Ухвала суду № 55319813, 29.01.2016, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/113/16

У Х В А Л А

іменем України

"29" січня 2016 р. м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Турянський І.Є., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про виплату зарплати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про виплату зарплати за час вимушеного прогулу в період з 01.04.2015 року по 13.11.2015 року.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 01.04.2015 року рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області заявника притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді припинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України № Х-010/2015 від 13.11.2015 року скасовано рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 01.04.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік і прийнято нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно заявника закрито. Однак, відомості до Єдиного реєстру адвокатів України внесено до реєстру 23.12.2015 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

При вирішенні питання, чи може бути відкрито провадження в цивільній справі за даною позовною заявою, поданою в порядку цивільного судочинства, встановлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області зареєстрована як юридична особа, вид діяльності - державне управління загального характеру (основний).

Вважаю, що спір носить публічно-правовий характер, виходячи з того, що публічно-правовий характер спору визначається тим, що суб'єкти наділені і здатні використовувати владно-управлінські повноваження у сфері реалізації публічного інтересу. Публічний інтерес є основним критерієм, який визначає сферу публічно-правових відносин. Публічний інтерес становить собою необхідність забезпечення прав, свобод, інтересів, благ, які мають важливе значення для суспільства в цілому, територіальних громад тощо.

Діяльність адвокатури спрямована на забезпечення та реалізацію публічного інтересу (здійснення захисту, представництва, надання інших видів правової допомоги) відповідно до статті 59 Конституції України, яка прямо проголошує, що кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ в судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі №1-23/2009 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України зазначено, що "кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

Конституційний Суд України зазначає, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини 2 статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

У п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000р. № 13-рп/2000 у справі № 1-17/2000 щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України констатовано, що держава в особі відповідних органів визначає певне коло суб'єктів надання правової допомоги та їх повноваження. До таких органів віднесено, зокрема, адвокатуру України як спеціально уповноважений недержавний професійний правозахисний інститут, однією із функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Діяльність адвокатури спрямована на забезпечення та реалізацію публічного інтересу - здійснення захисту, представництва, надання інших видів правової допомоги, відповідно до ч. 2 ст.59 Конституції України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Зокрема, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентовано порядок організації та діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Згідно ст. 46 Закону адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Статтею 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врегульовано порядок формування та діяльності, визначено коло повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Спірні правовідносини, які є предметом позовної заяви, пов'язані із виконанням відповідачем - КДК адвокатури Івано-Франківської області своїх публічно-правових функцій, у яких домінує публічно-правовий інтерес, та які врегульовані нормами публічного права, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими відповідач зв'язаний певними межами, підставами та способами реалізації делегованих йому повноважень. Відповідач в цих правовідносинах виступає не як певна особа з метою задоволення власних потреб чи інтересів, а як суб'єкт, що наділений делегованими публічно-владними повноваженнями та фактично через делеговані державою повноваження забезпечує реалізацію гарантованого Конституцією України права громадян на отримання належної правової допомоги, допуску осіб до здійснення адвокатської діяльності, ведення єдиного реєстру адвокатів України, включення та виключення осіб із реєстру.

З огляду на викладене, слід зазначити, що даний спір носить публічно правовий характер, а відповідач - кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, як орган адвокатського самоврядування, якому згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надані повноваження видавати свідоцтва, розглядати скарги та застосовувати дисциплінарні стягнення, які відносяться до рішень у межах публічних правовідносин як спосіб реалізації владних управлінських функцій, і які мають бути узгоджені з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, є іншим суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі чого вважаю, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим приходжу до висновку, що у відкритті провадження у цивільній справі за даною позовною заявою слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.122 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про виплату зарплати за час вимушеного прогулу.

Матеріали позовної заяви повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: І.Є. Турянський