Ухвала суду № 55331926, 28.01.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.01.2016

Справа № 320/7155/15-ц

Провадження № 2-п/320/14/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

при секретарі Луценко П.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1,

позивачки ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 21 грудня 2015 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, та було стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісяця, починаючи стягнення аліментів з 17 серпня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18 листопада 2029 року.

14 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, та просить призначити справу до розгляду в загальному порядку, вказуючи на те, що дану справу було призначено до розгляду на 21.12.2015 року, однак він не отримував судової повістки про виклик до суду, а також взагалі не отримував позовну заяву та додані до неї матеріали, оскільки перебував в зоні АТО. Про існування вищезазначеного заочного рішення він дізнався з телефонної розмови зі слів своєї співмешканки, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, позовні вимоги позивачки він вважає незаконними та не обґрунтованими, оскільки сума грошових коштів, яка підлягає сплаті в якості аліментів значно завищена, судом не враховано його матеріальний стан, те що він є безробітним та офіційно отримує допомогу по безробіттю. Його середній дохід становить 1000 гривень на місяць, тому він не має змоги весь свій дохід віддавати в якості аліментів колишній дружині.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свою заяву про перегляд заочного рішення та просив її задовольнити, посилаючись на підстави викладені в заяві.

Позивачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач не надав жодних доказів про поважність причин його неявки в судове засідання чи про наявність перешкод до такої явки. У заяві відповідач посилається на те, що повісток у судове засідання він не отримував,оскільки перебував у зоні АТО, проте жодних документів підтверджуючих дану обставину він до суду не надав. Відповідач не надав до суду жодних довідок з місця проживання, які б вказували на його перебування у Донецькій області на час слухання даної справи. Окрім того,матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що він нібито не знав про дату слухання справи, оскільки в справі містяться повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма, які свідчать про належне повідомлення відповідача про дату і час слухання справи. Відповідач працює неофіційно у м. Мелітополі по вул. Дзержинського на складах торговим представником та отримує щомісячну заробітну плату у розмірі 5000 грн. в середньому. Тому відповідач має змогу сплачувати на свою ж доньку аліменти на її утримання у розмірі 1000 гривень щомісячно. Враховуючи викладене просять відмовити в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки відсутня сукупність обставин, про які йде мова в ст. 232 ЦПК України та залишити без змін заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 21.12.2015 року по цій цивільній справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та додані до неї матеріали, суд вважає, що у заява відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення задовольнити її або залишити заяву без задоволення.

Згідно вимог ст.232 ч. 1 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причину неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 по справі був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення йому поштового відправлення, яким йому було надіслано копію позову з доданими до нього матеріалами та судова повістка-повідомлення про призначення розгляду справи на 01.12.2015 року о 10-30 год., а також підтверджується двома телефонограмами на його особистий номер мобільного телефону097-821-54-35 (а.с. 14-15,18). Відповідач також підтвердив у судовому засіданні про отримання ним особисто телефонограм про призначення слухання справи на 17.12.2015 року на 09-30 год. та 21.12.2015 року на 09-45 год.

Однак, в судові засідання призначені на 01.12.2015 року, 17.12.2015 року та 21.12.2015 року відповідач не зявився, заяви про розгляд справи за його відсутністю та заперечень на позов не надав.

Крім того, в разі неможливості прибуття в судове засідання з поважних причин, відповідач мав можливість сповістити суд за номером телефону, з якого отримував телефонограми про дати слухання справи, але від нього не надходило будь-яких повідомлень про неможливість прибуття в судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Посилання відповідача на те, що він 21.12.2015 року не міг зявитися до суду з поважних причин, суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні він не надав жодного доказу, який підтверджує цей факт. Свої посилання на те, що він перебував у зоні АТО, відповідач пояснив тим, що на день розгляду справи перебував у с.Несмачне Великоновосілківського району Донецької області та не міг приїхати до суду.

В той же час, зі слів відповідача судом було встановлено, що він постійно мешкає у АДРЕСА_1, зі своєю співмешканкою, а за місцем його реєстрації у с.Октябрь Великоновосілківського району Донецької області проживає його бабуся, у якої він інколи буває.

Таким чином судом встановлено, що відповідач мав можливість надати наявні в нього докази, що мають істотне значення по справі, до розгляду справи по суті, оскільки тричі повідомлявся про призначення справи до розгляду.

Крім того, відповідач посилається на відсутність в нього роботи, як на обставину, яку мав врахувати суд для правильного вирішення справи. Однак, суд не вважає дану обставину такою, що має істотне значення для вирішення справи, а до того ж, при вирішенні справи по суті, суд врахував цю обставину, оскільки про неї зазначила сама позивачка, обгрнтовуючи свої вимоги про стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 60, 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області в загальному порядку, а саме, протягом 10 днів шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Строк на апеляційне оскарження заочне рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.В. Горбачова