Рішення № 55327861, 26.01.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22631/15-ц

провадження № 2/753/1743/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Комаревцевої Л.В.

за участі секретаря - Драгой В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», треті особи: АКІБ «УкрСиббанк», Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Дарницьке районне управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», АКІБ «УкрСиббанк» зняти арешт з майна, в т.ч. легковий автомобіль Skoda Octavia Tour 1.6 рік випуску, колір бежевий, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, (який належить на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.11.2006 ОСОБА_2.), який був накладений 29.04.2015 11:43:10 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві-Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, з зміною обтяжувача на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код 38750239 та з зміною підстави обтяження: Договір факторингу №17 від 20.04.2015, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», АКІБ «УкрСиббанк» на користь позивача судовий збір в сумі 487,20 грн.

Позивач вказує, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.03.2013 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» кредитну заборгованість в сумі 153 582,62 грн., яке в подальшому, за заявою стягувача, направлено на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції.

18.09.2015 та 23.09.2015 під час виконавчого провадження, відкритого по вищезазначеному рішенню суду, позивачем повністю сплачено на депозитний рахунок виконавчої служби всю суму боргу та виконавчий збір.

В подальшому, постановою держаного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві від 07.10.2015 звільнено з під арешту все майно боржника, на яке накладено арешт постановою державного виконавця від 28.10.2013.

В вересні 2015 під час продажу автомобіля, позивачу сало відомо, що на його автомобіль накладено арешт до 2020 року. У отриманому у нотаріуса витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 48390993 від 24.11.2015 вказано підставу обтяження: договір факторингу №17 від 20.04.2015, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Позивач зазначає, що договір факторингу є недійсним, з моменту його укладання, оскільки позивач повністю сплатив кредитну заборгованість АКІБ «УкрСиббанк», стягнуту за рішенням суду. Крім того будь-які договірні відносини між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відсутні, оскільки зазначений відповідач не повідомляв позивача про укладений 29.04.2015 договір факторингу, не звертався до нього з повідомленням про сплату будь-яких сум за договором факторингу. Зазначений договір не є підставою для обтяження у реєстрі. Відповідачі безпідставно не знімають арешт на автомобіль, чим порушують права позивача. За викладених обставин, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, з врахуванням письмових заперечень зазначила, що 20.04.2015 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем перейшло до відповідача. В зв'язку з тим, що позивач не виконував належним чином тривалий час вимоги кредитного договору, не сплачував за кредит, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.03.2013 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» кредитну заборгованість в сумі 153 582,62 грн., що еквівалентно 17934,21 дол. США. Натомість, внаслідок знецінення національної валюти ОСОБА_2 фактично було сплачено 6597,06 дол. США. Разом з тим, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦПК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526,559 ЦК України. Оскільки по кредитному договору продовжувались нараховуватись відсотки, в зазначеному зобов'язанні було фактично здійснено заміну кредитора за договором факторингу, до відповідача перейшло право вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 532 357,71 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань, відповідачем було здійснено заставу легкового автомобіля Skoda Octavia Tour 1.6 рік випуску, колір бежевий, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, (який належить на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.11.2006 ОСОБА_2.). та з зміною підстави обтяження: Договір факторингу №17 від 20.04.2015, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». За викладених обставин, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги. Просив суд зобов`язати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», зняти арешт з майна, в т.ч. легковий автомобіль Skoda Octavia Tour 1.6 рік випуску, колір бежевий, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, (який належить на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.11.2006 ОСОБА_2.), який був накладений 29.04.2015 11:43:10 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві-Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, з зміною обтяжучала на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код 38750239 та з зміною підстави обтяження: Договір факторингу №17 від 20.04.2015, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Стягнути з відповідача судові витрати. За викладених підстав, просив виключити з числа відповідачів АКІБ «УкрСиббанк», Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві, оскільки до зазначених осіб не має позовних вимог, залишивши їх у справі третіми особами, що в подальшому задоволено судом. По суті позовних вимог представник позивача вказує, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006. Зауважує, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19.03.2013, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» кредитну заборгованість в сумі 153 582,62 грн. виконувалось тривалий час, оскільки у ОСОБА_2 не було коштів на сплату кредиту. Вважає, що позивач в повній мірі виконав свої зобов'язання сплативши зазначену суму на депозитний рахунок виконавчої служби, яка, в зв'язку з заміною сторони виконавчого провадження по ухвалі суду в цивільній справі № 753/17910/15-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, була перерахована через деякий час на рахунок відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Що стосується заперечень відповідача про те, що сума в рішенні була стягнута в розмірі 153 582,62 грн., що еквівалентно 17934,21 дол. США, натомість, внаслідок знецінення національної валюти ОСОБА_2 фактично було сплачено 6597,06 дол. США, представник позивача вказує, що рішення суду виконано, постанову про закінчення виконавчого провадження відповідачем не оскаржено. За викладених обставин, у позивача відсутні будь-які зобов'язання за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006, укладеним з АКІБ «УкрСиббанк», так як кредитну заборгованість погашено в повному обсязі. Крім того, позивач не отримував договору факторингу № 17, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем перейшло до відповідача. Відповідач не повідомляв позивача про наявність заборгованості по вищезазначеному кредитному договору, з неправомірних підстав нарахована заборгованість. Вважає даний договір недійсним з моменту його укладання. Крім того, представник позивача зауважує, що ТОВ «ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не має ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями. За викладених обставин, просить задовольнити уточнені позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні підтримав уточнення позовних вимог, викладене його представником.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечуючи проти задоволення позову зазначила, що сума заборгованості у позивача за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006 становить 532357,71 грн. В зазначену суму було враховано відсотки, які нараховані АКІБ «УкрСиббанк» за порушення сплати грошового зобов'язання, до укладання договору факторингу. Оскільки до відповідача, за договором факторингу перейшло право вимоги по зазначеному кредитному договору, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості, враховуючи стягнення відсотків, які нараховані банком. Дана справа за даними отриманими з сайту Судова влада призначена до судового розгляду. В якості забезпечення виконання зобов'язань, відповідачем було здійснено заставу легкового автомобіля Skoda Octavia Tour 1.6 рік випуску, колір бежевий, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, (який належить на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.11.2006 ОСОБА_2.). та з зміною підстави обтяження: Договір факторингу №17 від 20.04.2015, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Крім того, представник відповідача зауважує, що повідомлення про відступлення права вимоги за зазначеним кредитним договором та вимога про погашення заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України були направлені на адресу позивача. Що стосується сплати ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 153 582,62 грн., стягнутої за рішенням суду, представником відповідача даний факт не оспорюється. За викладених обставин, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.03.2013 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» кредитну заборгованість в сумі 153 582,62 грн. (а.с.11), яке в подальшому, за заявою стягувача, направлено на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.10.2015 замінено сторону виконавчого провадження з АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

07.10.2015 постановою старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві ОСОБА_4 звільнено з під арешту все майно боржника, на яке накладено арешт державним виконавцем в рамках даного виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_5 від 20.01.2016 закінчено виконавче провадження по виконавчому листу № 2602/4351/12, виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з наступних підстав. Згідно платіжного доручення № 3759 від 16.11.2015, №3474 від 28.09.2015, №3475 від 28.09.2015 борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачено в повному обсязі.

20.04.2015 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем перейшло до відповідача. Згідно платіжного доручення № 1910 від 20.04.2015 відповідачем було сплачено АКІБ «УкрСиббанк» 7 225 161,83 коп., призначення платежу: фінансування під відступлення права вимоги, згідно договору факторингу № 17 від 20.04.2015.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору право вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються, (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день підписання цього договору.

20.04.2015 позивачу було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги та вимога про погашення кредитної заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України на суму 532357,71 грн.

В той же час, як вбачається з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 8-9) 29.04.2015 11:43 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було здійснено заміну обтяжувала з АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», підстава договір факторингу № 17 від 20.04.2015.

Представник позивача зазначає, що повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про погашення кредитної заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України на суму 532357,71 грн. позивач не отримував. Будь-які відносини з відповідачем по кредитному договору відсутні. Зазначений договір факторингу є недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Ч.2 цієї статті передбачено, що у цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Разом з тим, відповідно до п. 10.12 кредитного договору № 11084705000 від 27.11.2006 зазначено «уклавши цей договір позичальник надає банку згоду передавати права і обов'язки Банку за даним договором третій особі, без отримання на це додаткової згоди позичальника» Крім того, направлення вимоги про погашення кредитної заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України є правом відповідача, яке в даному випадку ним реалізовано шляхом направлення даної вимоги. Суд приймає до уваги наданий список № 12457-5857 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленнями, як надану інформацію про предмет доказування. За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність порушень прав позивача в зв'язку з укладанням договору факторингу.

Як встановлено в судовому засіданні, під час примусового виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості представник позивача пояснив, що тривале невиконання судового рішення обумовлене відсутністю коштів у позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень учасників процесу, встановлено, що позивачем рішення суду про стягнення заборгованості виконано, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій, платіжних доручень про перерахування коштів відповідачу.

Проте, як вбачається з умов кредитного договору, п. 1.1 зазначено, що Банк зобов'язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 17515,00 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Проте, на думку суду вказані обставини не свідчать про належне виконання позивачем умов Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №11084705000 від 27 листопада 2006 року. З аналізу вказаного кредитного договору, а саме п. 1.2.3. договору кредит вважається повернутим у разі зарахування грошових коштів спрямованих на погашення кредиту, нарахованих за користування процентів, можливих штрафних санкцій, що визначені цим договором, в повному обсязі на рахунок Банку.

Згідного витягу з реєстру боржників до Договору Факторингу № 17 від «20» квітня 2015 р. в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 20.04.2015 року у нього наявна заборгованість в розмірі 25 280,96 доларів США (в гривневому еквіваленті - 532 357,71 грн.), яка складається з суми простроченого основного боргу за кредитом - 13 104,56 доларів США (275 951,29 грн.), суми нарахованих процентів - 418,61 доларів США (8 814,94 грн.), суми прострочених процентів - 11 757,79 доларів США (247 591,47 грн.).

Враховуючи викладене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦПК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст.ст. 526,599 ЦК України.

Таким чином, оскільки позивач тривалий час виконував рішення суду, АКІБ «УкрСиббанк» нараховував відсотки відповідно до умов кредитного договору за порушення сплати грошового зобов'язання. Тому доводи представника позивача про те, що сплата коштів за кредитним договором фактично припинила грошове зобов'язання не узгоджується з вимогами положень вищезазначених статей та умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про заставу» застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1. ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Ст. 4 цього ж Закону виділено публічні та приватні обтяження. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З аналізу Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №48390993 від 24.11.2015 року слідує, що 01.12.2006 року зареєстровано приватне обтяження (тип: застава рухомого майна) №4151007 на підставі Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №11084705000 від 27 листопада 2006 року. Об'єктом обтяження є автомобіль легковий, Легковий автомобіль SKODA Octavia Tour 1.6., рік випуску 2006, колір бежевий, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_2.

29.04.2015 року реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано внесення змін до запису, яким вилучено обтяжувача: АКІБ «УкрСиббанк» та додано обтяжувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на підставі Договору факторингу, 17, 20.04.2015 року. Такі дії державного реєстратора не суперечать закону та відповідають положенням п. 2.5. договору факторингу, відповідно до якого до Фактора перейшли усі права Клієнта за усіма Договорами забезпечення.

Судом встановлено, що 20 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (далі - ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ») та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11084705000 від 27.11.2006 року укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 перейшло до відповідача.

Твердження позивача та представника позивача про недійсність договору факторингу з моменту його укладення не підтверджені жодними доказами.

З такими доводами Позивача погодитись не можна, оскільки вони суперечать нормам чинного зобов'язального права.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Системний аналіз норм зобов'язального права дає підстави зробити висновок про те, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва і можливе на будь-якій стадії процесу - як до ухвалення судового рішення у спірних правовідносинах, так і після набрання ним законної сили. Так, за змістом ст.512 ЦК України, ст.378 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Відступлення права вимоги після набрання законної сили судовим рішенням не припиняє обов'язку боржника повернути борг, як не припиняє право кредитора (стягувача) вимагати повернення боргу.

Визнання правочину недійсним у судовому порядку можливо з підстав недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3, 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього кодексу), зокрема, зміст правочину має відповідати вимогам ЦК України.

Відповідно до ст.1081 ЦК України за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, перед фактором відповідає клієнт; грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

За своєю правовою природою договір факторингу є договором між фактором і клієнтом, який ніяким чином не впливає, не змінює і не припиняє прав та обов'язків боржника щодо повернення грошових коштів, а тому законом не передбачено запитування згоди боржника на укладення договору факторингу.

У разі наявності грошової заборгованості боржника кредиторові належить право грошової вимоги - право вимагати повернення боргу.

Оскільки судовим Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року стягнено з позивача на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 17 943,21 доларів США 21 цент, що за курсом НБУ станом на 19.10.2012 року становить 143 420,08 (сто сорок три тисячі чотириста двадцять) гривень 08 копійок, з яких: 13 104,56 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2012 року становить 104 744,75 грн. - кредитна заборгованість; 4 838,65 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2012 року становить 38 675,33 грн. - заборгованість по процентам; 3 857,16 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 6 305,38 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, яке станом на 20.04.2015 року не було виконано, що підтверджується поясненнями учасників та наявними в матеріалах справах, то за Договором факторингу №17 від 20.04.2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло саме право вимоги з позивача як боржника за кредитним договором.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням Позивачем умов кредитного договору та рішення суду про стягнення боргу правовідносини між Позичальником та Банком, а після укладення оспорюваного Договору факторингу з Товариством не припинено, а відступлене право вимоги є дійсним в розумінні положень ст.1081 ЦК України та підстав вважати, що банк не мав права відступити право грошової вимоги, немає.

Твердження позивача про те, що у нього з відповідачем не було і немає ніяких договірних відносин не відповідає обставинам справи, оскільки як встановлено судом, внаслідок укладення договору факторингу право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11084705000 від 27 листопада 2006 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Твердження про те, що банком та товариством не повідомлено позивача про укладення договору факторингу, спростоване наявними в матеріалах справи доказами, зокрема списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням №12457-58-57, згідно якого за порядковим номером 19 ОСОБА_2 направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення, за адресою, що відповідає адресі його реєстрації, а саме АДРЕСА_1, що узгоджується з вимогами ст. 58 ЦК України. Таким чином, сторонами договору факторингу дотримано вимоги ст. 1082 ЦК України та п. 4.3. Договору факторингу.

Не можуть бути взятими до уваги пояснення позивача та його представника про важке фінансове становище та фінансово-економічну кризу, як причину неналежного виконання умов кредитного договору та рішення суду, оскільки позивачем не доведено, що ним вживались заходи, щодо можливого усунення наслідків фінансово-економічної кризи, як це передбачено п. 4 ч. 4 ст. 625 ЦК України.

Не заслуговують на увагу і доводи представника позивача про те, що у ТОВ «ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не має ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, при цьому не звернув уваги на те, що ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного валютного договору, а в даному випадку між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» був укладений договір відступлення права вимоги. Укладаючи договір відступлення права вимоги (ст.ст. 513, 514, 516, 517, 1077, 1078,1082 , 1084 ЦК України), банк і фактор не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тому до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо валюти кредитування.

Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку боржника є повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Таким чином, встановлені по справі обставини та проаналізовані докази у їх сукупності дають суду підстави вважати заявлені вимоги позивача необґрунтованими, недоведеними та такими, що підлягають відмові у їх задоволенні, оскільки передчасне (до повного виконання умов кредитного договору) припинення обтяження №4151007 на підставі Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №11084705000 від 27 листопада 2006 року з подальшими змінами призведе до фактичного позбавлення нового кредитора прав передбачених кредитним договором, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

За викладених обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 57,58,60, 88, 212-215, 218,224-231 ЦПК України, ст.ст. 203,378,512,513,514,517,526,530,546,599,625,1077,1078,1080,1081,1082,1084 ЦК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», треті особи: АКІБ «УкрСиббанк», Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Дарницьке районне управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Комаревцева Л.В.