Ухвала суду № 55329600, 01.02.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25911/15-ц

УХВАЛА

01 лютого 2016 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Баряк А.С. при розгляді матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації.

01.02.2016 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення зустрічного позову, зазначивши, що з огляду на ціну зустрічного позову, яка становить 561475,65 грн., в разі задоволення позовних вимог за зустрічним позовом і відмову у задоволенні вимог за первісним позовом, відсутність забезпечення зустрічного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частка квартири по вул. Пушкіна, 25/3 в м. Вінниці, в силу чого, просить суд забезпечити зустрічний позов, шляхом накладення арешту на 1/2 частки квартири по вул. Пушкіна, 25/3 в м. Вінниці

Розглянувши заяву, вивчивши письмові матеріали справи, приходжу до такого висновку:

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зміст зустрічної позовної заяви зазначає, що предметом відповідного позову є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 561475 грн. 65 коп. (а.с. 45-47), при цьому вимога за зустрічним позовом обгрунтовується необхідністю поділу спільного майна подружжя, а саме: автомобіля «LEXUS RX 350» 2011 року випуску, 1/2 частки якого, виходячи із позиції позивача, становить 561475 грн. 65 коп., з огляду на те, що згідно доданих до зустрічної позовної заяв копій Облікових карток транспортного засобу (а.с. 50, 51) власником транспортного засобу «LEXUS RX 350» 2011 року випуску, починаючи з 14.02.2012 року був саме позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2, а після ОСОБА_2, починаючи з 06.06.2014 року власником такого автомобіля є ОСОБА_3, яка не є стороною по даній справі, беручи до уваги те, що суду не надано жодних доказів того, що відповідачу по зустрічному позову: ОСОБА_1, належить 1/2 частки квартири по вул. Пушкіна, 25/3 в м. Вінниці, додержуючись принципу диспозитивності, суд вважає, що вимога позивача за зустрічним позовом про забезпечення даного позову щодо стягнення компенсації від продажу належного йому автомобіля «LEXUS RX 350» 2011 року випуску шляхом накладення арешту на 1/2 частки квартири по вул. Пушкіна, 25/3 в м. Вінниці без зазначення власника такої частки нерухомого майна, що обєктивно унеможливлює суд встановити власника майна, на яке просить заявник накласти арешт, є необґрунтованою та безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_2

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя