Ухвала суду № 55340335, 27.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4717/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2015 року Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос», в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» (код 23712217), розташованого за адресою: провулок Деревообробний, 3, Голосіївський район, м. Київ;

- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 року № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів» зареєстрованому в Міністрерстві юстиції України 0811.2004 року за № 1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» розташованого за адресою: провулок Деревообробний, 3, Голосіївський район, м. Київ;

- обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі про скасування постанови приватне акціонерне товариство «Компанія Інтерлогос» (надалі також ПрАТ «Компанія Інтерлогос» або апелянт) зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що виявлені порушення під час перевірки становлять загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки порушення є не значимими.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу про здійснення планових перевірок № 17, виданого начальником управління служби цивільного захисту, та посвідчення від 10.08.2015 року № 361 на проведення перевірки АЗС ПрАТ «Компанія Інтерлогос», розташованої за адресою: провулок Деревообробний, 3 у Голосіївському районі м. Києва.

Повідомлення про проведення планової перевірки завчасно було вручено та на підставі зазначених вище наказу та посвідчення, в період 10.08.2015 року - 31.08.2015 року, було проведено планову перевірку суб'єкта господарювання з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Перевіркою, встановлено, що АЗС ПрАТ "Компанія Інтерлогос", розташованої за адресою: провулок Деревообробний, 3 у Голосіївському районі м. Києва, функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- здійснюється господарська діяльність без декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

- не проведено ідентифікацію об'єкту (АЗС та нафтобази);

- не проведено встановленому порядку реєстрацію в державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів (АЗС та нафтобазу) через держаний департамент страхового фонду документації МНС України;

- територія, приміщення АЗС та нафтобази не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

- спеціальні пожежні щити (стенди) на території нафтобази та АЗС не доукомплектовані засобами пожежогасіння, (до стенду входить: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.); пожежні щити (стенди) не забезпечують: захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями); зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів;

- не проведено перевірку стану пристроїв захисту від блискавки (1 і 2 категорії - один раз на рік, 3 категорії - 1 раз на три роки); Електроапарати (електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні) в приміщеннях на нафтобазі встановлені на горючій основі (конструкцію) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

-електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- на АЗС та нафтобазі не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації;

- об'єкт (АЗС та нафтобаза) не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- не складено декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;

- не проведено зачистку резервуарів згідно ГОСТ 1510-84; відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до будівель менше 50 метрів;

- працівники підприємства не забезпечені засобами індивідуального захисту;

- керівний склад підприємства не пройшов навчання з питань цивільного захисту;

- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності відсутній інформаційно-довідковий куточок 3 питань цивільного захисту;- особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи не проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;- допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту;

-не надано журнал в якому фіксуються ремонти устаткування, всі ТО, перевірки паливороздавальних колонок; -АЗС та нафтобаза не оснащено гучномовним зв'язком;

- АЗС та нафтобаза не оснащено жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території у випадку пожежі;

- територія АЗС та нафтобази не спланована так, щоб унеможливити розтікання пролитого палива як на території, так і за її межами за допомогою влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної частини і майданчиків на території. На в'їздах і виїздах з території не влаштовано похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами. Майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м. Місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовано похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 %.;

- вихід із приміщень АЗС (операторної) розташовано на відстані менше 15 м в бік майданчика для ПРК та не передбачено додатковий евакуаційний вихід з приміщень, який розташований на відстані більше ніж 15 м від ПРК або в бік, вільний від технологічного обладнання;

- наземні резервуари (нафтобаза) для нафтопродуктів не пофарбовано білою (сріблястою) фарбою для запобігання впливу сонячного проміння;- Відсутнє обвалування наземних резервуарів обвалування, розрахованої за ВБН В.2.2-58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа";

- допускається встановлення резервуарів на основах з матеріалів груп горючості Г2, ГЗ та Г4;

- для зливу/наливу палива використовують інструмент (насоси) які можуть утворити іскру;

- для збирання використаних обтиральних матеріалів та забрудненого нафтопродуктами піску встановлюються металеві ящики з металевими кришками, що щільно закриваються і не утворюють іскор. Ящики встановлюються у зонах сміттєзбірників на відкритому повітрі та регулярно звільняються від забруднених нафтопродуктами матеріалів та піску;

- на кожний резервуар відсутня технологічна карта, в якій вказуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання;

- на нафтобазі відсутній запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі;

- не розроблено план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

- не надано наказ про створення евакуаційної комісії підприємства;

- не надано документацію щодо створення на підприємстві матеріального резерв.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року провадження у даній справі було зупинено, для надання часу відповідачу усунути виявлені порушення, позивачу для проведення повторної перевірки.

У період з 22.10.2015 року по 23.10.2015 року було здійснено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - відповідача з виконання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, якою перевірено усунення відповідачем порушень виявлених попередньою перевіркою.

За результатом вказаної перевірки було складено акт від 23 жовтня 2015 року №442 перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, перевіряючими було виявлено наступні порушення:

- здійснюється господарська діяльність без декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

- не проведено встановленому порядку реєстрацію в державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів (АЗС та нафтобазу) через держаний департамент страхового фонду документації МНС України;

- електрощити , групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкою вставки);

- об'єкт (АЗС та нафтобаза) не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;- Не складено декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;

- відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до будівлі менше 50 метрів;

- територія АЗС та нафтобази не спланована так, щоб унеможливити розтікання пролитого палива як на території, так і за її межами за допомогою влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної частини і майданчиків на території. На в'їздах і виїздах з території не влаштовано похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами.Майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м. Місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовано похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 %.;

- вихід із приміщень АЗС (операторної) розташовано на відстані менше 15 м в бік майданчика для ПРК та не передбачено додатковий евакуаційний вихід з приміщень, який розташований на відстані більше ніж 15 м від ПРК або в бік, вільний від технологічного обладнання;

- наземні резервуари (нафтобаза) для нафтопродуктів не пофарбовано білою (сріблястою) фарбою для запобігання впливу сонячного проміння;

- відсутнє обвалування наземних резервуарів обвалування, розрахованої за ВБН В.2.2-58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа";- Допускається встановлення резервуарів на основах з матеріалів груп горючості Г2, ГЗ та Г4.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що характер високої суспільної небезпечності встановлених під час перевірки на АЗС та нафтобазі ПрАТ "Компанія Інтерлогос" порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

За правилами статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону № 877 у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, за переконанням суду всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Тим більше, коли перевірка проведена такого потенційно небезпечного об'єкта як автозаправна станція, оскільки робота АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Відповідно до пунктів 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до її адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Суд зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності.

Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. І лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, більшість з виявлених в ході проведення перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки на АЗС та нафтобазі ПрАТ «Компанія Інтерлогос» мають високий рівень небезпеки та свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей.

Доводи апеляційної скарги про не значимість порушень не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що зазначені в актах порушення стосуються виключно відсутності у апелянта необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що характер високої суспільної небезпечності встановлених під час перевірки на АЗС та нафтобазі ПрАТ «Компанія Інтерлогос» порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З метою вдосконалення порядку та умов застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів при порушенні правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також встановлення контролю за цією діяльністю, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій наказом від 21.10.2004 № 130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015, затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів.

Відповідно до вимог вказаної Інструкції, запобіжні заходи - заходи, направлені на забезпечення пожежної безпеки шляхом зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дії виданих дозволів на право проведення таких робіт, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, випуску і застосування проектів, проведення будівельно-монтажних робіт.

Приведення постанови про застосування запобіжних заходів у дію - здійснення посадовою особою органу держпожнагляду заходів щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об'єкті шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.

Отже, у разі виявлення порушень щодо невиконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки за рішенням суду позивач зобов'язаний вчинити дії у порядку та спосіб встановлені законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.