то побачила, що ОСОБА_4 лежить на підлозі. ОСОБА_1 просив, щоб вона допомогла винести труп, але вона відмовилась. Хто виносив труп і куди, вона не знає. ОСОБА_2 пішов додому, а ОСОБА_1 зайшов до неї а потім пішов додому. Він пригрозив їй, що якщо вона повідомить міліцію, то з нею буде теж саме, що і з ОСОБА_4 Вранці вона допомагала ОСОБА_1 змивати кров з підлоги та дверей.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 та невизнання своєї вини ОСОБА_2 їх винність у вчиненні вбивства ОСОБА_4 підтверджується доказами, які всебічно і повно досліджені в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що його син ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями як вдома, так і з своїми знайомими. Влітку 2010 року син приходив додому побитим, говорив, що його побив ОСОБА_2 Коли син перебував у стані алкогольного спяніння, то ставав агресивним і схильним до сварки. Про вбивство сина він дізнався від ОСОБА_6, який розповів, що його сина було вбито в будинку ОСОБА_3 і викинуто в річку;

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що 17 жовтня 2010 р. він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпили декілька пляшок самогону. Близько 1 год. вони пішли за самогоном і коли проходили через місток, то від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дізнався, що вони тиждень тому разом з чоловіком на імя ОСОБА_1 побили та втопили у річці якогось ОСОБА_4. ОСОБА_1 розповів, що коли вбили його, то замотали в два простирадла, примотали цеглину і віднесли на міст та скинули в річку. В будинку ОСОБА_3 звернув увагу, що була кров на дверях.

Вранці сказав ОСОБА_1, що він працівник міліції. Почувши це, той намагався втекти, але він його затримав та здав працівникам міліції (а.с.60-61 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що вона разом із співмешканцем ОСОБА_6 17 жовтня 2010 року приїхали до м. Сміли з метою працевлаштування чоловіка і винайняти квартиру. Вони пішли на вул. Громова, де жила знайома чоловіка жінка на імя ОСОБА_3. Та пообіцяла допомогти і запропонувала переночувати в неї. Чоловік з ОСОБА_3 та ОСОБА_1Г пили горілку і кілька разів ходили її купувати. Востаннє вони ходили за горілкою вночі. Повернувшись, чоловік сказав, що в цьому будинку було вбито якогось чоловіка про що він дізнався від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Вона бачила на дверях кімнати сліди крові. Вранці чоловік затримав ОСОБА_1Г і вони відвезли його у міліцію. Працівники міліції повезли ОСОБА_1Г до мосту через р. Тясмин, де він сказав, що саме з нього скинули труп чоловіка, якого вбили. Також від ОСОБА_3О чула, що вона в будинку витерла і змила кров;

- даними протоколу огляду місця події від 18 жовтня 2010 року, згідно якого на розі вулиць Громова-Корольова м.Сміла, а саме: на побережжі р. Тясмин було виявлено та вилучено: підковдру світлого кольору; джинси чорного кольору; мотузки, якими було звязано труп та відрізок тканини, якою було затулено рот (а.с.12-32 т.1);

- даними протоколу огляду місця події від 18 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що в будинку №188 по вул. Громова в м.Сміла було виявлено та вилучено дві куртки, покривало, уривок рушника, три ганчірки, сорочку з довгими рукавами, наволочку з малюнком зірок, наволочку з малюнком в горошок, два фрагменти халату, халат сіро-бежевого кольору, покривало зеленого, червоного, бежевого кольорів, куртка з плащової тканини, покривало біло-синього кольору, деревяний макогон з плямами бурого кольору (а.с. 34-41 т.1);

- даними протоколів відтворення обстановки і обставин події від 20 жовтня 2010 року, під час якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в добровільній формі детально розказали і показали всі обставини скоєного ними вбивства ОСОБА_4, які були зафіксовані за допомогою відеозапису: ОСОБА_1 як він та ОСОБА_2 наносили потерпілому удари руками, ногами та макогоном в різні частини тіла, а ОСОБА_2 куди і скільки разів він ударив рукою ОСОБА_4, а ОСОБА_1 руками, ногами та макогоном наніс удари від яких наступила смерть потерпілого ( а.с.132-139 т.1 а.с.151-164 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 599 від 22 березня 2011 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася численними забитими ранами голови, підоболонковою кровотечею і забиттям головного мозку із вираженим набряком його речовини. Дані ушкодження виникли від неодноразової дії тупого предмета, мають ознаки прижиттєвості, спричинені незадовго до смерті. Смерть ОСОБА_4 стоїть у причинному звязку із даними ушкодженнями (а.с.30-31 т.2);

- даними висновку судово-медичної експертизи №128 від 23 березня 2011 року, згідно якого тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_4 могли виникнути за тим механізмом спричинення, який ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили під час проведення відтворення обстановки та обставин подій, в тому числі і від ушкоджень на голові, які виникли від дії деревяного предмета у вигляді макогону (а.с.239-240 т.2);

- даними висновків судово-імунологічних експертиз № 25 від 27 січня 2011 року, №№ 27,28 від 15 лютого 2011 року, №№ 30, 31 від 16 лютого 2011 року, згідно яких походження біологічних слідів - слідів крові, не виключається: на знарядді злочину деревяному макогоні, від потерпілого ОСОБА_4; на предметах, вилучених з місця скоєння злочину, від підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.164-165, а.с.149-155, а.с.118-125, а.с.83-87, а.с.134-140 т.2);

- даними висновку судово-психіатричної експертизи № 628 від 22 грудня 2010 року, згідно якого на період часу вчинення ОСОБА_1 злочину він знаходився в стані простого алкогольного спяніння, здатний був усвідомлювати свої дії та керувати ними. (а.с.204-207 т.2);

- даними висновку судово-психіатричної експертизи № 630 від 22 грудня 2010 року, згідно якого у ОСОБА_2 на період часу інкримінованого діяння не відмічалось проявів тимчасового розладу психічної діяльності він знаходився в стані простого алкогольного спяніння, що свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.192-196 т.2).

Недивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 визнає себе винним у вчиненні вбивства ОСОБА_4 одноособово, а підсудний ОСОБА_2 заперечує свою вину у вчиненні вбивства, пояснюючи, що він тільки наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 у відповідь на його агресивні дії і не мав на меті позбавити його життя, суд вважає доведеним винуватість кожного з них у вчиненні вбивства за попереднім зговором групою осіб.

Цей висновок ґрунтується на наведених вище доказах, а зміну показань підсудних в суді, суд оцінює як спосіб зменшення обсягу обвинувачення та відповідно способу захисту кожного з них.

Виходячи з характеру тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, їх кількості, локалізації, суд приходить до висновку, що вони могли бути заподіяні не однією особою, а декількома, як на досудовому слідстві показував ОСОБА_1

При цьому нанесення підсудними численних ударів ногами, руками та деревяним макогоном із значною силою по голові, тулубу, спині потерпілого ОСОБА_4 свідчить про те, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлювали, що здійснюють посягання на життя ОСОБА_4, що наслідком їх дій може бути смерть потерпілого, бажали настання такого наслідку і припинили свої дії тоді, коли досягли мети побачили, що потерпілий мертвий.

Деякі суперечності в показаннях підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає несуттєвими, оскільки вони були в момент скоєння злочину в нетверезому стані і сприймали події, виходячи з особливостей можливостей запамятати і обєктивно їх оцінювати. Про це свідчить і те, що вони в суді неодноразово по різному розповідали про обставини сварки та вбивства ОСОБА_4 Вказані суперечності не впливають на достатність і достовірність доказів по справі.

Винність ОСОБА_3 у заздалегідь необіцяному приховуванні умисного вбивства, крім визнання нею своєї вини і пояснень, що вона, знаючи про вбивство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_4, боячись ОСОБА_1, не повідомила правоохоронним органам і разом з ним змила кров на підлозі та дверях будинку, підтверджується доказами по справі:

- показаннями підсудного ОСОБА_1 про те, що він разом із ОСОБА_3 прибрали сліди скоєння злочину вбивства ОСОБА_4, змили кров на підлозі та дверях будинку №188 по вул. Громова в м.Сміла;

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що його син ОСОБА_4 в жовтні 2010 року пішов з дому і, як пізніше йому стало відомо від незнайомого чоловіка, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_6, він був побитий і вбитий в будинку ОСОБА_3;

- показаннями свідка ОСОБА_6, досліджені судом, про те, що 18 жовтня 2010 року він від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_1 разом з чоловіком на імя ОСОБА_1 побили та втопили у річці чоловіка на імя ОСОБА_4. В будинку ОСОБА_3 він бачив кров на дверях (а.с.60-61 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що вона разом із співмешканцем ОСОБА_6 17 жовтня 2010 року була в будинку ОСОБА_3 і від чоловіка дізналась, що в цьому будинку було побито і вбито якогось чоловіка. Вона бачила на дверях кімнати сліди крові. Від ОСОБА_3О чула, що та в будинку витерла і змила кров.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства доведена.

Їх дії суд кваліфікує за п.12 ч.2 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Дії підсудної ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.369 КК України як заздалегідь необіцяне приховання особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_4

При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи підсудних, які за місцем проживання характеризуються: ОСОБА_1 - негативно, як неурівноважений - не володіє своїми вчинками (т. 3 а.с. 171), ОСОБА_3 - негативно, вела розгульний спосіб життя, зловживала спиртними напоями (т. 3 а.с. 180), ОСОБА_2- позитивно (т. 3 а.с. 158).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше притягувались до кримінальної відповідальності і відбували покарання у виді реального позбавлення волі, але належних висновків для себе не зробили і знову вчинили більш тяжкий злочин.

В якості обтяжуючих обставин для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рецидив злочинів та вчинення ними злочину в стані алкогольного спяніння, а для ОСОБА_3 вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставини, що помякшують покарання підсудним суд не вбачає.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заслуговують на покарання, яке повязане з їх ізоляцією від суспільства на певний строк в межах санкції п.12 ч.2 ст.115 КК України, а ОСОБА_3 ч.1 ст.396 КК України.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено в судовому засіданні цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10097 грн. та 60000 грн. моральної шкоди.

Шкода, як моральна так і матеріальна, повинна бути відшкодована ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки вони своїми винними діями завдали її потерпілому. ОСОБА_3 не може нести цивільно правову відповідальність так як вона участі у вбивстві ОСОБА_4 не приймала.

Підсудній ОСОБА_1 цивільний позов визнав, а ОСОБА_2 не визнав.

Вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що він підлягає задоволенню: в частині витрат на поховання 2217 грн., поминального обіду 2280 грн., а також 5600 грн. витрат на встановлення памятника на могилі сина, а всього в сумі 10097 грн.

Враховуючи, що внаслідок умисного вбивства ОСОБА_4 сина позивача, йому завдано особливих моральних та психологічних страждань винними діями підсудних та негативних наслідків, які від цих дій настали, їх глибину та тривалість, суд вважає за можливе задовольнити позов і стягнути моральну шкоди в сумі 60000 грн.

Так як шкода матеріальна та моральна була заподіяна спільними діями підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2Ю вона підлягає стягненню з них солідарно.

З підсудних на користь експертної установи належить стягнути судові витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз 309 грн. 90 коп.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання за цією статтею:

ОСОБА_1 12 років позбавлення волі.

ОСОБА_2 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України та призначити покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженим рахувати з моменту затримання кожного з них по даній справі - з 18 жовтня 2010 року.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 солідарно 10097 грн. матеріальної та 60000 грн. моральної шкоди.

Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області на рахунок 31254272210063, МФО 854018, код 25574009 по 103 грн. 30 коп. з кожного.

Речові докази на а.с.75 т.1, які перебувають в камері схову речових доказів Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області, знищити.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - з моменту вручення кожному з них копії вироку.

Суддя: С. Л. Яценко