Рішення № 55329413, 25.01.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1633/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 до ОСОБА_3, Вінницька область, Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Леніна, 147 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 20.02.2007, ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 4430 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, становлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно статей 526, 527,530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку вчасності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Згідно п. 4.6 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Згідно п. 5.2 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 30.06.2015 має заборгованість 19571,08 грн., яка складається з наступного: 4425,86 грн. - заборгованість за кредитом, 10977,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2759,58 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 908,15 грн. - штраф (процентна складова), які позивач просить стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує і на його задоволенні наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_1, яка діє за довіреністю (а.с. 33), позовні вимоги заперечила в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції суду пояснила, що ПАТ КБ «Приватбанк» з її довірителем не укладав кредитної угоди (договору), як заявлено позивачем у позовній заяві, а відтак не могли бути визначені чітко умови користування та наслідки неналежного виконання зобов'язань за користування карткою, тому застосування банком штрафних санкцій безпідставне та являється незаконним.

Обов'язкові платежі за основним боргом, а саме за отриманими сумами із кредитної картки, комісії при знятті грошових коштів та відсотки за користування позичковими коштами, які згідно загальних умов банківських договорів повинні були нараховуватись на залишкову суму основного боргу, були повністю виконані станом на 01.01.2010, за даними довідки банку про рух коштів по картці, надалі нарахування банком різних надуманих санкцій мали б бути припиненні, що випливає з розрахунку представленого банком, і відображено в рядку 48, колонка 6. Всього було отримано з картки за період із 21.02.07 по 31.12.08 грошових коштів 9107,80 грн. При цьому погашено основного зобов'язання станом на 01.03.2011 в сумі 9221,45грн., на 01.01.2012, в сумі 10521,45 грн. В свою чергу, зняття коштів після 01.01.2009 не відбувалось, оскільки вийшов термін дії картки та вона була заблокована банком.

Отже, кредитор ПАТ КБ «Приватбанк», надав довідкою інформації про фактичний перерозподіл внесених сум коштів на погашення заборгованості за власними безпідставними діями. За розрахунком заборгованості, наданим позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви, нарахованих та сплачених відсотків, пені, штрафів продовж періоду із 20.02.2007 по 30.06.2015, загальна заборгованість складає 19571грн.08коп., проте такий розрахунок суперечить нормам діючого законодавства України, як за безпідставністю нарахувань, так і за терміном застосування часу.

Зроблений аналіз розрахунків про отримання грошових коштів з картки, виключно на підставі документів (довідок) банку, впродовж двох 2007-2008 рр. та виконання зобов'язань, погашення заборгованості за основним боргом та відсотками впродовж п'яти (2007-2011рр.) років свідчить про те, що за період користування коштами, її довірителем були виконані всі зобов'язання, які зумовлювались правилами користування кредитною карткою, станом на 01.01.2010. З яких, 9107,80 грн. отримана сума кредиту, (рядок 34а, кол. 4), 8821,45 грн. сума зарахована, (рядок 34а, кол. 6), 222,37 грн. службова операція (ряд. 34а, кол. 7), 2010,12грн. «издательская» комісія (ряд. 34а, кол. 4), 11053,94 грн. Переплата по основному зобов'язанню станом на 01.01.2010 складає 1946,14 грн. (11053,94 - 9107,80), також повністю сплачено суми комісії за зняття коштів 203,30 грн. та суми відсотків за користування позичковими коштами 2825,17 грн..

Тому, вважає, що, кредитор, самостійно змінивши призначення платежу та зарахувавши кошти в сумі 222,37 грн. та 2010,12 грн. на власні вигоди, не передбачувані умовами користування картками, навмисне створив неіснуючу заборгованість позичальнику.

Впродовж 2011 року відповідачем ще повернуто 1700,00 грн. на рахунок кредитора на безпідставні вимоги кредитора ПАТ КБ Приватбанк».

Вважає, що заборгованість заявлена ПАТ КБ «Приватбанк» за позовом, обрахована за придуманою банком формою розрахунку, підпис на розрахунку не розшифрований, без прізвища відповідального працівника, а саме спеціаліста з кредитування, вважати належним доказовим документом не можна. Аналіз розрахунків, виконаний на підставі довідки банку, свідчить про переплату в сумі 3646,14 грн. за основним зобов'язанням, а не про заборгованість за позовом 19571,08 грн., яку банк продовжує, без огляду на розгляд справи Тульчинським районним судом, нараховувати та момент подання довідки 10.11.2015 сума заборгованості вже складає 20305,96грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до заяви б/н від 16.02.2007, ОСОБА_3 отримав кредит. Однак сума кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та сплата відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості, у представленій позивачем копії заяви не вказана. (а.с. 7). Також у вказаній заві зазначено, що кредитний ліміт в сумі 250 грн. Базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році.

Строк дії картки встановлено 02 / 09.

Платіжну картку відповідач отримав 12.03.2007, і відповідно в цей же день було відкрито рахунок.

Кінцевим терміном повернення кредиту встановлено, закінчення строку дії картки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

При зміні кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання заяви є згодою позичальника щодо прийняття розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач в представленій заяві надав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також Тари складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Вказані обставини дають суд підстави вважати, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 634 ЦК України сторонами було укладено договір приєднання. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

На підставі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Оцінюючи доводи сторін, судом також встановлено, що зобовязання відповідача перед позивачем повністю виконані станом на 01.01.2010, що відображено в рядку 48, колонка 6. За період із 21.02.07 по 31.12.08 відповідачем було отримано грошових коштів 9107,80 грн. При цьому погашено основного зобов'язання станом на 01.03.2011 в сумі 9221,45грн., на 01.01.2012, в сумі 10521,45 грн.

Після припинення дії картки, тобто з 01.01.2009, зняття коштів з картки не відбувалось, оскільки вийшов термін дії картки і вона була заблокована банком.

Із представлених сторонами розрахунків про отримання грошових коштів з картки, впродовж 2007-2008 рр. та виконання зобов'язань, погашення заборгованості за основним боргом та відсотками впродовж 2007-2011рр. років, вбачається, що за період користування коштами, відповідачем були виконані зобов'язання, які обумовлювались правилами користування кредитною карткою, станом на 01.01.2010. З яких, 9107,80 грн. отримана сума кредиту, 8821,45 грн. сума зарахована, 222,37 грн. службова операція, 2010,12 грн. комісія. Також відповідачем повністю сплачено суми комісії за зняття коштів 203,30 грн. та суми відсотків за користування позичковими коштами 2825,17 грн.

В 2011 відповідачем повернуто банку 1700,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 10 ч. 3 (якою визначено принцип змагальності сторін), ст. 61 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1ст. 212 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 57 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, що відображено в ст. 11 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в зв'язку із недоведеністю позивачем обставин зазначених в позовній заяві. Натомість представником відповідача в повному обсязі доведенні обставини щодо виконання зобовязань її довірителем, з представленням відповідних розрахунків. Вказані обставини позивачем не спростованні в зв'язку із неявкою в судому засідання, однак реалізацією свого права щодо розгляду справи у відсутність представника.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з відмовою в позовних вимогах, судові витрати понесенні позивачем залишаються за стороною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 60-64, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 до ОСОБА_3, Вінницька область, Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Леніна, 147 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати з оплати судового збору залишити за стороною.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 29.01.2016.

Суддя