Постанова № 55342088, 26.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
26.01.2016
Номер справи
5024/1408/2012
Номер документу
55342088
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р.Справа № 5024/1408/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Селиверстова М.В. за участю представників сторін: від позивача:не зявивсявід відповідача:не зявивсявід третьої особи: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не зявився Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, м. Херсон на ухвалу господарського судуХерсонської областівід за заявою про08.12.2015року Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт, м.Херсон зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі№ 5024/1408/2012 (суддя: Литвинова В.В.), за позовомДержавного підприємства Херсонський морський торговельний порт, м.Херсон до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, м.Херсон Відділ капітального будівництва Управління матеріально - технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області, м.Херсон пророзірвання договору та стягнення 561334,09 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.12.2015року про зміну способу та порядку виконання ухвали (рішення) суду у справі № 5024/1408/2012 від 18.11.2014 року до 18.05.2016 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 року, позовні вимоги Державного підприємства Херсонський морський торгівельний порт задоволено частково, а саме: розірвано договір № 1659/1 від 28.09.2000 р., укладений між Державним підприємством Херсонський морський торгівельний порт та Управлінням міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області та стягнуто з Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт 1073,00 грн. судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 року у справі № 5024/1408/2012 скасовано та викладено у наступній редакції:

"3. Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" 507369,18 грн. витрат на дольову участь у будівництві житлового будинку; 16294,18 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд". В іншій частині рішення залишено без змін.

25.02.2013 року господарським судом Херсонської області, на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року, виданий наказ у справі № 5024/1408/2012.

18.11.2014 року господарським судом Херсонської області у справі № 5024/1408/2012 винесена ухвала, якою Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012 до 18.05.2016 року.

У листопаді 2015 року позивач, Державне підприємство Херсонський морський торгівельний порт, звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою у справі № 5024/1408/2012 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а саме постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012, шляхом скасування відстрочки його виконання до 18.05.2016 року.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з 10.11.2015р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 20.01.2016 року, у звязку чим позивач позбавлений можливості заявити у встановлений строк свої кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії боржника.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.12.2015 року у справі №5024/1408/2012 заяву Державного підприємства Херсонський морський торгівельний порт задоволено. Змінено спосіб виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року шляхом скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 18.11.2014року про надання Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області відстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012.

Задовольняючи заяву та скасовуючи ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.11.2014року про надання Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області відстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року до сих пір залишається невиконаною, що у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неприпустимим. Зміна способу та поряду виконання рішення не спричиняє трансформацію одного зобовязання на інше, а полягає лише в заміні одного виду виконання іншим.

Відповідач не погоджуючись із ухвалою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі №5024/1408/2012 та зупинити стягнення на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі №5024/1408/2012 до закінчення розгляду вказаної скарги до прийняття рішення по суті.

Заявник скарги стверджує, що господарський суд не має права самостійно скасовувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем.

Відповідно до розпорядження від 11.01.2016 року, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2016р., за допомогою автоматизовоної системи документообігу, у звязку з відпустками суддів Одеського апеляційного господарського суду: Воронюка О.Л., Мирошниченка М.А., Лашина В.В., визначено інший склад колегії суддів: головуючий суддя - Морщагіна Н.С., суддя - Гладишева Т.Я., суддя - Діброва Г.І.

Учасники судового процесу були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи, у судове засідання не зявилися, поважність не явки не повідомили.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін та третьої особи.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу технічними засобами не здійснено, складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених обставин справи, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосуванні судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду винесена з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_4 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

18.11.2014 року господарським судом Херсонської області у справі № 5024/1408/2012 винесена ухвала, якою Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012 до 18.05.2016 року.

Згідно з ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, зокрема, шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання тощо.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, з метою правильного і однакового застосування розділу XIV ГПК України, роз'яснено, що, застосовуючи заходи, передбачені ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абз. 11 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень п. 20 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 11113 ГПК України у взаємозв'язку з положеннями п. п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України" від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012).

Разом з тим, господарський суд не має права самостійно скасувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем (п.7.8 зазначеної вище постанови Пленуму ВГС України), шляхом зміни способу виконання ( а не порядку) саме постанови суду апеляційної інстанції.

Із змісту статті 121Господарського процесуального кодексу України вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення.

На підтвердження обставин, які ускладнюють виконання ухвали господарського суду, позивач посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з 10.11.2015р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог 20.01.2016 року, у звязку з чим позивач нібито позбавлений можливості заявити у встановлений строк свої кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії боржника.

Колегія суддів вважає, що перебування відповідача в стані припинення не може слугувати підставою для зміни порядку та способу виконання постанови суду апеляційної інстанції, шляхом скасування ухвали суду, якою надана відстрочка його виконання до 18.05.2016 року.

Що стосується вимог заявника про зупинення стягнення на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі №5024/1408/2012 до закінчення розгляду вказаної скарги та прийняття рішення по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст.ст. 37 39 Закону України „Про виконавче провадження, зупинення виконавчого провадження відноситься до повноважень державного виконавця, про що останній у певних, визначених законом випадках, зобовязаний або має право прийняти відповідну постанову.

Таким чином, зупинення виконавчого провадження не відноситься до компетенції суду, а належить до компетенції державного виконавця, у звязку з чим, у суду відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження за вимогою скаржника, тому у задоволенні відповідних вимог Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області слід відмовити.

Колегія суддів також звертає увагу, що спосіб і порядок виконання рішень судів визначають межі реалізації прав осіб на стадії виконавчого провадження, які несуть різне смислове навантаження.

Термін порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обовязки субєктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Поняття «спосіб» означає певну дію, прийом або систему прийомів, яка дає змогу зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.

Термін «спосіб виконання рішення» - це встановлена у рішенні форма виконання (грошова чи майнова), яка може видозмінитися, у разі відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції зазначив в резолютивній частині ухвали про її задоволення в повному обсязі, при цьому змінив спосіб виконання, що не відповідає нормам діючого законодавства України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а саме постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012, шляхом скасування ухвали господарського суду Херсонської області у справі № 5024/1408/2012, якою Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1408/2012 до 18.05.2016 року, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено можливості зміни способу виконання рішення суду шляхом скасування судом апеляційної інстанції ухвали про відстрочку виконання постанови суду апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Херсонської області від 08.12.2015 року у справі №5024/1408/2012 про відмову в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання постанови - скасуванню, у звязку з безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.12.2015 року у справі №5024/1408/2012 - скасувати.

У задоволені заяви Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт, м.Херсон про зміну порядку та способу виконання постанови відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт (73000, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695) на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Кірова, 4, код ЄДРПОУ 08592322) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1218,00 грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.01.2016р.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1 третій особі; 1-у справу; 1-ОАГС

Попередній документ : 55342087
Наступний документ : 55342089