Постанова № 55342757, 26.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р.Справа № 916/2904/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Селиверстова М.В. за участю представників сторін: від позивача:не зявивсявід відповідача:не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, м. Одеса на ухвалу господарського суду Одеської області від за заявою про16.12.2015року Комунальної організації «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса відстрочку виконання рішення судуу справі№ 916/2904/15 (суддя: Зайцев Ю.О.), за позовомУправління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, м. Одеса до Комунальної організації «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса простягнення 585081,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, м. Одеса звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2015року про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/2904/15 від 14.09.2015року до 01.09.2018 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2015року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Комунальної організації Обласна служба експлуатації адміністративних будівель на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області 585081грн.00 коп. боргу та 11701грн.62 коп. витрат по сплаті судового збору.

30.11.2015 року господарським судом Одеської області, на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015 року, виданий наказ у справі № 916/2904/15.

Комунальна організація «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса звернулась до господарського суду Одеської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду від 14.09.2015року у справі №916/2904/15 до 01.09.2018 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2015року у справі №916/2904/15 заяву задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015року у справі №916/2904/15 до 16.06.2016 року. В решті вимог відмовлено.

Задовольняючи частково заяву та надаючи відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015року у справі №916/2904/15 до 16.06.2016 року, місцевий суд виходив з приписів ст. 121 ГПК України, п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012р., з тяжкого фінансового стану боржника - Комунальної організації «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса.

Позивач не погоджуючись із ухвалою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Заявник скарги наполягає на безпідставності та необґрунтованості вимог, зазначених у заяві, на не винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи, у судове засідання не зявилися, поважність не явки не повідомили.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу технічними засобами не здійснено, складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених обставин справи, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосуванні судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду винесена з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

За змістом ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Отже, господарський суд, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Однак, у зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач - Комунальна організація «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса зазначає, що є некомерційною та неприбутковою організацією, майно організації закріплено за нею на праві оперативного управління та належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст області та стверджує, що знаходиться у складній фінансовій ситуації.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

На підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду, відповідачем не надано ані звіту про фінансові результати за 2015 рік, плану фінансування на 2015 рік, щорічного балансу, ані листів звернень до власника щодо витрат з реєстром відповідних договорів тощо.

Зокрема, з п.1.16 Статуту вбачається, що щорічні кошториси та калькуляції на послуги, що надаються Організацією, повинні бути затвердженими її керівником, а також узгодженими з уповноваженим органом Власника. Надання послуг без відповідного узгодження кошторисів та калькуляцій не допускається.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не обґрунтував належними доказами викладені в заяві обставини, як і не надав належних доказів, які б підтверджували можливість виконати рішення суду у разі задоволення такої заяви.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналізуючи все вищенаведене у сукупності, колегія суддів враховує, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд під час винесення оскаржуваної ухвали не в достатній мірі врахував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 16.12.2015 року у справі №916/2904/15 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення у повному обсязі.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, м. Одеса задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2015 року у справі №916/2904/15 - скасувати.

У задоволенні заяви Комунальної організації «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель», м. Одеса про надання відстрочки виконання рішення суду від 14.09.2015 року у справі №916/2904/15 відмовити.

Стягнути з Комунальної організації «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель» (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 32752026) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70-А, код ЄДРПОУ 08596972) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1218,00 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.01.2016р.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСОО; 1-ОАГС