Рішення № 55341438, 26.01.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2016 року Справа № 913/1119/15

Провадження №15/913/1119/15

За позовом Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, м.Луганськ

про стягнення 6703 грн 55 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю, довіреність №20/05 від 04.01.2016;

від відповідача не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання про стягнення заборгованості за договором на відпуск води з систем комунального водопостачання та прийому стоків у комунальну каналізацію №344 від 29.12.2004 в сумі 3999 грн 50 коп., 3% річних у сумі 172 грн 54 коп., інфляційних втрат у сумі 2019 грн 18 коп., пені в сумі 360 грн 02 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.11.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 14.12.2015.

Позивач письмовими поясненнями №20/4105 від 11.12.2015 зазначив, що позивач свої зобовязання за договором за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року виконав повністю; що банківські виписки у позивача відсутні у звязку з відсутністю здійснення оплати послуг за договором відповідачем; що рахунки за липень 2014 року та березень 2015 року за договором відсутні у звязку з неотриманням послуг у данні місяці; що пеня нарахована у відповідності до п.5.3 договору.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.12.2015 розгляд справи відкладений на 12.01.2016.

Позивачем 12.01.2016 подану заяву про зменшення розміру позовних вимог №20/58 від 08.01.2016, але в подальшому в судовому засіданні 26.01.2015 позивач відмовився від вказаної заяви.

Відповідач відзивом б/н від 11.01.2016 зазначив, що заборгованість виникла в результаті неналежного виконання ним обовязків щодо сплати отриманих послуг за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року; що позивачем не надані докази вручення або направлення рахунків за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року та за жовтень 2014 року; що право позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних виникає лише у випадку своєчасного та належного вручення відповідачеві відповідного рахунку. Також відповідач просив розглянути справу без участі представника.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2016 розгляд справи відкладений на 26.01.2016.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог №370-1 від 21.01.2016 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3999 грн 50 коп., інфляційні втрати в сумі 2142 грн 08 коп., 3% річних у сумі 190 грн 59 коп., пеню в сумі 371 грн 38 коп., тобто збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені з 360 грн 02 коп. до 371 грн 38 коп., інфляційних втрат з 2019 грн 18 коп. до 2142 грн 08 коп., 3% річних з 172 грн 54 коп. до 190 грн 59 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідач в судове засідання 26.01.2016 не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 26.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Комунальним підприємством Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання (споживач, відповідач) 29.12.2004 був укладений договір №344 про відпуск води з систем комунального водопостачання і приймання стоків в комунальну каналізацію, за умовами якого постачальник з вододжерел, закріплених за підприємством (управлінням), виробляє і відпускає через систему комунального водопостачання воду споживачу в обємах узгодженого помісячного графіку (додаток до договору) споживання питної і технічної води, з урахуванням затвердженого ліміту (п.1.1 договору).

Споживач приймає узгоджений обєм води, раціонально використовує її і оплачує за тарифами і в строки, передбачені цим договором (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.4 договору постачальник відпускає воду споживачу в розмірі встановленого ліміту в кількості 160 м3/місяць 1920 м3/рік.

Згідно з п.3.1 договору постачальник подає воду споживачу через системи комунального водопостачання цілодобово або за узгодженим графіком, який для населення затверджується місцевим органом державної виконавчої влади, рівномірно протягом всього періоду дії договору, в обємі, передбаченому в графіку на даний місяць, квартал, рік.

Кількість поданої води оформлюється двостороннім актом (на підставі показів приборів обліку або розрахунків пропускної спроможності труби вводу споживача) один раз на місяць не пізніше 29 числа розрахункового місяця. При неявці представника від споживача до зазначених часу та дати, необґрунтованій відмові від його від підписання акта постачальник на підставі даних обліку води (п.п.3.3, 3.9) складають акт, один екземпляр якого в трьохденний термін направляється споживачу (п.3.10 договору).

Споживач сплачує постачальнику за спожиту воду за діючими тарифами (п.4.1 договору).

В п.4.5 договору сторони передбачили, що споживач здійснює оплату за питну, технічну воду і стоки помісячно, в строк до 30 числа розрахункового місяця, згідно рахунків на подану воду.

Відповідно до п.5.3 договору при ненадходженні грошових коштів в строки, обумовлені цим договором, споживач вважається боржником і йому нараховується пеня в розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України. Споживач компенсує збитки постачальника, що виникли у звязку з несвоєчасною оплатою за відпущену воду.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2005, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.8.1 договору).

Таким чином, договір продовжував дію і на наступні роки, починаючи з 2006 року.

На виконання вказаних умов договору позивачем були надані відповідачеві передбачені договором №344 від 29.12.2004 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які відповідач оплачував частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року по оплаті наданих послуг в сумі 3999 грн 50 коп., за стягненням якої позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Субєктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Частиною 1 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду та питне водопостачання та Про житлово-комунальні послуги.

Частиною 1 ст.19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Згідно ст.22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання споживачі питної води зобовязані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

В п.4.5 договору сторони передбачили, що споживач здійснює оплату за питну, технічну воду і стоки помісячно, в строк до 30 числа розрахункового місяця, згідно рахунків на подану воду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг за договором №344 від 29.12.2004 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами звіряння обсягу послуг водопостачання та водовідведення (а.с.37-50), виставленими рахунками (а.с.21-36) та відповідачем не оспорюється.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №344 від 29.12.2004 на відпуск води з систем комунального водопостачання і приймання стоків в комунальну каналізацію за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року в сумі 3999 грн 50 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 371 грн 38 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №20/370-1 від 21.01.2016) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 договору при ненадходженні грошових коштів в строки, обумовлені цим договором, споживач вважається боржником і йому нараховується пеня в розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України.

Згідно з абз.3 ч.3 ст.254 Цивільного кодексу України якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вже зазначалось судом, в п.4.5 договору сторони передбачили, що споживач здійснює оплату за питну, технічну воду і стоки помісячно, в строк до 30 числа розрахункового місяця, згідно рахунків на подану воду. Тобто сторонами чітко визначена дата оплати до 30 числа розрахункового місяця. Суд приймає до уваги те, що між сторонами за кожний місяць складалися акти звірення обсягу послуг водопостачання та водовідведення, в яких відображено обєм води та загальна вартість наданих послуг помісячно, тому посилання відповідача у відзиві на не виставлення йому позивачем рахунків за січень-жовтень 2013 року та за жовтень 2014 року судом оцінюється критично.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені за порушення зобовязання з оплати наданих послуг, суд дійшов висновку що позивачем невірно було визначено початок періоду нарахування пені і як наслідок загальну кількість днів прострочення.

Враховуючи викладене, належним є наступний розрахунок пені:

№ рахункуСума заборгованості в грн.Період нарахування ч.6 ст.232 ГК УкраїниКількість днів простроченняСума пені344 за травень 201448,4830.05.2014-30.11.20141855,83344 за червень 201467,8701.07.2014-01.01.20151858,70344 за серпень 2014203,6230.08.2014-28.02.201518328,74344 за вересень 2014121,2030.09.2014-30.03.201518220,30344 за жовтень 201496,9630.10.2014-30.04.201518319,19344 за листопад 2014121,2002.12.2014-02.06.201518327,63344 за грудень 2014198,6430.12.2014-30.06.201518350,17344 за січень 2015184,2230.01.2015-30.07.201518251,23344 за лютий 2015145,4428.02.2015-28.08.201518143344 за квітень 2015261,7930.04.2015-30.10.201518473,85344 за травень 201551,7130.05.2015-30.11.201518413,88344 за червень 2015 84,0230.06.2015-30.11.201518421,45344 за липень 2015 93,3630.07.2015-24.11.201517321,37344 за серпень 201584,0201.09.2015-24.11.201514114,85344 за вересень 201546,6830.09.2015-24.11.20151116,24344 за жовтень 2015154,0430.10.2015-24.11.20158115,03 421,46

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню є пеня за період з 23.11.2014 по 18.01.2016 в сумі 371 грн 38 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з січня 2014 року по грудень 2015 року (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №20/370-1 від 21.01.2016) підлягає задоволенню повністю в сумі 2142 грн 08 коп., оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок позивача є невірним та навести власний розрахунок інфляційних втрат:

№ рахунку Строк оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції344 за січень 2013До 30.01.2013139,6січень 2014-грудень 2015 178,9543189110,22344 за лютий 2013До 28.02.2013139,6січень 2014-грудень 2015178,9543189110,22344 за березень 2013До 30.03.201388,84січень 2014-грудень 2015178,954318970,14344 за квітень 2013До 30.04.201359,22січень 2014-грудень 2015178,954318946,76344 за травень 2013До 30.05.201388,84січень 2014-грудень 2015178,954318970,14344 за червень 2013До 02.07.2013131,14січень 2014-грудень 2015178,9543189103,54344 за липень 2013До 30.07.2013109,98січень 2014-грудень 2015178,954318986,83344 за серпень 2013До 30.08.201371,91січень 2014-грудень 2015178,954318956,78344 за вересень 2013До 01.10.201388,84січень 2014-грудень 2015178,954318970,14344 за жовтень 2013до 30.10.201393,06січень 2014-грудень 2015178,954318973,47344 за листопад 2013до 30.11.2013191,48січень 2014-грудень 2015178,9543189151,18344 за грудень 2013до 31.12.2013156,66січень 2014-грудень 2015178,9543189123,69344 за січень 2014До 30.01.2014138,76Лютий 2014-грудень 2015178,59712465109,06344 за лютий 2014До 28.02.2014290,94Березень 2014-грудень 2015177,53193305225,57344 за березень 2014До 01.04.2014126,05Квітень 2014-грудень 2015173,7103063192,91344 за квітень 2014До 30.04.2014121,20 Травень 2014-грудень 2015168,1609935382,61344 за травень 2014До 30.05.201448,48Червень 2014-грудень 2015162,0048107230,06344 за червень 2014До 01.07.201467,87Липень 2014-грудень 2015160,4008026940,99344 за серпень 2014До 30.08.2014203,62Вересень 2014-грудень 2015158,493800523119,10344 за вересень 2014До 30.09.2014121,20Жовтень 2014-грудень 2015154,027021665,48344 за жовтень 2014До 30.10.201496,96Листопад 2014-грудень 2015150,4170132848,88344 за листопад 2014До 02.12.2014121,20Грудень 2014-грудень 2015147,612378157,71344 за грудень 2014До 30.12.2014198,64Січень 2015-грудень 2015 143,3129884486,04344 за січень 2015До 30.01.2015184,22Лютий 2015-грудень 2015139, 0038685271,85344 за лютий 2015До 28.02.2015145,44Березень 2015-грудень 2015132,0074724846,55344 за квітень 2015До 30.04.2015261,79Травень 2015-грудень 2015104,5090509811,80344 за травень 2015До 30.05.201551,71Червень 2015-грудень 2015102,259345391,17344 за червень 2015 До 30.06.201584,02Липень 2015-грудень 2015101,851937641,56344 за липень 2015 До 30.07.201593,36Серпень 2015-грудень 2015102,880745092,69344 за серпень 2015До 01.09.201584,02Вересень 2015-грудень 2015103,710428513,12344 за вересень 2015До 30.09.201546,68Жовтень 2015-грудень 2015101,3787180,64 Разом2170,90

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 31.01.2013 по 18.01.2016 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №20/370-1 від 21.01.2016) підлягає задоволенню повністю в сумі 190 грн 59 коп., оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок позивача є невірним та навести власний розрахунок 3% річних:

№ рахунку Строк оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування Кількість днів простроченняРозмір відсотків, %Сума відсотків344 за січень 2013До 30.01.2013139,630.01.2013-18.01.20161084312,44344 за лютий 2013До 28.02.2013139,628.02.2013-18.01.20161055312,10344 за березень 2013До 30.03.201388,8430.03.2013-18.01.2016102537,48344 за квітень 2013До 30.04.201359,2230.04.2013-18.01.201699434,84344 за травень 2013До 30.05.201388,8430.05.2013-18.01.201696437,04344 за червень 2013До 02.07.2013131,1402.07.2013-18.01.2016931310,03344 за липень 2013До 30.07.2013109,9830.07.2013-18.01.201690338,16344 за серпень 2013До 30.08.201371,9130.08.2013-18.01.201687235,15344 за вересень 2013До 01.10.201388,8401.10.2013-18.01.201684036,13344 за жовтень 2013до 30.10.201393,0630.10.2013-18.01.201681136,20344 за листопад 2013до 30.11.2013191,4830.11.2013-18.01.2016780312,27344 за грудень 2013до 31.12.2013156,6631.12.2013-18.01.201674939,64344 за січень 2014До 30.01.2014138,7630.01.2014-18.01.201671938,20344 за лютий 2014До 28.02.2014290,9428.02.2014-18.01.2016690316,50344 за березень 2014До 01.04.2014126,0501.04.2014-18.01.201665836,87344 за квітень 2014До 30.04.2014121,20 30.04.2014-18.01.201662936,26344 за травень 2014До 30.05.201448,4830.05.2014-18.01.201659932,39344 за червень 2014До 01.07.201467,8701.07.2014-18.01.201656733,16344 за серпень 2014До 30.08.2014203,6230.08.2014-18.01.201650738,48344 за вересень 2014До 30.09.2014121,2030.09.2014-18.01.201647634,74344 за жовтень 2014До 30.10.201496,9630.10.2014-18.01.201644633,55344 за листопад 2014До 02.12.2014121,2002.12.2014-18.01.201641334,08344 за грудень 2014До 30.12.2014198,6430.12.2014-18.01.201638536,28344 за січень 2015До 30.01.2015184,2230.01.2015-18.01.201635435,36344 за лютий 2015До 28.02.2015145,4428.02.2015-18.01.201632533,88344 за квітень 2015До 30.04.2015261,7930.04.2015-18.01.201626435,68344 за травень 2015До 30.05.201551,7130.05.2015-18.01.201623130,98344 за червень 2015 До 30.06.201584,0230.06.2015-18.01.201620331,40344 за липень 2015 До 30.07.201593,3630.07.2015-18.01.201617331,33344 за серпень 2015До 01.09.201584,0201.09.2015-18.01.201614130,97344 за вересень 2015До 30.09.201546,6830.09.2015-18.01.201611130,43344 за жовтень 2015До 30.15.2015154,0430.10.2015-18.01.20168131,02 Разом:193,05

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №20/370-1 від 21.01.2016).

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, м.Луганськ кв.Гайового, б.35А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, фактична адреса: вул.Горького, б.123, м.Старобільськ Луганської області на користь Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, вул.Менделєєва, б.49, м.Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 32026192, заборгованість в сумі 3999 грн 50 коп., пеню в сумі 371 грн 38 коп., інфляційні втрати в сумі 2142 грн 08 коп., 3% річних у сумі 190 грн 59 коп., судовий збір у сумі 1218 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.02.2016.

Суддя С.В. Смола