Постанова № 55342776, 27.01.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27 січня 2016 року Справа № 903/721/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Вощук О.А.

розглянувши апеляційну скаргу агрофірми "Світанок Сервіс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.15 р. у справі №903/721/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", Волинська обл., Ківерцівський р-н., с. Липляни

до відповідача: агрофірми "Світанок Сервіс" у формі приватного акціонарного товариства, Луцький р-н., с. Хорохорин

про стягнення 58 440 грн. 91 коп. (скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції)

за участю представників:

позивача (стягувача) ОСОБА_1 (довіреність №0209 від 02.09.2015 р.)

відповідача (боржника) - не з'явився

відділ державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.12.2015 р. у справі №903/721/15 (суддя Кравчук А.М.) скаргу агрофірми «Світанок Сервіс» у формі ПАТ на дії органу державної виконавчої служби про визнання неправомірними дії ВДВС Луцького РУЮ щодо опису й арешту майна (посіви сої), що оформлено актом опису й арешту майна від 29.10.2015 року, доручення ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» здійснити збір, транспортування, зважування та зберігання майна, що оформлено листом від 16.10.2015 року № 13134, огляду комбайна марки , д.н.з. НОМЕР_1, що відображено в акті державного виконавця від 29.10.2015 року відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, агрофірма «Світанок Сервіс» подала через господарський суд Волинської області апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27.01.2016 р.

Зокрема в апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції встановивши порушення державним виконавцем у строках надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2015 року, не взяв до уваги, що державний виконавець не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження здійснив опис й арешт майна, який був оформлений актом від 29.10.2015 року.

Ст.35 Закону України „Про виконавче провадження" передбачає, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином державний виконавець за відсутності відомостей в отриманні товариством боржника постанови від 16.10.2015 року про відкриття виконавчого провадження неправомірно здійснив опис й арешт майна, який був оформлений актом від 29.10.2015 року, оскільки не надав можливості добровільно виконати рішення суду. Тобто внаслідок несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження були позбавлені права, визначеного ст.35 цього Закону, на відкладення виконавчих дій на строк до десяти днів, зокрема для добровільного виконання рішення суду та уникнення негативних наслідків у випадку прострочення.

Крім того статтею 7 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності -суб'єкти господарювання. Для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з наведеної норми для проведення виконавчих дій за необхідності залучаються визначені органи та установи. Проте ст.7 цього Закону не передбачає залучення до виконавчих дій стягувача як сторони виконавчого провадження.

Крім цього, що державний виконавець неправомірно залучив по збору, транспортуванню, зважуванню та зберіганню майна ТзОВ „Волинь-Нова", він не склав постанову по залученню цього товариства для проведення виконавчих дій.

А тому дії ВДВС Луцького РУЮ щодо опису й арешту майна (посіві сої), що оформлено актом опису й арешту майна від 29.10.2015 року є неправомірними.

П.4.1.1 „Інструкції з організації з примусового виконання рішення" встановлено, що у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

П.4.2. „Інструкції з організації з примусового виконання рішення" встановлено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

є) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

В акті опису й арешту майна державний виконавець всупереч вимогам п.4.2. „Інструкції з організації з примусового виконання рішення" не вказав паспортні дані, її місце проживання зберігача, а отже арештоване майно передано на зберігання практично невідомій особі.

Крім того як вбачається з наведених норм державний виконавець здійснює опис та арешт майна лише після того як отримає дані про наявність такого майна виходячи з балансу юридичної особи.

Державний виконавець помилково прийшов до висновку про належність арештованого майна агрофірмі „Світанок Сервіс" у формі ПрАТ, оскільки наявність права на користування товариством земельними ділянками та посівами сої на них не може свідчити про те, що ці посіви можуть належати агрофірмі „Світанок Сервіс" у формі ПрАТ. Докази, які б свідчили про належність нашому товариству саме арештованих посівів сої в матеріалах справи відсутні.

Тобто, на думку скаржника, державний виконавець здійснив опис та арешт майна (посіви сої), яке не належить агрофірми „Світанок Сервіс" у формі ПрАТ виходив лише з припущення, оскільки документальних підтверджень, в тому числі відомостей з балансу про належність арештованих посівів сої нашому товариству немає, тому дії ВДВС Луцького РУЮ щодо опису й арешту мана (посівів сої), що оформлено актом опису й арешту майна від 29.10.2015 року не можуть вважатися правомірними.

27.01.2016 року у судове засідання зявився представник товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», щодо доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив.

Від старшого державного виконавця відділу ДВС Луцького РУЮ надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі їхнього представника.

Представник апелянта у судове засідання не з»явився.

Оскільки явка учасників провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників провадження.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року у справі № 903/721/15 стягнуто з агрофірми "Світанок Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства (Волинська обл., Луцький р-н., с.Хорохорин, вул. Приозерна, 4, код ЄДРПОУ 30391930) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (Волинська обл., Ківерцівський р-н., с.Липляни, вул. Червоноармійська, буд. 22, код ЄДРПОУ 31496816) 33 000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 900 грн. 00коп. 30% штрафу за несвоєчасну оплату наданих послуг, 13 433 грн. 37 коп. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп., а всього: 58 160 грн. 37 коп. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят грн. 37 коп.).

На виконання вказаного рішення видано наказ від 01.09.2015 року № 903/721/15-1 про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

16.10.2015 року державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49001661 по виконанню наказу № 903/721/15-1 від 01.09.2015 року (а.с. 76).

Постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не оскаржувалась.

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно наказу суду №903/721/15-1 місцезнаходженням боржника є Волинська обл., Луцький р-н., с. Хорохорин, вул. Приозерна 4. У матеріалах справи є повідомлення суду про отримання боржником ухвал суду, повідомлень ВДВС про відкриття виконавчих проваджень за зазначеною адресою. Таку ж адресу зазначає сам боржник у заявах від 30.10.2015 року (а.с. ). Згідно акту державного виконавця від 17.03.2015 року, підписаного директором боржника ОСОБА_2, Агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ знаходиться за адресою с. Хорохорин, вул. Приозерна 4, майно на праві власності боржника відсутнє.

Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику 26.10.2015 року з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом державним виконавцем порушений встановлений ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" строк надіслання копії постанови боржнику, проте це не впливає на розгляд скарги.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що боржник неодноразово був повідомлений про відкриття інших виконавчих провадженнь та наявні борги, що підтверджується актом державного виконавця від 27.03.2015 року, який підписаний директором боржника ОСОБА_2 При виїзді державного виконавця за місцезнаходженням боржника, голова правління АФ "Світанок-Сервіс" ОСОБА_3 додатково був повідомлений про наявні відкриті виконавчі провадження, про що складений акт державного виконавця від 13.10.2015 року (а.с. 113).

Згідно п. 15 постанови Пленуму ВС України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" суди повинні мати на увазі, що при виконанні рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі ст. 50 Закону N 606-XIV (606-14) у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Стягнення на нерухоме майно будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням правил ст. 62 Закону N 606-XIV.

Згідно листа ПАТ "КБ "Надра" на рахунку боржника рахується залишок коштів в сумі 30 грн. 91 коп. (а.с. 116)

Згідно п. 1, аб.1 п. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до абз. 2 п. 2, п. 4 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

29.10.2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника (а.с.92).

Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно п. 4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом за заявами ТзОВ "Волинь-Зерно-Продукт", ТзОВ "Волинь-Нова" № 988 від 15.10.2015 року про готовність забезпечити збір, транспортування, зважування та зберігання сої та надати кошторис витрат на такі збори, у зв'язку з тим, що час збирання урожаю сої настав, реальною загрозою самостійного її збору боржником та на підставі виконавчих документів, долучених до зведеного виконавчого провадження, 29.10.2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, згідно якого описано та накладено арешт на посіви сої згідно витягу із карти поділу земельних часток (паїв) Хорохоринської сільської ради Луцького району, загальною площею 67,46 гектарів, який надіслано супровідним листом № 13839 від 29.10.2015 року Агрофірмі "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ (а.с.92-95).

Згідно п. 9.2 постанови Пленуму ВГС України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 1212 ГПК.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що акт опису та арешту майна від 29.10.2015 року проведено у справі за позовом ТзОВ "Волинь-Зерно-Продукт" не відповідає дійсності, оскільки він здійснений у зведеному виконавчому провадженні, а тому не підлягає скасуванню.

На час опису і арешту майна були відкриті вісім виконавчих проваджень, об'єднаних у зведене виконавче провадження, про які був повідомлений скаржник, що стверджується постановами про відкриття виконавчого провадження, фіскальними чеками (а.с. 121, 133-135, 139, 144-146, 157-158, 160, 162-163, 179-181).

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Зазначена норма спростовує доводи скаржника про те, що державний виконавець не мав права залучати суб'єктів господарювання до проведення виконавчих дій.

Для обмолоту арештованих посівів залучено комбайн марки John Deere 9880 sts, державний номерний знак 13040ВК, який належить стягувачу по зведеному виконавчому провадженні № 490011661 - ТОВ "Волинь Нова".

В скарзі агрофірма "Світанок Сервіс" у формі ПАТ зазначає, що дії виконавця по залученню комбайна є незаконними, проте в чому полягає їх суперечність Закону України "Про виконавче провадження", не зазначає.

Перед початком робіт державним виконавцем складено акт від 29.10.2015 року, яким зафіксовано загальні та початкові показники лічильника по обмолоту площ комбайна.

Описане майно (посіви сої) передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ "Волинь-зерно-продукт".

Згідно п. 9.10 постанови Пленуму ВГС України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Твердження скаржника, що державним виконавцем накладено арешт на майно, яке не належить скаржнику, і те що останньому не надано права вказати той вид майна, на яке потрібно звернути стягнення не береться судом до уваги, оскільки, виконавцем описано та накладено арешт на посіви сої згідно витягу із карти поділу земельних часток (паїв), наданих Хорохоринською сільською радою Луцького району, який надіслано супровідним листом № 13839 від 29.10.2015 року агрофірмі "Світанок Сервіс" у формі ПАТ. Скаржник не вказав на інше майно, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувачів та не довів неналежність йому спірного майна, власник якого не позбавлений права звернення про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Докази звернення з аналогічними позовами щодо спірного майна в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята із врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 106, 121-2 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу агрофірми «Світанок Сервіс» на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року у справі № 903/721/15 залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.