Рішення № 55341317, 27.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2016 р.Справа № 916/4561/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/4561/15

за позовом: торгового дому "Червона калина"

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Мірний"

про стягнення 53 622 грн. 50 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.10.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 18.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 53 622 грн. 50 коп., з яких 50 000 грн. основний борг, 3 622 грн. 50 коп. пені.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03 лютого 2011р. між торговим домом "Червона калина" (Продавець) та товариством з додатковою відповідальністю "Мірний" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 19 (Договір), згідно якого Продавець зобовязався передати ПММ (ОСОБА_3) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти ОСОБА_3 та сплатити його вартість на умовах цього Договору. Строк дії Договору один рік. Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами.

Згідно п. 1.2. Договору кінцева вартість, асортимент та ціна на ОСОБА_3 визначаються у видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.2. Договору Покупець здійснює оплату ОСОБА_3 згідно виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця через відділення банку у вигляді передоплати або за фактом поставки, протягом 2-х банківських днів, датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

Позивач у справі зазначає, що за видатковою накладною № 63 від 01.03.2013р. ним було поставлено Покупцю ПММ на суму 53 328 грн. (з ПДВ) та виставлено для оплати рахунок № 57 від 01.03.2013р. Отримання товару підтверджується також відповідною довіреністю № 3 від 01.03.2013р. на отримання цінностей. Однак, відповідач свої зобовязання за Договором виконав лише частково, а саме сплатив лише 3 328 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

Несплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у сумі 50 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору за прострочку оплати поставленого ОСОБА_3 Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого ОСОБА_3 за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 3 622 грн. 50 коп. за період з 05.03.2013р. по 13.08.2013р., яку також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що по даному договору є рішення господарського суду Одеської області.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2011р. між торговим домом "Червона калина" (Продавець) та товариством з додатковою відповідальністю "Мірний" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 19 (Договір), згідно якого Продавець зобовязався передати ПММ (ОСОБА_3) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти ОСОБА_3 та сплатити його вартість на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору кінцева вартість, асортимент та ціна на ОСОБА_3 визначаються у видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.2. Договору Покупець здійснює оплату ОСОБА_3 згідно виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця через відділення банку у вигляді передоплати або за фактом поставки, протягом 2-х банківських днів, датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

За наявними у справі матеріалами, позивачем було поставлено відповідачу ОСОБА_3 - ПММ на загальну суму 53 328 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 63 від 01.03.2013р. на суму 53 328 грн. (з ПДВ). На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідний рахунок для оплати ОСОБА_3, але, відповідач оплату за отримані ПММ здійснив лише частково, у сумі 3 328 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору за прострочку оплати поставленого ОСОБА_3 Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого ОСОБА_3 за кожен день прострочення.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3 622 грн. 50 коп. за період з 05.03.2013р. по 13.08.2013р., то визначена позивачем сума пені підлягає частковому задоволенню у сумі 3 239 грн. 73 коп. (за період з 05.03.2013р. по 09.06.2013р. 97 днів розмір облікової ставки 7,5000% - розмір подвійної облікової ставки НБУ в день 0,041% = 1 993 грн. 15 коп.; за період з 10.06.2013р. по 13.08.2013р. 65 днів розмір облікової ставки 7,0000% - розмір подвійної облікової ставки НБУ в день 0,038% = 1 246 грн. 58 коп.), так як, позивачем при розрахунку пені була допущена арифметична помилка.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів повного та належного виконання своїх зобовязань за Договором не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява торгового дому "Червона калина" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву торгового дому "Червона калина" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Мірний" (68210, Одеська область, Саратський район, с. Міняйлівка, вул.. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 05414723) на користь торгового дому "Червона калина" (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул.. Малиновського, буд. 5-Г, код ЄДРПОУ 21012875) заборгованість у сумі 50 000 (пятдесят тисяч) грн., пеню у сумі 3 239 (три тисячі двісті тридцять девять) грн. 73 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 209 (одна тисяча двісті девять) грн. 31 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 лютого 2016 р.

Суддя Н.Д. Петренко