Ухвала суду № 55339875, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 рокусправа № 808/8490/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015, від 29.10.2015

у справі № 808/8490/15

за поданням Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Приморська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з коштів з рахунків відповідача в банках, суму податкового боргу 131513,76 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 подання залишено без руху на підставі ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк до 14 годин 00 хвилин 29.10.2015 для усунення недоліків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2015 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, та враховуючи, що в установлений судом строк заявник не усунув недоліки подання, тобто не виконав вимоги, викладені в ухвалі суду від 28.10.2015, подання Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області разом із доданими до нього документами повернуто.

Не погодившись, з ухвалою суду першої інстанції від 28.10.2015, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху та прийняти нову постанову, якою задовольнити подання Приморської ОДПІ про стягнення коштів за податковим боргом з ФОП ОСОБА_1

Не погодившись, з ухвалою суду першої інстанції від 29.10.2015, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду про повернення подання та прийняти нову постанову, якою задовольнити подання про стягнення коштів за податковим боргом з ФОП ОСОБА_1

В поданих апеляційних скаргах Приморська ОДПІ зазначає, що судом першої інстанції при прийняті ухвал про залишення подання без руху та повернення подання не надано належної оцінки тому факту, що позивач є бюджетною установою та його фінансування здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а кошти стягуються з відповідача в рахунок погашення податкового боргу повністю зараховуються до зведеного бюджету України. Кошторисними призначеннями та планом асигнувань на 2015 рік, на утримання позивача згідно коду програмної класифікації видатків 3301010 «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики» не передбачено кошти для сплати «Судового збору».

Крім того, позивач наголошує на тому, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено, за які конкретно процесуальні документи передбачена сплата судового збору, при направленні подань податкових органів відповідно до ст. 183-3 КАС України сплата судового збору не передбачена.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Виходячи з фактичних обставин, суті оскаржуваних ухвал суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги на ували суду першої інстанції у справі № 808/8490/15 від 28.10.2015 та від 29.10.2015 в одному судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи подання без руху ухвалою від 28.10.2015, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не сплачено судовий збір у розмірі та порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір», тобто не дотримано вимоги ч.3 ст.106 КАС України, Закону України «Про судовий збір».

Подане заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору судом першої інстанції залишено без задоволення з тих підстав, що до матеріалів подання не надано жодного належного доказу неможливості заявника, як суб'єкта владних повноважень, сплатити судовий збір, а матеріали подання не надають можливість задовольнити вказане клопотання та звільнити заявника від судових витрат.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

В якості способу усунення виявлених недоліків суд першої інстанції в ухвалі від 28.10.2015 зазначив про необхідність надання суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1972,69 грн., встановив строк для усунення недоліків - до 14.00 год. 29.10.2015.

Копія вказаної ухвали отримана Приморською ОДПІ 29.10.2015 о 9.19 год. (а.с.10).

У встановлений судом строк Приморська ОДПІ вимоги, викладені в ухвалі суду від 28.10.2015, не виконала, проте подала клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, додавши до клопотання довідку від 27.10.2015 про відсутність коштів. Заявник посилається, що його фінансування здійснюється безпосередньо з Державного бюджету України і витрати на сплату судового збору не було передбачено.

З приводу поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору суд першої інстанції зазначив, що за рахунок судового збору формується доходна частина Державного бюджету України, а однією з функцій заявника, як контролюючого органу, є контроль за наповненням дохідної частини Державного бюджету України. При цьому суд в ухвалі від 28.10.2015 у даній справі зазначав, що відсутність у заявника коштів за відповідним кодом економічної класифікації видатків на сплату судового збору не є тією обставиною, що є підставою для несплати заявником судового збору.

З огляду на викладене, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору залишено судом першої інстанції без задоволення як необґрунтоване і враховуючи, що станом на 14.50 год. 29.10.2015 заявник не усунув недоліки подання, про які йшлося в ухвалі суду від 28.10.2015, подання Приморської ОДПІ повернуто відповідно до ч.4 ст.183-3 КАС України, про що судом першої інстанції прийнято ухвалу у даній справі від 29.10.2015.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Водночас звернення податкового органу до суду із поданням про стягнення податкового боргу є різновидом майнового позову, внаслідок чого суд першої інстанції вірно зазначив, що у частині, яка не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на час звернення заявника з поданням до суду першої інстанції, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Ані наведені норми Закону України «Про судовий збір», ані ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України жодних пільг щодо сплати судового збору за подання для органів Державної фіскальної служби не встановлюють.

За таких підстав суд першої інстанції вірно встановив, що заявник зобов'язаний додати до подання документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

З приводу поданого заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Отже заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи, що держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору, а повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вище вимоги, які ставляться до позовної заяви, позивачем не дотримані, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно залишив подання без руху.

Щодо клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів на підтвердження відсутності додаткового фінансування з державного бюджету і, як наслідок, неможливості сплатити судовий збір, Приморською ОДПІ подано довідку від 27.10.2015, за змістом якої кошти для сплати судового збору кошторисними призначеннями та планом асигнувань на 2015 рік не передбачені.

Суд першої інстанції встановив, що клопотання заявника є необґрунтованим, оскільки відсутність у заявника коштів за відповідним кодом економічної класифікації видатків на сплату судового збору не є тією обставиною, що є підставою для несплати заявником судового збору.

Виходячи із змісту наведених вище норм ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

При цьому згідно ст..86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, приймаючи до уваги, що обставини, пов'язані з фінансуванням Приморської ОДПІ як суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, діяв в межах наданих суду повноважень без порушення норм процесуального законодавства, повно і всебічно з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення поставленого в клопотанні питання.

Невиконання Приморською ОДПІ вимог ухвали суду про залишення подання без руху, а саме: не надання документу про сплату судового збору, є підставою для повернення подання на підставі п.1 ч.3 ст.108, ст.183-3 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваних ухвал правильно застосував норми процесуального права, передбачені ст.204 КАС України підстави для скасування ухвал суду від 28.10.2015 та від 29.10.2015 відсутні, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що заявником не сплачено судовий збір за подання апеляційних скарг на ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 та від 29.10.2015 (заявник мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 2436,00 грн.).

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 відстрочено сплату судового збору відповідно до ст.88 КАС України до 12.01.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що фактично до вказаної дати судовий збір не сплачено, згідно з вимогами ч.2 ст.88, ст..94 КАС України належить до стягнення з Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 2436,00 грн. за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.88, 94, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 808/8490/15 залишити без змін.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі № 808/8490/15 залишити без змін.

Стягнути з Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2436,00 грн. за подання апеляційних скарг.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко