Ухвала суду № 55326369, 26.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц-/790/158/16 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 643/6922/15-ц ОСОБА_1М

Категорія: трудові Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Швецової Л.А., Бровченка І.О.,

за участю секретаря: Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Автрамат» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобовязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому вказувала на те, що після звільнення з роботи в ПАТ «Автрамат», де вона працювала протягом багатьох років, у звязку зі скорочення штату працівників, їй не було повернуто особистих речей, що знаходилися на її робочому місці. Крім того, при звільненні з роботи товариство не здійснило повного розрахунку з нею по заробітній платі, а Голова правління ПАТ «Автрамат» взагалі відмовив позивачці у наданні відповідної довідки про нараховану їй заробітну плату за період з 1975 року по 2005 рік.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка ОСОБА_2 просила суд визнати дії та бездіяльність відповідача - ПАТ «Автрамат» протиправними, зобовязати останнього повернути їй залишені нею на робочому місці речі, провести з нею повний розрахунок по заробітній платі за період 1975-2005 років, а також стягнути з відповідача - роботодавця на її користь 50000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй порушенням її трудових прав.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2015 року було відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_2 та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, в звязку з повторною неявкою позивачки в судове засідання.

30 липня 2015 року позивачка ОСОБА_2 подала до районного суду заяву про розяснення вищевказаної ухвали, в якій просила суд вказати, з якого моменту обчислюється пятиденний строк для її апеляційного оскарження, та постановити нову ухвалу з цього приводу.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_2 про розяснення ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_2 ставиться питання про скасування зазначеної ухвали районного суду, як незаконної, постановленої з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, та направлення її заяви про розяснення ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року, а також постановлення нової ухвали з цього приводу, на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги позивачка ОСОБА_2 вказує на те, що районним судом при постановленні оскаржуваної ухвали були проігноровані норми Конституції України, як норми прямої дії, не розяснено суть питання, яке для неї є незрозумілим, та не вирішено питання щодо звернення суду до компетентного органу щодо невідповідності норм ЦПК України нормам Основного закону.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_2 про розяснення ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством розяснення ухвал суду, як однієї із форм судового рішення, не передбачено.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки цей висновок є правильним і таким, що ґрунтується на законі.

Згідно ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення, як акти суду, повязані із розглядом конкретної цивільної справи в суді першої інстанції, викладаються у двох формах:

1) ухвали;

2) рішення.

Ухвала суду - це акт суду, яким вирішуються питання, повязані із рухом справи та інші питання, що виникають під час розгляду справи. Ухвала суду постановляється по кожному такому питанню.

Судовий розгляд справи закінчується ухваленням рішення суду.

Рішення суду - це акт суду, яким вирішується спір по суті.

В коментованій правовій нормі поняття «судове рішення» вживається як загальне стосовно ухвали та рішення суду.

Проте, поняття «судове рішення» та «рішення суду» не є тотожними, як можна було б припустити, оскільки ухвала теж є судовим рішенням.

За загальним правилом цивільного судочинства рішення суду повинно відповідати критеріям визначеності та ясності: бути логічним, чітким і зрозумілим як для осіб, які брали участь у справі, так і для державного виконавця.

Якщо ж зміст рішення викладений недостатньо чітко, містить протиріччя або з інших причин є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за заявою останніх зобовязаний розяснити таке рішення ( ч. 1 ст. 221 ЦПК України).

Розяснення рішення суду - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Розяснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали, в якій суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому на відміну від законодавчо встановленої процедури розяснення рішення суду цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості та обовязку розяснення ухвал суду будь-якої інстанції, а відтак ухвали суду, як процесуальні судові рішення, не підлягають розясненню, про що до речі, прямо зазначено в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що в даному випадку суд першої інстанції своєю ухвалою, яка є предметом апеляційного оскарження, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_2 про розяснення ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року за відсутності для цього правових підстав.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2 про те, що районним судом при постановленні оскаржуваної ухвали були проігноровані норми Конституції України, оскільки не розяснено суть питання, яке для неї є незрозумілим, а саме: з якого моменту обчислюється пятиденний строк для апеляційного оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року, якою її позовну заяву до ПАТ «Автрамат» було залишено без розгляду, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки хоча судом першої інстанції і відмовлено в розясненні цього судового рішення, проте мотивувальна частина оскаржуваної ухвали містить посилання на ст. 294 ЦПК України з детальним відтворенням її змісту щодо строків апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2, що наведені на її обґрунтування, в даному випадку є несуттєвими і не містять передбачених законом підстав для зміни чи скасування ухваленого судом першої інстанції процесуального судового рішення, яке є предметом апеляційного оскарження.

При цьому судова колегія вважає доцільним також зазначити, що ухвала Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року, якою позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Автрамат» було залишено без розгляду, вже скасована ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року, а відтак процесуальне судове рішення, на розясненні якого наполягала позивачка ОСОБА_3, на теперішній час взагалі втратило чинність та як таке, вже не існує.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: