Ухвала суду № 55342012, 28.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" січня 2016 р. Справа №910/21510/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р.

у справі № 910/21510/15 (суддя Чеберяк П.П.)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Сіті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. у справі № 910/21510/15 постановлено:

1. Визнати конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп":

Першої черги: вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати на суму 26 585 грн. 64 коп.;

Четвертої черги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Сіті" на суму 1 069 572 грн. 00 коп., Компанію «Реснік Холдінгз Лімітед» (Resnick Holdings Limited) на суму 2 996 086 грн. 19 коп.

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" на загальну суму 4 092 243 грн. 83 коп.

3. Відмовити у визнанні кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" на суму 1 921 грн. 77 коп.

4. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" арбітражного керуючого Кебкала Олександра Михайловича протягом десяти днів повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

5. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" арбітражного керуючого Кебкала Олександра Михайловича 23.12.2015 провести збори кредиторів боржника, а також, у строк до 25.12.2015 провести збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп".

6. Призначити підсумкове засідання у справі № 910/21510/15 на 18.01.2016 о 11:40.

7. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" арбітражного керуючого Кебкала Олександра Михайловича у строк до 18.01.2016 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також протокол зборів комітету кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вчинено інші процесуальні дії у справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Державна податкова інспекції (далі ДПІ) у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. у справі № 910/21510/15 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ДПІ у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 1 921, 77 грн. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Шипкка В.В. на лікарняному для розгляду справи № 910/21510/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та додані до неї документи, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України „Про судовий збір" викладено в новій редакції, відповідно до якої органи ДПІ позбавлено пільг щодо сплати судового збору.

Так, підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).

Таким чином, скаржником за подання вказаної апеляційної скарги повинно бути сплачено 2 679,6 грн. (110% від 2 мінімальних розмірів заробітної плати за подання заяви з грошовими вимогами до боржника).

Проте, як встановлено колегією суддів, звертаючись до суду апеляційної інстанції, скаржником у апеляційній скарзі зазначено про те, що Законом України "Про державний бюжет на 2015 рік" не передбачено витрати для державних органів щодо сплати судового збору, як наслідок у кошторисі ДПІ у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відсутня стаття витрат на ополату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Проте, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абз. 2 п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, судом встановлено, що скаржником при зверненні з відповідним клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин - скрутного матеріального становища, що унеможливлюють сплату судового збору, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для звільнення ДПІ від сплати судового збору, а відтак заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

За таких обставин, в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. у справі № 910/21510/15 Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подано повторно.

Оскільки апеляційна скарга повертається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження на даний час не розглядається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 94 та п. 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. у справі № 910/21510/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Матеріали справи № 910/21510/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко