Постанова № 55339727, 21.01.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 січня 2016 року Справа № 814/3951/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: Лушко Т.А.,

представника відповідача: Левкович С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сонар», вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030 до відповідачаМиколаївська митниця Державної фіскальної служби України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017 провизнання протиправними та скаусвання рішення від 24.09.2015р. №504000003/2015/000007/2, картку відмови від 24.09.2015р. №504010000/2015/00031,в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар», звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.01.2016 року, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби № 504060000/2015/000007/2 від 24.09.2015року.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504060000/2015/00031 від 24.09.2015 року.

Свій позов ТОВ «Сонар» мотивував тим, що ним для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які позивач мав можливість надати, тому митний орган неправомірно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості і застосував метод визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав, що дії митниці щодо визначення митної вартості та щодо відмови в прийнятті митної декларації відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, суд приходить до наступного.

14.03.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Бриліант Трейдинг (Шанхай) Ко., Лтд» (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу № 1 (далі - Контракт, арк. спр. 21 - 22), за умовами якого продавець зобов'язується поставляти вантажі (партії товарів) електроізоляційні матеріали покупцеві впродовж часу, вказаному в цьому Контракті. Асортимент, кількість, ціна електроізоляційних матеріалів, ціна усієї партії товарів, валюта платежу, умови платежу і умови постачання обумовлюються в специфікаціях до постачання окремої партії електроізоляційних матеріалів, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

З метою митного оформлення товару позивачем 23.09.2015 року була подана електронна митна декларація № 504060000/2015/002742, до якої були надані наступні документи: контракт купівлі-продажу № 1 від 15.05.2015 року; фактична специфікація № А52 від 16.08.2015 року; коносамент № MSCUEX651481 від 23.08.2015 року; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 40562 від 21.09.2015 року; комерційний рахунок-фактура № SS52 від 17.08.2015 року; пакувальний лист від 17.08.2015 року; страховий поліс № PYIE201531010000009410 від 17.08.2015 року; копія митної декларації країни відправлення від 19.08.2015 року; прайс-лист від 22.05.2015 року; лист Brilliant Trading (Shanghai) Co., Ltd від 22.05.2015 року до прайс-листа; лист Brilliant Trading (Shanghai) Co., Ltd від 18.05.2015 року стосовно оплати за товар.

Митна вартість товару у вищезазначеній митній декларації була заявлена за основним (першим) методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

24.09.2015 року Миколаївською митницею ДФС України прийнято рішення № 504060000/2015/000007/2 про коригування митної вартості товарів, яким здійснено коригування зазначеної у ВМД № 50460000/2015/002742 митної вартості товару «Лакотканина 2210» товщ. 0,15 мм на суму 315,32 USD: з 5395,39 до 5710,71 USD, що становить 6854,60 грн. (по курсу 21,738564 грн. за 1 USD). Тобто відповідачем збільшено вартість товару за 1 одиницю виміру з 7,70 до 8,15 USD (арк. спр. 17).

Рішення про корегування митної вартості товарів обґрунтоване тим, що подані для підтвердження заявленої митної вартості документі містять розбіжності, а саме:

- по товару №8 МД 504060000/2015/002742 від 23.09.2015 року: у прайс-листі від 22.05.2015 року зазначено «Sі1к Cloth 2210 (width. 1.2M), але опис товару «width. 1.2M» не вказано ні в інвойсі № SS52 від 17.08.2015 року, ні в гр. 31 митної декларації;

- у прайс-листі від 22.05.2015 року не зазначено строк дії пропозиції на продукцію виробника;

- не надано банківської довідки щодо оплати вантажу, що передбачено умовами контракту специфікація № А52 від 16.08.2015 року, контракт № 1 від 14.05.2013 року та ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України).

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, декларанту було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови № 50406000/2015/00031 від 24.09.2015 року (арк. спр. 18).

У зв'язку з цим, 24.09.2015 року відповідач направив на адресу позивача повідомлення № 51543 із запитом про надання Митниці додаткових документів, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; договір з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації щодо оплати страхових виплат, щодо здійснення оплати за товар; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші за власним бажанням, відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу країни (арк. спр. 19).

Листом № 058 від 24.09.2015 року позивач засвідчив, що ним подані всі наявні документи для визначення митної вартості по митній декларації № 50460000/2015/002742 (арк. спр. 20).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар» вважає, що Миколаївській Митниці ДФС України було надано вичерпний перелік документів, необхідних для визначення методу митної вартості відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, а саме: за ціною договору (контракту).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У пункті 1 Контракту № 1 від 14.05.2013 року зазначено, що Попередня Специфікація документально обгрунтовує доцільність першого платежу за контрактом. Згідно з умовами Контракту встановлена вартість товарів може бути змінена у разі зміни ваги неділимого вантажу або в інших випадках. Продавець складає Фактичну Специфікацію відповідно до реальної кількості відправлених товарів, якій присвоюється такий же номер і дата, як у Попередній специфікації. Сума Контракту складається з загальних сум усіх Фактичних специфікацій, які с невід'ємною частиною цього Контракту.

З наведеного випливає, що саме Фактична специфікація є визначальною щодо ціни товару, а Попередня специфікація слугувала лише підставою для здійснення часткової передплати за товар. Тому у позивача під час митного оформлення товару не було необхідності у поданні Попередньої специфікації.

Наявність попередньої переплати у розмірі 30% від суми поставки не є свідченням того, що позивач оплатив товар у повному обсязі, тому у надані банківського платіжного документу щодо підтверджував авансовий платіж, також не було необхідності. Відсутність платіжного документу про авансовий платіж людним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості товару.

У Запереченні відповідач зазначив, що за основу взята прийнята митним органом вартість операції з подібними товарами, які продано па експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього на рівні 8,15 USD, але в якості обґрунтування цього доводу навів лише один приклад - митна декларація від 13.03.2015 № 504060000/2015/000994, відповідно до якої позивач здійснив розмитнення аналогічного товару.

Як зазначив позивач, ця дана поставка мала місце у березні 2015 року, після чого з урахуванням мирової тенденції до зниження цін па нафту та енергоресурси, про що зазначені у листі до прайс-листа від 22.05.2015 року, виробник знизив ціну, тобто зменшення ціни на товар було обумовлено волевиявленням сторін Контракту.

Відповідно до п. 1 ст. 57 МК визначення митної вартості товарів; які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів; які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем не наведено обгрунтованих доводів вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та у встановлений законом спосіб не обгрунтовано неможливість визначення митної вартості за наявними документами, а саме, за ціною Контракту № 1 від 13.05.2013 року.

Натомість позивач надав достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей і дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому висновок відповідача щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості товару є необґрунтованим.

Неподання Товариством з обмежено відповідальністю «Сонар», витребуваних Миколаївською митницею ДФС України документів не звільняє відповідача від обов'язку визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом на підставі наявних відомостей, зокрема, документів, наданих позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті Покупцем на користь Продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби № 504060000/2015/000007/2 від 24.09.2015року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504060000/2015/00031 від 24.09.2015 року.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» (код ЄДРПОУ 24790030) судовий збір у сумі 2436,00 грн., сплачений платіжними дорученнями № 1191 від 27.10.2015 року на суму 1218,00 грн. та № 1252 від 09.11.2015 року на суму 1218,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39536431).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 26 січня 2016 року.