Рішення № 55341905, 26.01.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2016 р.Справа № 924/1882/15

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом Ізяславського районного споживчого товариства м. Ізяслав, Хмельницької області

до ОСОБА_1 сільської ради с. Щурівці, Ізяславського району, Хмельницької області

про визнання права власності

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ізяславське міське споживче товариство м. Ізяслав

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна реєстраційна служба Ізяславського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, м. Ізяслав

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2- довіреність № 5 від 11.016

Від відповідача: не зявився

Від третіх осіб: не зявились

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати за Ізяславським районним споживчим товариством право власності на нерухоме майно нежитлове приміщення магазину загальною площею 192,5 кв. м., який розташований за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Щурівці, вул.. Центральна, 30/1.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням державного реєстратора відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності в звязку з відсутністю в заявника правовстановлюючого документа на обєкт нерухомості, внаслідок чого позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Третя особа (Ізяславське міське споживче товариство) в судове засідання не зявилась, будь-яких пояснень по суті заявлених позовних вимог не надала.

Третя особа (Реєстраційна служба Ізяславського районного управління юстиції) в судове засідання не зявилась, надала пояснення про те, що відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Ізяславського районного управління юстиції просить без участі третьої особи.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до рішення Щурівської сільської ради, закріплено за Клубівським цукроробкоопом земельну ділянку загальною площею 0,2353 га , з них під будівлями 0,0536 га, під дворами і підїздами 0,1817 га.

Виготовлено державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 002417.

Згідно постанови правління Ізяславської райспоживспілки № 76 від 30 травня 1997 року «Про укрупнення міського споживчого товариства та ліквідації Клубівського цукрорабкоопу та Білогородського споживчого товариства» укрупнено Ізяславське міське споживче товариство за рахунок ліквідації Білогородського та Клубівського споживчих товариств, передано всі магазини в підпорядкування міського споживчого товариства (п. 1 Рішення).

У відповідності до рішення Зборів уповноважених, оформленого у вигляді Протоколу від 16.07.1998 року, прийнято рішення про реформування системи споживчої кооперації Ізяславського району, шляхом створення Ізяславського районного споживчого товариства.

Відповідно до протокольного рішення, 23.07.1998 року було проведено передачу основних засобів позивачу, з оформленням відповідного акту та реєстру, таких засобів на загальну суму 2,87 млн. грн., в тому числі і магазину в с. Щурівці, залишковою балансовою вартістю 22,2 тис. грн.

28 грудня 2002 року IV сесією XXIV скликання ОСОБА_1 сільської ради Ізяславького району, прийнято рішення № 4, згідно якого визнано право колективної власності Ізяславського споживчого товариства на будівлі магазинів, що знаходяться в селах Щурівці, Щурівники, Підлісці. (п. 1 Рішкення).

У відповідності до технічного паспорта, виготовлено на замовлення позивача КП „Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації (інв. справа № 214) на громадський будинок магазин № 30/1, вул.. Центральна, село Щурівці, загальна площа даного магазину становить 192, 5 кв. м., з яких торговий зал № 1 - 46,2 кв. м., торговий зал № 2 - 96,1 кв. м. та допоміжні приміщення - 50,2 кв. м. та підвальне приміщення, площею 75,0 кв. м.

18 вересня 2015 року, рішенням про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень № 24534559, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, магазин, що розташований за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1 за Ізяславським споживчим товариством, податковий номер 30003990 з підстав відсутності правовстановлюючого документа, що передбачений п. 1, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджує право власності заявника на майно, яке хоче зареєструвати на підставі поданої заяви про державну реєстрацію права власності на магазин, що знаходиться за адресою с. Щурівці, вул.. Центральна, 30/1, Ізяславського району, Хмельницької області.

У звязку з даною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом до суду в якому просить визнати за Ізяславським районним споживчим товариством право власності на нерухоме майно нежитлове приміщення магазину загальною площею 192,5 кв. м., який розташований за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Щурівці, вул.. Центральна, 30/1.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, визначаючи відповідачем ОСОБА_1 сільську раду, в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що рішенням державного реєстратора відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності в звязку з відсутністю в заявника правовстановлюючого документа на обєкт нерухомості.

Частинами 1 та 4 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до ст. 1 якого, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011р., державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно п. п. 1, 3 Положення про Державну Реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України № 401/2011 від 06.04.2011р., Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи Головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру (п. 7 Положення про Державну реєстраційну службу України).

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлюється Мінюстом України.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п. п. 26, 27, 29 вказаного Порядку).

Отже, чинним законодавством саме на Державну реєстраційну службу України та її структурні підрозділи покладено обов'язок здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно виключно при наявності необхідних для оформлення права власності документів.

Як вбачається з рішення № 24534559 від 18.09.2015р., відмова державного реєстратора в оформленні права власності за позивачем на спірне приміщення мотивована виключно тією обставиною, що подані для проведення державної реєстрації документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, відсутній правовстановлюючий документ, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджує право власності заявника на майно, яке хоче зареєструвати на підставі поданої заяви про державну реєстрацію права власності на магазин, що знаходиться за адресою с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1, Ізяславського району, Хмельницької області.

Тобто, Реєстраційна служба відмовила в державній реєстрації права власності на нерухоме майно з тих підстав, що документи подані заявником на підтвердження права власності є недостатніми.

Слід зазначити, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 ст. 24 Закону не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Отже, особа, з приводу звернення якої прийнято рішення про відмову у реєстрації прав на нерухоме майно, може, або усунути недоліки і повторно звернутись до державного реєстратора, або оскаржити відмову державного реєстратора у встановленому законом порядку. Однак, жодних з перелічених дій по усуненню недоліків чи встановлення правомірності прийняття реєструючим органом рішення № 24534559 від 18.09.2015р. позивачем зроблено не було.

Державна реєстраційна служба Ізяславського районного управління юстиції є реєструючим органом, а тому не може оспорювати права власності чи вчиняти інші дії, що в розумінні ст. 317 ЦК України свідчить про невизнання права власності позивача на спірне майно.

При цьому, всупереч положень ст. 392 ЦК України, позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували у чому саме полягає оспорення та/або порушення відповідачем (ОСОБА_1 сільською радою) його права власності, як і не вказано конкретних норм закону, які порушив відповідач, у звязку з чим підлягає захисту право позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що закон не обмежує захист порушеного права лише у відносинах із особами, до яких перейшло відповідне право, або які можуть претендувати на таке право, але і від порушень з боку уповноважених органів у формі не вчинення відповідних дій.

З урахуванням зазначеного вище, а також беручи до уваги п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», дії або бездіяльність державного реєстратора, у тому числі рішення, прийняті з питань реєстрації, можуть бути оскаржені в судовому порядку, а спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного субєктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вже зазначалось, однією з підстав заявлених вимог Ізяславського районного споживчого товариства є необґрунтованість відмови державного реєстратора у здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно нежитлове приміщення магазину загальною площею 192,5 кв. м., розташованого за адресою: с. Щурівці, Ізяславського району, Хмельницької області, вул. Центральна, 30/1, яка оформлена рішенням № 24534559 від 18.09.2015р.

Позивачем не доведено набуття права власності на окремо визначене майно, що є предметом спору, а також належними та допустимими доказами, в розумінні вимог статей 33, 34 ГПК України, не доведено оспорювання відповідачем (Щурівською сільською радою) його права власності, у звязку з чим в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4-4, 4-5, 4-7, 12, 13, 33, 34 44, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Ізяславського районного споживчого товариства м. Ізяслав, Хмельницької області до ОСОБА_1 сільської ради с. Щурівці, Ізяславського району, Хмельницької області; за участю третьої особи, яка не заявляєє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ізяславського міського споживчого товариства м. Ізяслав; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в м. Ізяслав про визнання права власності відмовити.

Повний текст складено 01.02.2016р.

Суддя С. В. Гладій

Пом. судді: І.М. Вальчук

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (30300 м. Ізяслав, Хмельницької обл., вул. Шевченко,54)

3 - відповідачу (30360 с. Щурівці, Ізяславського р-ну, Хмельницької обл., вул. Центральна,17) простим

4 - Ізяславському міському споживчому товариству (30300, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 54.)(рек. з повід.)

5- Державному реєстратору прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій област (303000, м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5)(рек. з повід.)