Ухвала суду № 55339728, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12856/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.С. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Національної академії Служби безпеки України - Дівітаєва Івана Івановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Національної академії Служби безпеки України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» Волкова Олександра Юрійовича, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» Юрченка Євгена Станіславовича про визнання протиправною відмови у акцептуванні вимоги та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року, Національна академія Служби безпеки України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» Волкова Олександра Юрійовича, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» Юрченка Євгена Станіславовича, в якому просить: визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Фінростбанк» Волкова Олександра Юрійовича від 09.09.2014 № 1679 у задоволенні вимоги Національної академії Служби безпеки України від 21.08.2014 № 29/15-7701 про сплату суми банківської гарантії в розмірі 53 742,00 грн. шляхом її перерахування на умовах і в строки, передбачені гарантією, на рахунок позивача за такими реквізитами: р/р 37112009000378 в ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 20001823, МФО 820019; визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Волкова Олександра Юрійовича від 17.01.2015 р. № 302 у акцептуванні вимоги Національної академії Служби безпеки України від 21.11.2014 № 29/15-10794 на суму 53 742,00 грн. та включенні її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фінростбанк»; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Юрченка Євгена Станіславовича акцептувати вимогу Національної академії Служби безпеки України на суму 53 742,00 грн. та включити її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фінростбанк»; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фінростбанк» з урахуванням вимоги Національної академії Служби безпеки України на суму 53 742,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» протиправно відмовлено позивачу у сплаті банківської гарантії у розмірі 53 742,00 грн., акцептуванні вимоги на цю ж суму та включенні її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фінростбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 23.10.2014 р. у газеті Верховної Ради України «Голос Україна» № 204 (5954) від 23.10.2014 р. опубліковано оголошення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Волкова Олександра Юрійовича відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.10.2014 р. № 660 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2014 р. № 113.

Згідно з оголошенням, вимоги кредиторів приймалися протягом 30 днів з дня його опублікування в газеті «Голос України» за адресою: проспект Маршала Жукова, 47/3, м. Одеса, 65114.

На підставі виданої ПАТ «Фінростбанк» банківської гарантії № 3322 (гарантійний лист від 02.07.2014 р. вих. № 781) щодо виконання ТОВ «Вастон» зобов'язань щодо підписання за результатами проведення конкурсних торгів договору про закупівлю продукції (лот № 1- бензин А-95 в кількості 28 000 літрів загальною вартістю 409 640,00 грн. (з ПДВ), лот № 2 - бензин А-95 в кількості 23000 літрів загальною вартістю 328 670,00 грн. (з ПДВ), лот № 3 - дизельне паливо в кількості 19000 л загальною вартістю 274 550,00 грн. (з ПДВ)), - 21.11.2014 р. Національною академією СБ України за № 29/15-10794 надіслано уповноваженій особі на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Волкову О.Ю. вимогу з проханням акцептувати її та сплатити забезпечену гарантією ПАТ «Фінростбанк» грошову суму 53742,00 грн. шляхом її перерахування на рахунок позивача за такими реквізитами: р/р 37112009000378 в ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 20001823, МФО 820019.

23.01.2015 р. за вх. № 291нт позивачем отримано повідомлення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Волкова О.Ю. про відмову задовольнити вимогу позивача, у зв'язку із тим, що вимоги не є достатніми для набуття статусу кредитора ПАТ «Фінростбанк». Як наслідок позивача не було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Фінростбанк».

Позивач, вважаючи прийняте рішення протиправним, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (надалі - Закон N 4452-VI) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини 1 статті 11 цього Закону управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

В той же час, порядок ліквідації банку регулюється ст. 44 Закону N 4452-VI, згідно якої Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 45 Закону N 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

За змістом ст. 46 Закону N 4452-VI уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку, відповідно до цьогоЗакону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2014 р. о 12.00 год. комітетом з конкурсних торгів позивача, відповідно до положень Закону України «Про здійснення державних закупівель», здійснено розкриття пропозицій конкурсних торгів щодо закупівлі продуктів нафтопереробки (код предмету закупівлі: 19.20.4, предмет з класифікатору - продукти нафтопереробки, інші; предмет - продукти нафтопереробки, інші (рідкі, за талонами)).

Пунктом 3 розділу ІІІ документації конкурсних торгів, розміщеної позивачем (замовником) на веб-порталі з питань державних закупівель (https://tender.me.gov.ua), передбачалося забезпечення пропозиції конкурсних торгів шляхом надання банківської гарантії.

Розкриття пропозицій конкурсних торгів здійснювалося у присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» ОСОБА_5.

Після розкриття пропозиції ТОВ «Вастон» було встановлено, що, згідно з «Реєстром пропозиції конкурсних торгів з посиланням на номери сторінок» до наданої ТОВ «Вастон» пропозиції, серед інших документів додані: погоджені учасником умови договору про закупівлю товарів за державні кошти; гарантійний лист від 02.07.2014 р. за вих. № 781 про надання ПАТ «Фінростбанк» банківської гарантії № 3322 на суму 53 742,00 грн., згідно з якою ПАТ «Фінростбанк» зобов'язався виплати позивачу будь-яку суму в межах загальної суми гарантії після одержання письмової вимоги, у якій позивач заявляє про те, що ТОВ «Вастон» не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються його пропозицією.

За результатами розкриття пропозицій конкурсних торгів складено протокол № 83 від 03.07.2014 р.

08.07.2014 р. позивачем здійснено оцінку пропозицій конкурсних торгів (протокол № 84), за результатами якої переможцем по лотам № 1 (бензин А-95 в кількості 28000 літрів), № 2 (бензин А-92 в кількості 23000 літрів), № 3 (дизельне паливо в кількості 19000 літрів) було визначено ТОВ «Вастон».

14.07.2014 р. у інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» № 41 опубліковано оголошення № 143684 про акцепт позивачем пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця ТОВ «Вастон» щодо поставки на умовах договору, передбаченого документацією конкурсних торгів, продукції по вищевказаних лотах.

28.07.2014 р., з метою укладення договору про закупівлю, позивачем передано представнику ТОВ «Вастон» два примірники договору про закупівлю продукції.

Зазначений договір ТОВ «Вастон» не було підписано та, як зазначає позивач, його представниками було повідомлено в усному порядку про небажання укладати договір на раніше погоджених умовах.

Позивачем було повторно виготовлено та підписано два примірники договору про закупівлю продукції та надіслано на адресу ТОВ «Вастон».

Однак, станом на 07.08.2014 р. відповідь ТОВ «Вастон» щодо намірів стосовно укладення договору не надійшла.

Зважаючи на вищенаведене, 11.08.2014 р. комітетом з конкурсних торгів позивача, відповідно до положень ч. 3 ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до якої у разі неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув, було проведено повторну оцінку пропозицій конкурсних торгів та акцептовано найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників (протокол № 104).

15.08.2014 р. у інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» № 65 опубліковано оголошення № 155557 про акцепт позивачем пропозицій конкурсних торгів інших учасників.

12.08.2014 р. за вх. № 3204 на адресу позивача надійшли листи ТОВ «Вастон» від 31.07.2014 р. із проханням підписати надіслані документи, серед яких договір про закупівлю товарів за державні кошти.

На думку позивача ТОВ «Вастон» було умисно допущено затягування процедури завершення конкурсних торгів. Крім того, позивач зазначає, що ТОВ «Вастон» змінило умови договору про закупівлю на власний розсуд без погодження з позивачем.

Водночас, відповідно до умов гарантії № 3322 (лист ПАТ «Фінростбанк» від 02.07.2014 р. № 781) ПАТ «Фінростбанк» зобов'язався виплатити позивачеві будь-яку суму в межах загальної суми гарантії 53 742,00 грн. після одержання письмової вимоги, у якій позивач заявляє про те, що ТОВ «Вастон» не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються його пропозицією, у випадку відмови ТОВ «Вастон» від підписання договору про закупівлю після оголошення його переможцем процедури торгів.

З урахуванням наведеного вище, 21.08.2014 р. позивачем було надіслано ПАТ «Фінростбанк» вимогу № 29/15-7701 про сплату суми банківської гарантії в розмірі 53 742,00 грн.

За результатами розгляду вимоги, 15.09.2014 р. на адресу позивача надійшов лист ПАТ «Фінростбанк» від 09.09.2014 р. № 1679, підписаний уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Волковим О.Ю.

Згідно із вищевказаним листом позивачу відмовлено у задоволенні вимоги у зв'язку із порушенням принципалом (ТОВ «Вастон») зобов'язань за даним договором. Так, оскільки останнім не надано грошового забезпечення (покриття) на відповідні рахунки гаранта до 11.08.2014 р., ПАТ «Фінростбанк» було визнано договір гарантії № 3322 від 02.07.2014 р. недійсним.

Також підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача стало те, що останнім не надано: оригіналу відповідного документа про те, що переможцем торгів стало ТОВ «Вастон»; копії письмової відмови ТОВ «Вастон» від підписання договору на закупівлю; листа за підписом керівника ТОВ «Вастон», що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини.

Крім того, у листі зазначено, що вимоги Національної академії Служби безпеки України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є достатніми для набуття статусу кредитора АТ «Фінростбанк».

21.11.2015 р. позивачем надіслано уповноваженій особі на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Волкову О.Ю. вимогу за № 29/15-10794 з проханням акцептувати її та сплатити забезпечену гарантією ПАТ «Фінростбанк» грошову суму 53742,00 грн.

23.01.2015 р. позивачем отримано повідомлення (вх. № 291нт) від уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» Волкова О.Ю. про відмову задовольнити вимогу позивача, оскільки такі вимоги є недостатніми для набуття статусу кредитора банку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 11, 626, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим до виконання.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг регульовано Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III (надалі - Закон N 2664-III).

Згідно із ст. 4 вказаного Закону надання гарантій є фінансовою послугою, яка надається на підставі договору.

Згідно із ст.ст. 560, 563 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до п. 3 гл. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення № 639), сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що погашення банком заборгованості боржника шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з його поточних/депозитних рахунків, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України, здійснюється лише за наявності факту грошового забезпечення гарантії та невиконання боржником обов'язку, забезпеченого гарантією.

Як встановлено, відповідно до п. б) Гарантії № 3322 від 02.07.2014 р. ПАТ «Фінростбанк» зобов'язується виплатити Національній академії Служби безпеки України будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 53 742,00 грн. після одержання ПАТ «Фінростбанк», викладеної на українській мові та, підписаної уповноваженою особою письмової вимоги позивача, у якій останній заявляє про те, що принципал не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються його пропозицією, у таких випадках, зокрема, якщо принципал відмовляється від підписання договору про закупівлю після оголошення його переможцем процедури торгів. ПАТ «Фінростбанк» не відповідає за цією гарантією, якщо протягом дії цієї гарантії позивач змінив умови торгів без відповідної письмової згоди гаранта.

Разом з тим, з пояснень позивача вбачається, що ТОВ «Вастон» свідомо затягував укладення договору про закупівлю товарів до завершення процедури конкурсних торгів та вчинення дій, спрямованих на уникнення стягнення суми банківської гарантії.

При цьому, згідно повідомлення (вих. № 302) від 17.01.2015 р. про відмову задовольнити вимогу бенефіціара вбачається, що ПАТ «Фінростбанк» було визнано договір про надання банківської гарантії № 3322 від 02.07.2014 р. недійсним у зв'язку з порушенням ТОВ «Вастон» зобов'язань за даним договором, а саме ненадання грошового забезпечення (покриття) на відповідних рахунках ПАТ «Фінростбанк» до 11.08.2014 р.

Доказів, які б свідчили про наявність грошового забезпечення (покриття) на відповідних рахунках ПАТ «Фінростбанк» до 11.08.2014 р. матеріли справи не містять.

Водночас, згідно протоколу № 104 від 11.08.2014 р. оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) Національної академії Служби безпеки України, комітетом з конкурсних торгів позивача було проведено повторну оцінку пропозицій конкурсних торгів та акцептовано найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників.

Таким чином, аналіз фактичних обставин справи свідчить про невиконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором Гарантії № 3322 від 02.07.2014 р.

За визначенням статті 3 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III кредитор банку це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до частини другої та третьої ст. 49 Закону № 4452 протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Таким чином, лише за наявності документально підтвердженої вимоги та наведених в ній фактів кредитор може бути включений до реєстру акцептованих вимог.

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність, в даному випадку, спору про право, предметом якого є отримання суми гарантії за договором гарантії № 3322 від 02.07.2014 р.

При цьому, розгляд питання щодо правомірності дій відповідачів, акцептування вимоги позивача на суму 53 742,00 грн. та включення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фінростбанк» можливий лише після встановлення права позивача на отримання суми гарантії та дійсності правочину.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням визначеного позивачем суб'єктного складу відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду адміністративним судом. Однак, оскільки з матеріалів справи вбачається спір про право, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Національної академії Служби безпеки України - Дівітаєва Івана Івановича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 02 лютого 2016 року.

(Повний текст ухвали виготовлено - 28 січня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.