Постанова № 55342749, 28.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р.Справа № 916/1900/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, Л.О. Будішевської

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином

від відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2015 року

у справі № 916/1900/15

за позовом Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 116914,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року Спеціалізований Одеський санаторій «Салют» (далі - Санаторій «Салют) звернувся до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 14.07.2015р.) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 116914,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. справу призначено до колегіального розгляду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2015р. (головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Волков Р.В., Цісельський О.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.11.2015р., позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 116914,69 грн. та 2338,30 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 11.12.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2015р. скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду. Цією ж ухвалою скаржнику відновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

15.10.2014р. між Санаторієм «Салют» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) укладено договір №251, згідно умов якого Продавець зобов'язався у 2014 році поставити Покупцеві товар, зазначений в Специфікації на поставку товару, а Покупець прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. п. 1.2., 3.1., 3.4. договору найменування товару - код ДК 016 - 2010 код 10.39.1 - «Плоди та овочі, оброблені та законсервовані, крім картоплі». Загальна сума договору становить 137518,00 грн. без ПДВ. Фактична сума договору складається з відповідних сум накладних на товар, підписаних Покупцем за період дії договору.

За змістом п. 4.1. Покупець здійснює оплату вартості товару, що постачається, перерахуванням коштів на р/р Продавця на підставі накладних на поставку товару при наявності бюджетного фінансування протягом місяця з дати поставки товару (партії товару) Покупцеві.

У п. 13 зазначені реквізити Продавця, зокрема, р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк».

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін (а.с. 10-12).

В матеріалах справи наявні додаткові угоди до договору від 15.10.2014р. №251 та скориговані специфікації, а саме:

-від 09.12.2014р. № 2 про внесення змін до ціни товару;

-від 09.12.2014р. № 3 про внесення змін до ціни товару;

-від 09.12.2014р. № 4 про зміну суми договору (а.с. 14-19).

16.12.2014р. Санаторій «Салют» перерахував ФОП ОСОБА_1 116914,69 грн., відповідно до платіжного доручення від 10.12.2014р. №2525, що також підтверджується випискою АТ «Імексбанк» по операції за 16.12.2015р. (а.с. 52, 90).

19.12.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду №4 (чи №1) до договору від 15.10.2014р. №251 про внесення змін в розділ 13 щодо платіжних реквізитів Продавця, а саме зміна р/р: з р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк» на р/р НОМЕР_2 в філії АТ «Укрексімбанк» у місті Одесі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (а.с. 20).

Відповідно до платіжного доручення від 19.12.2014р. №04 ФОП ОСОБА_1 намагався повернути Санаторію «Салют» через АТ «Імексбанк» помилково зараховані кошти у сумі 116914,69 грн., проте вказаний платіж не пройшов (а.с. 54).

02.02.2015р. Санаторій «Салют» на вимогу ФОП ОСОБА_1 повернув останньому товари харчування, згідно переліку на суму 116914,69 грн., що підтверджується накладною від 02.02.2015р. №6 (а.с. 21, 53).

За твердженням позивача, 16.12.2014р. Санаторій «Салют» на р/р відповідача (НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк») помилково перерахував суму у розмірі 116914,69 грн. за поставлений товар, допустивши помилку в момент перерахування коштів (платіжне доручення від 10.12.2014р. №2525), вказавши в платіжному дорученні реквізити банку, в якому вже на той момент працювала тимчасова адміністрація, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 було змінено банківську установу. Санаторій «Салют» багаторазово звертався до ФОП ОСОБА_1 з проханням звернутися в відділення банку АТ «Імексбанк» з платіжним дорученням для перерахування вказаної суми або з заявою про повернення даної суми на поточний рахунок Санаторію «Салют» та повернути сплачену суму за повернений товар, проте вказані прохання залишились поза увагою ФОП ОСОБА_1, що і стало підставою для звернення Санаторію «Салют» з даним позовом.

Як зазначив відповідач, 15.10.2014р. між ним та Санаторієм «Салют» укладено 2 договори № 250 про закупівлю соків фруктових та овочевих на загальну суму 77289,04 грн. (без ПДВ) з урахуванням змін та № 251 за предметом закупівлі: «Плоди та овочі, оброблені та законсервовані, крім картоплі» на загальну суму 137518,00 грн. (без ПДВ). На момент укладання та підписання цих договорів, ФОП ОСОБА_1 вказані реквізити банку, в якому був відкритий р/р і які зазначені в тендерній документації, а саме НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк». У зв'язку із фінансовими проблемами АТ «Імексбанк», 14.10.2014р. ФОП ОСОБА_1 відкрито р/р в філії АТ «Укрексімбанк» у місті Одесі, про що свідчить договір №317/14. Про зміну банківських реквізитів ФОП ОСОБА_1 сповістив Санаторій «Салют» 16.12.2014р. електронною поштою (а.с. 40). Крім того, за твердженням відповідача, 23.10.2014р. до договорів від 15.10.2014р. №№ 250, 251 укладено додаткові угоди № 1, які підписані сторонами та скріплені печатками. Цими додатковими угодами внесені зміни до договорів в частині банківських реквізитів та вказано нові рахунки. Незважаючи на обізнаність позивача про зміну № р/р ФОП ОСОБА_1, позивачем 16.12.2014р. на р/р НОМЕР_1, відкритий в АТ «Імексбанк» помилково перераховані грошові кошти у сумі 209485,05 грн. за поставлений товар. На думку відповідача, оскільки станом на 16.12.2014р. (день надходження коштів) діяли додаткові угоди про зміну банківського рахунку, позивач мав перерахувати кошти за поставлену продукцію саме на новий р/р, відкритий в філії АТ «Укрексімбанк» у м. Одесі. Як зазначив відповідач, платіжне доручення від 19.12.2014р. №04 про перерахування помилково зарахованих коштів у сумі 116914,69 грн. повернулось незадоволеним, подальші спроби повернути позивачу залишок перерахованих коштів у розмірі 116914,69 грн. були марними.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідачем додано до неї наступні документи:

-угоду б/д, б/н, укладену між сторонами, згідно якої ОСОБА_1 зобов'язався надати Санаторію «Салют» довіреність на право отримання суми у розмірі 116914,69 грн. з р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк», які були Санаторієм «Салют» помилково перераховані 16.12.2014р. йому на вказаний р/р та від його імені брати участь у процедурі банкрутства АТ «Імексбанк» як кредитор. Санаторій «Салют» в свою чергу зобов'язався не пред'являти жодних претензій до ОСОБА_1 з приводу помилково перерахованих 16.12.2014р. коштів у розмірі 116914,69 грн. та відповідно до ст. ст. 22, 81 ГПК України звернутися до господарського суду Одеської області, в провадженні якого знаходиться справа №916/1900/15 з клопотанням про залишення позовних вимог без розгляду. Довіреність пройшла реєстрацію, про що свідчить витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 05.10.2015р. № 29787364, проте остання не додана до апеляційної скарги (а.с. 156, 159);

-платіжне доручення від 19.12.2014р. №04 на повернення ФОП ОСОБА_1 Санаторію «Салют» через АТ «Імексбанк» помилково зарахованих коштів у сумі 116914,69 грн. за платіжним дорученням від 16.12.2014р. №2525 (а.с. 157);

-додаткову угоду б/д, б/н до договору від 15.10.2014р., згідно якої змінено платіжні реквізити Продавця, зокрема р/р: з р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк» на р/р НОМЕР_2 в філії АТ «Укрексімбанк» у місті Одесі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (а.с. 158).

В судовому засіданні апеляційної інстанції у ФОП ОСОБА_1 з'ясовано, що додаткова угода про зміну банківських реквізитів фактично укладена 23.10.2014р., а не 19.12.2014р.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 16.12.2014р. на розрахунковий рахунок відповідача (р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк») перераховані кошти у розмірі 116914,69 грн. за поставлений товар за накладною від 09.12.2014р. № 251/1 та на вимогу відповідача, позивач повернув йому товар на загальну суму 116914,69 грн., що підтверджується накладною від 02.02.2015р. № 6.

Тобто, підстава набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 116914,69 грн. відпала, а тому у останнього виник обов'язок з повернення вказаних грошових коштів позивачу.

Докази повернення відповідачем грошових коштів позивачу за повернутий товар в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія не приймає до уваги укладання угоди і видання довіреності Санаторію «Салют» на право отримання коштів у розмірі 116914,69 грн. з р/р НОМЕР_1 в АТ «Імексбанк», оскільки по-перше вказана угода не була надана суду першої інстанції; не містить ані дати, ані номеру; суперечить приписам ст. 203, п. п 1 ч. 1 ст. 512, ст. ст. 513, 516 Цивільного кодексу України і є нікчемною; зміст довіреності взагалі не відомий, докази визнання Санаторію «Салют» кредитором в процесі ліквідації АТ «Імексбанк» не надані.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог повністю цілком правомірним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2015р. у справі №916/1900/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 01.02.2016р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська