Ухвала суду № 55321913, 21.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1189/15-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О. В.Провадження № 22-ц/780/325/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 21.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 24 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3, зацікавлена особа - відділ державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження № 43684281 від 30.01.2015 року,

встановила:

01.07.2015 рокуОСОБА_3 звернувся в Кагарлицький районний суд Київської області із зазначеною скаргою, в якій просив скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 від 30.01.2015 р. про закінчення виконавчого провадження № 43684281 за виконавчим листом №368/1597/13-ц від 11.06.2014 року, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області поновити виконавче провадження за виконавчим листом №368/1597/13-ц від 11.06.2014 року. Посилається на те, що державний виконавець безпідставно виніс оскаржувану постанову, оскільки рішення суду, на підставі якого видано зазначений виконавчий лист, не виконано в повному обсязі.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24 липня 2015 року скаргу задоволено, скасовано постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 від 30.01.2015 р. про закінчення виконавчого провадження № 43684281 за виконавчим листом №368/1597/13-ц від 11.06.2014 року, зобов'язано відділ державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області поновити виконавче провадження за виконавчим листом №368/1597/13-ц від 11.06.2014 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, особа, яка не брала участі у справі, яка вважає, що суд вирішив питання про його права і обовязки, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу про залишення заяви без розгляду, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, яке полягає, зокрема в тому, що суд умисно і протиправно вирішив справу з питань, які стосуються його законних прав і обовязків та інтересів, за його відсутності, як зацікавленої особи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи дану скаргу, суд обгрунтовував свої висновки тим, що оскаржувана постанова є незаконною, суперечить Закону України «Про виконавче провадження», порушує права скаржника, оскільки закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду у відповідності ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» не дає можливості розпочати виконавче провадження знову, у зв'язку з чим рішення суду залишається невиконаним.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

Відповідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

За правилами ч. ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в

інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або

юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно розяснень п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Згідно розяснень п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обовязків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 25.12.2013 року зобовязано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та присадибною земельною ділянкою по вул. Калініна, 27 в с. Калинівка Кагарлицького району Київської області, перемістивши пасіку і вулики на відстань 300 метрів від житлового будинку ОСОБА_3

На підставі зазначеного рішення 11.06.2014 року Кагарлицьким районним судом Київської області видано виконавчий лист на його виконання.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції ОСОБА_4 від 30.01.2015 року закінчено виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», тобто по фактичному виконанню в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (а. с. 5).

Як убачається зі скарги, стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій зазначив зацікавленою особою, орган, рішення якого оскаржується, відділ Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області.

Суд першої інстанції, вирішуючи дану скаргу на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2015 року, не звернув уваги на вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та розяснення вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не витребував у відділі Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області виконавче провадження ВП № 43684281, не перевірив в судовому засіданні доводи скарги та не вирішив питання про залучення до участі у справі як заінтересованої особи іншу сторону виконавчого провадження, тобто боржника ОСОБА_5, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про його права чи інтереси.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, розглянувши дану скаргу у відсутність стягувача та боржника у виконавчому провадження, дійшов поспішного висновку про те, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки суперечить Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про залишення скарги без розгляду, не заслуговують на увагу, оскільки відсутні для цього підстави, передбачені ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та передбачених п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 24 липня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді