Постанова № 55339579, 21.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2016 року № 826/24339/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАПЕІ Україна» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МАПЕІ Україна» (надалі - ТОВ «МАПЕІ Україна», позивач) до Київської міської митниці ДФС (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.05.2015р. №100270002/2015/00038.

Свої позовні вимоги ТОВ «МАПЕІ Україна» обґрунтовує тим, що товар повинен переміщуватись через митний кордон України у митному режимі реімпорту, оскільки відсутні труднощі щодо ідентифікації цього товару як такого, що раніше був експортований.

Позивач вважає відмову в митному оформленні товарів у режимі реімпорту протиправною, оскільки відповідно до положень ст.78 Митного кодексу України частина товару повернулась на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення її за межі цієї території у митному режимі експорту та перебуває у такому самому стані, в якому вона оформлена у митний режим експорту, окрім того товар був розміщений під митним контролем на митному складі та не переходив у власність покупця даного товару.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що картка відмови складена у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки засоби ідентифікації при вивезенні товару не застосовувались та документи, які були надані декларантом до митного оформлення не дають можливість однозначно ідентифікувати товар.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Між ТОВ «МАПЕІ УКРАЇНА» та нерезидентом ТОВ «ДЕМАСІ» укладено контракт №1 від 11.09.2014р., відповідно до якого ТОВ «МАПЕІ УКРАЇНА» в якості Продавця зобов'язувалось продати ТОВ «ДЕМАСІ» (Покупець) продукцію, кількість, асортимент та вартість якої визначається в інвойсах. Валютою контракту визначено євро.

На підставі інвойсу від 28.04.2015р. №1 на умовах 100% передоплати Продавцем експортовано покупцю товар на загальну суму 30 589,50 євро.

Митне оформлення в режимі експорту проведено підрозділом митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС за електронною митною декларацією (ЕМД) від 28.04.2015р. №100270002/2015/579822.

Як зазначає позивач при перевірці поставленого товару Покупець виявив, що помилково замовлено більшу кількість вантажу, ніж це було потрібно.

ТОВ «ДЕМАСІ» звернулося до ТОВ «МАПЕІ УКРАЇНА» з проханням про повернення частини поставленого товару на суму 20 580,00 євро., сторонами досягнуто домовленості про повернення вказаної частини товару на умовах, що зазначені в додатку №2 від 01.05.2015р. до контракту №1 від 01.09.2014р.

Зокрема, частину вантажу, що підлягала поверненню ТОВ «МАПЕІ Україна» за умовами додатку №2 від 01.05.2015р. до контракту №1 від 01.09.2014р. ТОВ «ДЕМАСІ» 04.05.2015р. розмістило на митний склад «ЛІЛО-1» на тимчасове зберігання під митним контролем.

На митному складі даний вантаж перебував до 11.05.2015р. після чого його оформлено в митному режимі реекспорта на адресу ТОВ «МАПЕІ УКРАЇНА».

Позивач 15.05.2015р. через уповноваженого представника (ТОВ «І.Т.С.», згідно з умовами договору-доручення про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2012р.) подав до підрозділу митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС ЕМД №10027002/2015/273001 для ввезення в Україну вказаного товару в режимі реімпорт.

Під час проведення митного контролю посадові особи митниці провели перевірку вантажу шляхом проведення 100% митного огляду.

За результатами контролю складено акт митного огляду №100270002/2015/00565 від 15.05.2015р., за результатами якого посадовими особами відповідача відмовлено у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з оформленням відповідної картки відмови в прийнятті митної декларації за №100270002/2015/00038 від 15.05.2015р.

Підставою для відмови у митному оформленні в картці відмови зазначено: «МД не може бути поміщена в митний режим реімпорту у відповідності до п.3 ч.2 ст.78 Митного кодексу України, оскільки не виконуються умови ч. 1 ст. 79 Митного кодексу України. Згідно наданих документів, для підтвердження вивезення товарів за межі митної території України та інформації, що міститься у ЄАІС ДФС, засоби ідентифікації (відповідно до ст. 326 ч. 2,3 Митного кодексу України) при вивезенні не застосовувались; документи, які були надані декларантом до митного оформлення ЕМД ЕК 10 від 28.04.2015р. №100270002/2015/579822 не містять відомостей що дають можливість однозначно ідентифікувати товар (відповідно до ст.326 ч 3 Митного кодексу України)».

Також, в картці відмови зазначено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації а саме: «подання митному органу нової митної декларації, заповненої належним чином з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», вимог розділу V Митного кодексу України та акту митного огляду №100270002/2015/00565 від 15.05.2015р.».

Як зазначає позивач у позовній заяві, для економії часу і недопущення затримки товару на митному кордоні ТОВ «МАПЕІ Україна» подало митну декларацію на ту саму продукцію, але вже в митному режимі імпорту.

Митне оформлення проведено за ЕМД №100270002/2015/254592 від 15.05.2015р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 77 МК України реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 78 МК України, митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим.

У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які:

1) були вивезені за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового вивезення;

2) були вивезені за межі митної території України у митному режимі переробки за межами митної території та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання;

3) були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що режим реімпорту може бути застосований до товарів, що зберігаються під митним контролем та які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту та перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, режим експорту для даних товарів (код УКТЗЕД 3921909000 «Термопластична еластомірна лужностійка стрічка товщиною 1,2мм з прогумованого поліестеру армована нетканним матеріалом для замонолічування та еластичної герметизації будівельних швів Mapeband, шириною 120мм в рулонах по 50п.м-294шт; Торговельна марка Мареі, Країна виробництва: СН Виробник: Мареі s.р.А.». обрано 28.04.2015 року.

У зв'язку із невиконанням зовнішньоекономічного контракту (поставкою зайвої кількості товару) товар, що реімпортується був розміщений під митним контролем на митному складі та не переходив у власність покупця даного товару (ТОВ «ДЕМАСІ»).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, якісні характеристики та вага експортованого та реімпортованого товару однакові, позивач більше не поставляв ідентичного товару ТОВ «ДЕМАСІ», реімпорт здійснений на підставі того ж контракту, за яким відбувся експорт, згідно додатку №2 від 01.05.2015р., в якому вказано про повернення товару. Про вказане свідчить зміст графи 44 у ЕМД експорту, реімпорту та імпорту.

Позивач під час декларування товару в режимі реімпорт подав документи, за якими здійснено експорт товару (контракт №1 від 01.09.2014р., інвойс на поставку товару від 28.04.2015р.), а також ЕМД, на підставі якої здійснено експорт товару.

ТОВ «МАПЕІ Україна» повернуло нерезиденту попередню оплату повернутого товару, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №183 від 22.05.2015р. При цьому ціна одиниці товару при експорті та реімпорті однакова.

Окрім того режим реімпорту обрано 15.05.2015р., отже, встановлений шестимісячний строк станом на дату подання декларації про реімпорт товарів позивачем не пропущений.

Суд також зазначає, що опис товару, що підлягав реімпорту, в декларації повністю ідентичний опису даної частини товару в декларації експорту, за виключенням кількості та ваги товару (в режим реімпорт передавалась менша кількість товару), що підтверджується результатами 100% митного огляду, відображеними в акті митного огляду №100270002/2015/00565 від 15.05.2015р.

Під час проведення митного огляду відповідність характеристик товарів даним, зазначеним у митній декларації було повністю підтверджено, про що свідчать відмітки в п.8.3.3 акту митного огляду.

Проте згодом, при відмові у митному оформленні, відповідач в протиріччя з підтвердженими результатами митного огляду дійшов до висновку, що даний товар не є ідентичним товару, який місяць назад переміщувався в режимі експорту.

У письмових запереченнях, наданих відповідачем суду, митний орган в обґрунтування законності заповнення картки відмови зазначає, що засоби ідентифікації при вивезенні не застосовувались та документи, які були надані декларантом до митного оформлення не дають можливість однозначно ідентифікувати товар, проте вказані доводи повністю спростовуються доказами, наданими позивачем до суду.

Отже, враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що відповідачем безпідставно та всупереч вимогам закону, без належного обґрунтування складено картку відмови від 15.05.2015р. №100270002/2015/00038, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МАПЕІ Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.05.2015р. №100270002/2015/00038.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАПЕІ Україна» (код за ЄДРПОУ 33740357) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко