Рішення № 55341360, 20.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016Справа №910/30082/15

За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. КиєвадоДніпровської районної організації партії "Реформи і Порядок"простягнення 22968,73 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Смілик Т.М. - представник;від відповідача не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дніпровської районної організації партії "Реформи і Порядок" заборгованості за договором про надання послуг №6/405 від 01.01.2011 у розмірі 22968,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №6/405 від 01.01.2011 в частині здійснення розрахунків за надані позивачем послуги в період з 01.06.2010 по 31.08.2014 на загальну суму 13378,71 грн. Оскільки оплата за спожиті комунальні послуги від відповідача не надходила, крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/30082/15 та розгляд справи призначено на 28.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 20.01.2016.

Представник позивача в судове засідання 20.01.2016 з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02094, м.Київ, бул. Верховної ради, будинок 21-А, квартира 50, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство. позивач) та Дніпровською районною організацією партії "Реформи і Порядок" (споживач) укладено договір № 6/405 про надання послуг (договір), відповідно до умов якого підприємство на підставі укладених договорів з виробниками комунальних послуг зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах споживачу, що є орендарем нежилого приміщення загальною площею 18,00 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3-г, згідно договору оренди, комунальні послуги, а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно відшкодувати їх вартість (п.п. 1.1, 1.2), при виконанні умов цього договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за водопостачання, водовідведення та теплоносії (п.1.4), облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальною організацією (п.2.1), споживач до 10 числа поточного місяця повинен сплатити рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації, 4%, які пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг (п.2.2), строк дії договору встановлений з 01.01.2011 по 31.12.2014.

Додатком № 1 до договору (Перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку з 01.01.2011) сторони визначили, що відповідач споживає центральне опалення (згідно табулярів АК "Київенерго"); гаряче водопостачання (згідно табулярів АК "Київенерго").

За період з 01.06.2010 по 31.08.2014 позивачем було надано відповідачеві комунальні послуги вартістю 13378,71 грн., які відповідач фактично споживав, однак не здійснював їх оплату.

Таким чином, між відповідачем і позивачем фактично склалися відносини, які підпадають під ознаки договору про надання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З огляду на вищевикладене, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору за період з 01.06.2010 по 01.01.2011 щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з центрального опалення гарячого водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з 01.06.2010 у відповідача виник обов'язок сплачувати грошові кошти за спожиті житлово-комунальні послуги саме позивачу так як виконавцем житлово-комунальних послуг у спірний період з 01.06.2010 по 01.01.2011 був саме позивач, а з 01.01.2011 між сторонами був укладений відповідний договір про надання послуг.

Відповідно до п. 18 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, свій обов'язок з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги у період з 01.06.2010 по 01.01.2011 відповідач повинен був виконати до 20 числа наступного за кожним розрахунковим місяцем, а з 01.01.2011 - згідно умов п.2.2 договору.

Як встановлено судом, факт та обсяги надання житлово-комунальних послуг відповідачу саме позивачем за період з 01.06.2010 по 31.08.2014 підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи розробками по групрахунку № 460072 на опалення ЖРЕО-405, а також споживання особистими картками абонента за цей же період.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Оскільки наявність та обсяг заборгованості відповідача за період з 01.06.2010 по 31.08.2014 у загальному розмірі 13378,71 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем зазначені обставини не були спростовані, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню.

Крім цього, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання (оплати за житлово-комунальні послуги), позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 01.06.2010 по 31.10.2015 у розмірі 8297,11 грн. та 3% річних за період з 01.06.2010 по 31.10.2015 у розмірі 1292,91 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дніпровської районної організації партії "Реформи і Порядок" (02094, м.Київ, бул. Верховної ради, будинок 21-А, квартира 50, ідентифікаційний код 25904932) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) основний борг у розмірі 13378 (тринадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 1292 (одна тисяча двісті дев'яносто дві) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 8297 (вісім тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.01.2016.

Суддя Ю.М. Смирнова