Ухвала суду № 55340049, 27.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 876/736/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірними дій та розрахунку,

встановив:

У листопаді 2014 року позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача УПФ України в м. Тернополі, в якому просив: 1) визнати неправомірними дії відповідача по встановленню до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) визнати неправомірним Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2014 року в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач в суді першої інстанції позовних вимог не визнав, подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ України в м. Тернополі по встановленню до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2014 р. по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Визнано протиправним та скасовано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2014 року в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на загальну суму 3134,59 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цією постановою суду першої інстанції від 16.12.2014 року частково не погодився позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийнята з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, є необґрунтованою та незаконною, а тому постанова суду підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що обов'язок компенсації заявлених витрат до досягнення пенсіонерами віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08.07.2011 р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») може поширюватися виключно на пільгові пенсії, призначені після 28.04.2013 р., тобто після внесення змін до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16.12.2014 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.

Також з постановою суду першої інстанції від 16.12.2014 року частково не погодився відповідач УПФ України в м. Тернополі та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому постанова суду підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16.12.2014 р. в частині часткового задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задоволити апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційних скарг, вважає, що апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та апеляційну скаргу УПФ України в м. Тернополі слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено, що позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку у відповідача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції об'єктивно встановив і підтверджується копією Розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2014 рік, що заборгованість позивача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 96317,90 грн. (а.с. 7-9).

Також встановлено, що позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» не погодився з вказаним Розрахунком в частині включення до відшкодування 42055,04 грн. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, по пенсіонерам, яким пільгова пенсія була призначена до 01.10.2011 р. - дати коли пенсійний вік жінок був підвищений до 60 років статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також по пенсіонерам, які станом на 28.04.2013 р. досягли пенсійного віку передбаченого ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10, 11).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскарженого Розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на загальну суму 3134,59 грн., з урахуванням наступного.

Відповідно до п. «б»-«з» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону (в редакції, яка діяла до 27.04.2013 року включно), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років; жінки - після досягнення 55 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» №184-VІІ від 04.04.2013 року (який набрав чинності з 28.04.2013 року) в абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінено словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 28.04.2013 року відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року, чинного з 01.10.2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та враховано, що на час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» троє колишніх працівників ВАТ «ТО «Текстерно» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким пенсія була призначена відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», досягли віку 55 років передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому подальше збільшення пенсійного віку на них поширюватися не може, з урахуванням ч.1 ст.58 Конституції України.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 сума пенсій, що становить 3134,59 грн. не підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року та не повинна відшкодовуватись позивачем.

Крім цього, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог по пенсіонерах, які станом на 28.04.2013 р. не досягли пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яким було збільшено граничний вік до якого обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до положень ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд апеляційної інстанції враховує, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» правовідносини між ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та УПФ України в м. Тернополі щодо обов'язку відшкодувати пенсійному фонду фактичні витрати з виплати і доставки пільгових пенсій не припинилися, то з набранням чинності такими змінами в законодавстві позивачу продовжено строк виконання обов'язку щодо відшкодування витрат у відповідності до вимог законодавства після 28.04.2013 року.

Наведені вище висновки суду узгоджуються із судовою практикою, зокрема Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/33947/15 від 15.10.2015 року.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена позивачем та відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірними дій та розрахунку - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.01.2016 року.