Вирок № 55325261, 26.01.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8763/15-к 1-кп/639/91/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Крамаренко О.С., Лисокобилка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР №12015220500001507 від 17.08.2015р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учасника ліквідації аварії на «ЧАЕС» 2 категорії, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 05 серпня 2015 року, об 11 годині, маючи умисел на викрадення чужого майна, прибув до двору будинку АДРЕСА_2, де помітив навпроти парадної сторони вказаного будинку групу робітників, які виконували господарчі роботи з благоустрою території та фасаду будівлі, для чого використовували в якості подовжувачів два силові кабелі ВВГ 2x2.5.0.66кВт по 50 м. кожен, підключені між собою, які належали особисто ОСОБА_2, директору будівельної компанії «Білдінг Дівелтмост Юкрейн».

В цей час ОСОБА_1, перебуваючи поблизу вказаного місця, спостерігаючи за робітниками, дочекався того моменту коли останні увійшли в приміщення вказаного будинку, та використовуючи їх неуважність, діючи умисно, з корисних мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав один кабель силовий ВВГ 2x2,5.0.66кВт., довжиною 50 метрів, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 3635 від 27.08.2015р., - 445 гривень, після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1, завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 445 гривень.

Продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1, 06 серпня 2015 року, приблизно о 13 годині, прибув до двору будинку АДРЕСА_2, де навпроти парадної сторони вказаного будинку працювала група робітників, які виконували господарчі роботи з благоустрою території та фасаду будівлі, для чого використовували силовий кабель ВВГ 2x2.5.0.66кВт. по 50 м. кожен, який належав особисто ОСОБА_2, директору будівельної компанії «Білдінг Дівелтмост Юкрейн».

В цей час ОСОБА_1, перебуваючи поблизу вказаного місця, спостерігаючи за робітниками, дочекався моменту коли останні відійшли від основного місця роботи, використовуючи їх неуважність, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу заволодів кабелем силовим ВВГ 2x2,5,0,66кВт., довжиною 50 метрів, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4094 від 18.09.2015р., - 496 гривень 80 коп.

Таким чином ОСОБА_1, виконав всі дії, які вважав за необхідне для скоєння корисливого злочину, однак довести до кінця свої протиправні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як після того, як він відійшов від місця скоєння злочину його було затримано робітниками будівельної компанії «Білдінг Дівелтмост Юкрейн».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що він 05 серпня 2015 року, у першій половині дня проходив повз двір будинку по вул. Академіка Богомольця в м. Харкові, де помітив навпроти будинку групу робітників, які виконували роботи на території та фасаді будівлі, і використовували в якості подовжувачів кабелі.

Він, перебуваючи поблизу вказаного місця, спостерігав за робітниками, та дочекавшись коли останні увійшли в приміщення будинку, шляхом вільного доступу викрав один кабель, довжиною приблизно 50 метрів, який здав у пункт прийому кольорових металів, виручені гроші витратив на власні потреби.

06 серпня 2015 року, приблизно о 13 годині, він прийшов до двору того ж будинку по вул. Академіка Богомольця в м. Харкові, де працювала група робітників, які використовували кабель.

Він, перебуваючи поблизу вказаного місця, спостерігав за робітниками, дочекався моменту коли останні відійшли від місця роботи, викрав кабель, довжиною приблизно 50 метрів.

Однак, після того, як він відійшов від будівлі, він був затриманий цими робітниками, які викликали міліцію.

Зазначені вище злочини він скоїв через скрутне матеріальне положення, оскільки не може знайти роботу.

До працівників міліції претензій він не має, у скоєному щиро кається, судові витрати визнає в повному обсягу.

Потерпілий ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, до обвинуваченого будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілого про розгляд справи за його відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії:

за епізодом крадіжки майна ОСОБА_2 05.08.2015р., - за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

за епізодом крадіжки майна ОСОБА_2 06.08.2015р., - за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, скоєння злочину через скрутне матеріальне становище та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше не судимий на території України, не працює, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що ним скоєно злочини середньої тяжкості, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання з урахуванням вимог ст. 68 КК України, щодо призначення покарання за незакінчений злочин та остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, відсутності претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Суд вирішує питання про речові докази на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України - у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі - 552 гривні 42 коп., які перерахувати на Р/Р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ по справі: кабель силовий ВВГ 2x2,5.0.66кВт., довжиною 50 метрів, який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, - повернути останньому, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин